Облік сировини і матеріалів.

Облік товарно-матеріальних цінностей у виробництві слід розпочати з суто організаційних питань.

Має бути отриманий дозвіл на початок роботи, здійснена атестація робочих місць. Також продукція має пройти відповідну сертифікацію. 

Власник або уповноважений ним орган має визначити матеріально-відповідальних осіб на виробництві та на складах і зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.  

За шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.  

Призначення матеріально-відповідальної особи здійснюється на підставі наказу директора по підприємству і шляхом укладання договору про матеріальну відповідальність.

  1. Кожна партія сировини, що надходить на підприємство, приймається матеріально відповідальною особою, у присутності особи, що здійснила її доставку. В момент отримання здійснюється первинна вибраковка сировини, тобто матеріально-відповідальна особа отримувача перевіряє цю сировину на наявні недоліки. Якщо виявлено в процесі прийому сировину неналежної якості – вона повертається постачальнику і оформлюється акт за формою М-7. Ця форма застосовується для оформлення приймання матеріальних цінностей, які мають кількісні та якісні розбіжності з даними супровідних документів постачальника; складається також при прийманні матеріалів, які прибули без документів. Після приймання цінностей акти з прикладанням документів (товарно-транспортних накладних) передаються: один до бухгалтерії підприємства для обліку переміщення (руху) матеріальних цінностей, а другий відділу постачання або юридичному відділу для направлення листа-претензії постачальнику.

Облік палива та готової продукції.

Теоретичні аспекти обліку палива

1.1 Нормативно-правове регулювання обліку палива

Перш ніж розпочати розгляд теоретичних аспектів обліку палива й існуючих нині проблем, що стосується цієї ділянки обліку, необхідно розглянути як здійснюється його нормативно-правове регулювання.

Відповідно до національної системою нормативного регулювання бухгалтерського обліку, основними нормативними документами, регулюючими ведення бухгалтерського обліку палива є:

Федеральний закон від 21.11.1996 р. № 129 – ФЗ «Про бухгалтерський облік» (у редакції Федерального закону від 3 листопада 2006 р. № 123 – ФЗ);

Становище по бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасівПБУ № 5/01, затверджено наказом Мінфіну РФ від 09.09.01 р. №44н (в ред. наказу Мінфіну РФ від 27.11.2006 р. №156н);

Робітники документи конкретної організації (облікова політика, робочий план рахунку також т. п.) тощо.

Основним нормативним актом 1 гатунку є Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21.11.96 р. №>129-ФЗ (у редакції Федерального закону від 3 листопада 2006 р. № 123 – ФЗ). Цей закон визначає правові основи бухгалтерського обліку, його зміст, принципи, організацію, склад суб'єктів господарювання, зобов'язаних вести бухгалтерський облік і давати фінансову звітність [13].

Нормативні документи 2 рівня - облікові стандарти, визначених як звід основних правил, який встановлює порядок обліку, і оцінки певного об'єкта чи його сукупності.Учетние стандарти (становища) покликані конкретизувати закон «Про бухгалтерський облік».

Становище по бухгалтерського облікуПБУ 5/01 «Облік матеріально-виробничих запасів» визначає поняття, склад, способи оцінки й відображення у бухгалтерській звітності палива.

Відповідно до п.5ПБУ 5/01 облік палива за її придбанні і заготовлянні здійснюється однією з наступних способів:

- по фактичної собівартості придбання (>заготовления) - із відображенням на рахунку 10 «Матеріали»;

- за обліковими цінами (планової собівартості набуття чизаготовления).

При виборі способу обліку придбання ізаготовления палива необхідно враховувати періодичність надходження запасів, умови їхнього поставки, вартість послуг, пов'язані з їх придбанням ізаготовлением, та інших.

У п.6ПБУ 5/01 зазначено, що фактичними витратами придбання матеріально-виробничих запасів може бути:

- суми, сплачувані відповідно до договором постачальнику (продавцю);

- суми, сплачувані організаціям за інформаційні і консультаційні послуги, пов'язані після придбання матеріально-виробничих запасів;

- мита;

-невозмещаемие податки, сплачувані у зв'язку з придбанням одиниці матеріально-виробничих запасів.

Визначення фактичної собівартості палива, списаних у виробництві, дозволяється виробляти відповідно доп.58 Положення ведення бухгалтерського обліку, і бухгалтерської звітності Російській Федерації іп.16ПБУ 5/01 однією з наступних методів оцінки запасів:

а, по середньої собівартості.