25.Охарактеризувати практику інформаційного суспільства країн Європи: програми, реалізація і перспективи.

Європейська модель інф.суспільства полягає в тому, що, в Європі, на відміну від Америки, відбувається пошук балансу між повним контролем з боку держави і саморегулюванням ринку, а ключовим елементом програми європейської інтеграції є поняття «соціальна Європа».

В ЄС наголошують на необхідності лібералізації і приватизації виробництва ІКТ, особливо в сфері телекомунікацій. Для більшості європейських країн проблему приватизації вже вирішено, сьогодні основне питання – лібералізація телекомунікацій. У Франції проблема лібералізації ігнорується, оскільки вона не узгоджується з французьким планом централізованого розвитку ІС. Нідерланди намагаються стати найбільш лібералізованою країною в Європі разом з Великобританією, Швецією і Фінляндією, для того, щоб зайняти прочне місце в європейському і світовому розподілу праці. Навпаки, в шведському плані розвитку ІС проблема лібералізації навіть не зачіпається, оскільки країна вже давно вважає себе лібералізованою.

Принцип універсального обслуговування в більшості європейських країн вже існує в сфері телефонії. Цей принцип пропонується розповсюджувати і на нові мережі і послуги. Чітке визначення поняття «універсальне обслуговування» ще відсутнє, однак ця мета ставиться усіма програмами, оскільки опікуються проблемою нерівності в ІС, коли більшість населення не має можливості скористатися його перевагами.

В Європі превалює думка, що рухомим фактором є розвиток послуг. Питання відання переваги послугам або мережам має також і політичний бік – монополії проти конкуренції, оскільки побудова нових мереж, все ще є прерогативою невеликої кількості операторів в більшості країн. В шведському плані побудові ІС не підіймається питання «мережі і послуг», мова йде тільки про послуги. В датському і голландському планах ця проблема не відіграє особливої ролі, а в французькому і англійському вона є центральною, в документах цих країн стверджується, що саме будівництво мереж – шлях до розвитку послуг. Європейська і американська модель також чітко диференціюються за особливостями законодавства. На думку експертів існуюче в Європі законодавство суттєво гальмує розвиток побудови ІС. Континентальна Європа має більш жорстке законодавство в галузі регулювання ринку праці, продуктів і послуг, ніж США і Великобританія, оскільки тут головна мета – захист існуючих робочих місць і блокування створення нових, що не сприяє розвитку нових галузей. В Європі, на відміну від США, особиста ініціатива регламентується.

Треба також враховувати національні і культурні особливості. Попит на окремі технології багато в чому визначають саме культурні фактори національного, регіонального і локального характеру. Кожна країна характеризується своїми особливостями використання частот, ступенем використання електронної пошти, факсів і т.п. Так, в Німеччині до 2006 року слабко розвинутою була електронна пошта; європейські теле- і радіопередачі а також ринок відеофільмів знаходяться під сильним американським впливом. В цілому, європейський підхід до інформатизації зорієнтований на функціональне і практичне інформування жителів, а не на розваги, як в США. Але сама ініціатива інформатизації домогосподарств не має в Європі такого розмаху, як в США.

Програми

Рамкові програми – це інструменти, які відбивають наукові та технологічні пріоритети в свої особливі часові умови, а також економічні та політичні обставини. Перша Рамкова програма (1984-87) “Стратегія дослідницької діяльності, розвиток технологій і їх вплив на процеси європейської інтеграції” включає проекти Euronet-Diane Community, “ECHO Service”. Друга Рамкова програма (1987-91 рр.) “Ринкова політика та інформаційні технології” здійснювалася шляхом реалізації проектів “IMPACT I”, “Value Programme I”, “CORDIS”. Третя Рамкова програма (1990-94 рр.) передбачала вдосконалення стратегій наукових досліджень в галузі інформаційних технологій і здійснювалася через проекти “IMPACT II”, “Value Programme II”, “Brite-Euram”, “Craft” i “Arcade”. Четверта Рамкова програма (1994-98 рр.) – включає проекти “ESPRIT I, II, III, IV”, “Telematics”, ACTS”, “IMT”, “IDA”, “ISIS”, “IRISI”, “INCO”, “Copernicus I, II”, “Socratus”, “Leonardo”, “Info-2000”, “ISPO”, “Libraries programme”. П’ята Рамкова програма (1998-2002 рр.) передбачає створення пан’європейської мережі TEN’s, реалізується через проект TEN-Telecom. Шоста рамкова програма (2002-2006 рр. і на перспективу до 2025) - інструмент підтримки створення Європейсього наукового простору (ЄНП), реалізується через проект РП6; продовжується реалізація проектів. Сьома рамкова програма присвячена будівництву європейського дослідницького простору знань для зростання, надає новий імпульс розвитку та підвищенню конкурентоспроможності Європи, підкреслюючи, що знання є найбільшим європейським ресурсом.

Основні пріоритети інформаційної політики ЄС встановлюються Європейською комісією. Стратегія, в рамках якої здійснюються усі основоположні ініціативи ЄС у даній сфері, називається i-2010. Документ було прийнято у 2005 р. Мета стратегії – розбудова інформаційного суспільства, де досягнення ІКТ є головним рушієм економічного та соціального розвитку, а також підвищення рівня життя пересічних громадян. Звіт комісії за 2009 рік «Європейська електронна конкурентоспроможність: головні досягнення стратегії І-2010 за 2005-2009рр.» демонструє не лише динаміку ринку ІКТ Європи за останні роки, але й встановлює нові завдання та перспективи інформаційної політики ЄС. Серед них:

1)Використання ІКТ як основного інструменту боротьби із наслідками фінансової кризи. Одним із головних завдань ІКТ – побороти масове безробіття, ставши доступною платформою для підвищення кваліфікації, та професіональної переорієнтації.

2) Заохочення розвитку соціально орієнтованих ІКТ. Людям похилого віку, особам з обмеженими можливостями, а також спільнотам, проживаючих у географічно віддалених/ізольованих регіонах досить складно встигати за постійно зростаючими темпами життя. ІКТ мають стати ефективним механізмом соціальної інтеграції.

3) Швидкісний, доступний та ефективний Інтернет для усіх суб’єктів економічної діяльності. Інтернет має стати основним джерелом обміну інформації щодо появи нових товарів та послуг. Крім того, передбачається заохочення створення різноманітних інформативних професійно-орієнтованих мереж.

4) Створення єдиного он-лайн ринку. До сьогоднішнього існує безліч бар’єрів, які перешкоджають бізнесу користуватися усіма вигодами і-нет при здійсненні міжнародних угод: відмінні особливості правових систем країн ЄС, різні платіжні системи, різне трактування конфіденційності тощо. Тому, новим пріоритетом ЄС є інтеграція локальних цифрових ринків в єдиний економічний простір.

5)Поширення он-лайн спілкування та системи зворотного зв’язку дозволила пересічним громадянам брати активну участь у різних соціальних, політичних та економічних процесах. Завданням інформаційної політики на найближчі роки є вдосконалення механізму он-лайн спілкування, що дозволить кожному бажаючому донести свою думку до тієї чи іншої установи чи організації.

6)Сприяння розвитку електронного врядування. Інформаційна політика ЄС в цьому напрямку заклечається у підтримці спеціальних програм Європейської комісії по електронному врядуванню. З 2005 по 2009 р. - програма IDABC (Interoperable Delivery of European eGovernment Services to public Administrations, Business and Citizens). Завдання програми: 1) сприяти наданню державних послуг фізичним та юридичним особам;2) сприяти співробітництву між європейськими державними адміністраціями;3)сприяти підвищенню іміджу Європи та її інвестиційної привабливості. На період з 2010 до 2015 рік - нова програма ISA (Interoperability Solutions for European Public Administrations). Окрім завдань IADABC , ISA також направлена на розробку механізму обміну документацією між різноманітними адміністративними установами для підвищення ефективності співпраці останніх.

7) Сприяння розвитку програм дистанційного навчання, культурного обміну, а також програми e-Health (розробка єдиної бази даних пацієнтів, он-лайн медичні консультації, розробка систем ефективного обміну документацією між різними установами, створення професійних медичних форумів тощо).

8)Посилення ролі Європи на міжнародному ІКТ ринку. Головними викликами сфери ІКТ є: ефективне електронне врядування, мультилінвальний контент, захист конфіденційної інформації в І-нет, протидія ін.-ет злочинності, протидія цензури, швидкий та безлімітний трафік інформації, вільний доступ до ІКТ. Ці питання можливо вирішити лише на міжнародному рівні, де є Європа має виступити як активний ініціатор та учасник тематичних проектів.