17.Охарактеризувати історію, теорію і практику міжнародної інформаційної політики (за документами юнеско).

ЮНЕСКО у відповідності зі своїм Уставом покликана сприяти "зближенню та взаємному розумінню народів шляхом використання всіх засобів інформації", допомагати "збереженню, збільшенню й поширенню знань". З настанням інформаційної ери ці завдання не тільки зберегли свою актуальність, але й стали більш гострішими. За умови забезпечення загального доступу - незалежно від раси, національності, статі, місцезнаходження, роду занять або соціального статусу – ІКТ можуть сприяти розвитку справді в інтересах людини.

Концепція суспільства знань (2005) заснована на таких принципах, як свобода слова, розширення доступу до інфо і знань, сприяння культурній різноманітності, рівний доступ до якісної освіти. Ця концепція є одним з ключових напрямів на дорозі досягнення цілей розвитку тисячоліття. Вона набуває особливого сенсу в новому контексті діалогу і співпраці на міжнародному рівні, затвердженому на світовому саміті, присвяченому суспільству знань.

Міжнародна програма розвитку комунікації (МПРК) відіграє в цій області ключову роль, оскільки її діяльність направлена на посилення інфо обмінів на основі вільного доступу до інфо. Зокрема, МПРК сприяє зміцненню потенціалу засобів комунікації в країнах, що розвиваються, на основі новаторських проектів та інших інновацій, що дозволяють найефективніше реалізувати національні потенціали. Головні орієнтири в цій діяльності – свобода висловлювання думок і забезпечення плюралізму засобів інформації.

Вся діяльність ЮНЕСКО в області комунікації і інформації покликана скоротити цифровий розрив, що існує сьогодні між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. На шляху до будівництва суспільства знань і скорочення розриву в області цифрових технологій ЮНЕСКО робить акцент на людський чинник: культурна і мовна різноманітність інф., доступ до неї і її використання суспільством.

Міжнародна програма розвитку комунікацій (МПРК) надає країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою сприяння в розвитку кадрового і технічного потенціалу незалежних і плюралістичних ЗМІ. МПРК допомагає фінансувати ряд проектів (від учбових курсів до модернізації інф. агентств і радіостанцій і підтримки громадських ЗМІ).

ЮНЕСКО стоїть на варті свободи преси і публічно засуджує самі злісні порушення цієї свободи, такі як вбивства і фізична розправа над співробітниками ЗМІ. Спеціальна премія ЮНЕСКО/Гільєрмо Кано за свободу друку у розмірі 25 000 доларів присуджується щорічно окремим особам і організаціям, які, не боячись переслідувань, виступають в захист свободи слова.

У відповідності із концепцією "вільного потоку інформації", проголошеною ЮНЕСКО наприкінці 1989 року, був прийнятий середньостроковий план на 1990-1995 роки – "Комунікація на службі людству". Він містить такі 4 основні мети:

1) інвестиції в інфраструктуру, збільшення та модернізація комунікативних мереж у країнах, що розвиваються; 2) підготовка людських ресурсів, віддання пріоритетів освіті, відповідній технології та прикладним дослідженням; 3) підготовка праць з проблем соціокультурного впливу комунікаційних медіа та нових технологій на культурну ідентичність народів; 4) розвиток програм, націлених на освіту тих, хто користується комунікаційними медіа, з метою навчити їх критично орієнтуватись в отриманій інформації і вміти зробити відбір її, щоб зреагувати на можливі маніпуляції і захистити свої права громадян.

В рамках цього середньострокового плану була прийнята Нова стратегія в галузі комунікації, основними положеннями якої є: сприяння вільному, більш широкому та збалансованому розповсюдженню інформації як на міжнародному так і на національному рівнях; розвиток всіх засобів, що можуть укріпити позиції країн, що розвиваються в світових інформаційних потоках.

З метою їх реалізації ЮНЕСКО та ООН провели 4 семінари: у м. Віндхук (Намібія, 1991 рік), Алма-Ата (Казахстан, 1992 рік), Сантьяго (Чілі, 1994 рік), Сана (Йемен, 1996 рік), Софія (Болгарія, 1997 рік). Результатом цих семінарів стало прийняття декларацій, які мали схожий зміст і спільну мету: сприяння незалежним і плюралістичним засобам масової інформації відповідно у Африці, Азії, Латинській Америці та Карибському регіоні, арабських державах, країнах Центральної та Східної Європи – Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства та Софійська декларація.

Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства (2000) – заклик до ліквідації міжнародного розриву в області інформації та знань; спрямована на закріплення нормативної бази для співробітництва по оптимізації глобальних мереж. Аспекти: використання можливостей цифрових технологій; подолання електронно-цифрового розриву; сприяння всезагальній участі; подальший розвиток.

Середньострокова стратегія ЮНЕСКО (1996-2001 р.) - передбачається, що ЮНЕСКО у взаємодії із системою ООН і міжнародним співтовариством в цілому буде в рамках функції міжнародного Інтелектуального Співробітництва заохочувати та розвивати аналіз соціального впливу інфо технологій; сприяти розробці міжнародної політики по розвитку інформаційних магістралей; сприяти міжнародній дискусії з питань прав людини в прийдешнє інфо століття; сприяти розвитку міжнародного аналізу основних етичних і культурних проблем у зв'язку з інфо магістралями; брати участь у процесі перегляду авторського права й конвенції про інтелектуальну власність; заохочувати створення й поширення методів обробки інф.; у рамках функції технічного сприяння надавати допомогу державам-членам у розробці національної політики та стратегій з метою оптимального використання інформації; сприяти використанню інформаційних мереж і новаторських технологій мультимедіа для стимулювання розвитку в областях компетенції ЮНЕСКО.

4- а Велика Програма ЮНЕСКО складається із трьох частин, в кожній з яких викладено основні принципи вище перелічених документів ЮНЕСКО.

У Великій Програмі ЮНЕСКО простежуються наступні проблеми: захист свободи слова та друку; забезпечення розвитку незалежних ЗМІ; сприяння розвитку незалежних радіомовних ЗМІ; запевняти країни-члени фінансово та технічно допомогати утворенню радіомовних організацій; сприяння поширенню освітнього й культурного завдання ЗМІ; збільшення ролі жінок у роботі ЗМІ, особливо шляхом допомоги розширенню мережі WOMMED/FEMMED; продовження допомоги впровадженню і розвитку на регіональному рівні Програми "Пам'ять Миру"; полегшення доступу до інформаційно широких кол населення; допомога країнам-членам організації у формулюванні національної і регіональної політику розвитку інф. технологій; проведення підтримки ініціатив країн-членів в області ІК.

Програма "Інформація для всіх" - це реакція ЮНЕСКО на проблеми, породжувані інф. суспільством. У жовтні 2008 р. на 180-й сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО був розглянутий і схвалений дороблений Стратегічний план дій Програми "Інформація для всіх" на 2008-2013 р. У Плані підкреслюється найважливіша роль Програми в справі досягнення цілей розвитку тисячоліття та завдань Всесвітнього саміту по інформаційному суспільству.

В Стратегічному плані були виділені наступні п'ять пріоритетів, відповідно до яких Програма буде здійснювати свою діяльність у наступні п'ять років: інформація з метою розвитку; інформаційна грамотність; збереження інформації; інформаційна етика; доступність інформації.