Закон Оствальда
Де
К — константа
дисоціації електроліту,
с — концентрація, λ і λ∞ — значення
еквівалентної електропровідності
відповідно при концентрації 
і
при нескінченному розведенні. Це
співвідношення є наслідком закону
діючих мас і
рівності
де α — ступінь дисоціації.
Закон розбавлення Оствальда виведений В. Оствальдом у 1888 і ним же підтверджений дослідним шляхом. Експериментальне встановлення правильності закону розведення Оствальда мало велике значення для обгрунтування теорії електролітичної дисоціації.
Іо́нний хімі́чний зв'язо́к, також йонний хімічний зв'язок — це тип зв'язку, при якому електрони переходять із одного атома до іншого, й основний вклад в притягання вноситься електростатичною взаємодією.
Утворюється між атомами або групами атомів зі значною різницею в електронегативностях.
Характерний для сполук металів з найтиповішими неметалами.
Кристалічні тверді тіла, утворені завдяки йонному зв'язку, називаються іонними кристалами. Прикладом такого кристалу є кам'яна сіль NaCl. До йонних кристалів належать також численні оксиди (MgO).
На відміну від ковалентного, іонний зв'язок не є направленим, тому валентні кути в сполуках з іонними зв'язками можуть коливатися в широких межах. Йонні зв'язки не характеризуються властивістю насичення, а кулонівські сили, які в них відіграють основну роль, діють на далеких віддалях, спадаючи дуже повільно. Тому при розрахунках енергії взаємодії неможливо обмежитися найближчими сусідами атомів. Будова йонних сполук.Усі йонні сполуки за звичайних умов є,як правило кристалічними речовинами. Йони сполучаються один з одним досить міцно.Для того щоб зруйнувати йонний звязок необхідно затратити чималу енергію.Під час плавлення кристали руйнуються,звязки між йонами відокремлюються один від одного і вилітають із рідини.
Ковалентний зв'язок
Металічний зв'язок
Гідроліз — реакція обмінного розкладу між речовиною й водою, один із видів сольволізу. При гідролізі солей утворюються кислоти та луги. Органічні сполуки гідролізуються в присутності кислот (кислотний гідроліз) або лугів (лужний гідроліз). Гідролізу піддаються частіше за все з'єднання вуглецю з галогенами.
Кислотність
Кислотність сполук — властивість хімічної сполуки виступати донором протонів і кількісно характеризується константою дисоціації в даному середовищі(Див.:Водневий показник)
Кислотність середовища — здатність протонувати стандартні основи. Кількісно виражається функцією кислотності.
Окисно-відновна реакція — хімічна реакція, яка відбувається зі зміною ступеня окиснення атомів, що входять до складу реагентів, і реалізується перерозподілом електронів між атомом-окисником та атомом-відновником.