5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.

Система адміністративного права – це обумовлена об’єктивними факторами внутрішня побудова галузі, яка відображає розміщення і взаємозв’язок її структурних елементів.

До загальної частини адміністративного права належать норми, що регулюють суспільні відносини в усіх сферах суспільного життя, на які розповсюджує свій регулюючий вплив адміністративне права. Саме тому ці норми – масштабніші. Інакше кажучи, норми загальної частини адміністративного права є загальними правилами поведінки, що визначають безпосереднє чи опосередковане регулювання суспільних відносин у рамках предмета адміністративного права.

Особлива частина адміністративного права є найбільш розгорнутою та диференційованою, оскільки містить норми права, які регулюють суспільні відносини у більшості сфер суспільного життя. Норми особливої частини регулюють суспільні відносини у сфері державного управління економікою, освітою, наукою, охороною здоров’я, транспортом, національною безпекою тощо.

Залежно від правової природи норм система права поділяється на:

Підгалузі адміністративного права – структурний елемент системи адміністративного права, що складається з правових норм, що регулюють якісно однорідні відносно самостійні групи суспільних відносин. Зазвичай норми підгалузі адміністративного права регулюють суспільні відносини в певній сфері.

Правовий інститут адміністративного права – це структурний елемент системи адміністративного права, що складається з правових норм, які регулюють конкретний вид чи сторону якісно однорідних суспільних відносин. Норми правового інституту адміністративного права не мають зв’язку з регулюванням суспільних відносин у певній сфері.

Субінститут адміністративного права – структурний елемент системи адміністративного права, який виступає як допоміжна конструкція для правових інститутів і підгалузей адміністративного права

6. Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи у галузі адміністративного права.

Джерелами адміністративного права є прийняті уповноваженими органами акти правотворчості, які цілком складаються з адміністративно-правих норм чи містять хоча б одну з таких норм.

Система джерел адміністративного права складається з таких актів правотворчості:

1. Конституція України

2. Міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких наданого ВРУ

3. Акти України, що мають силу закону: а) закони України; б) кодекси, а також інші кодифіковані акти; в) декрети КМУ

4. Постанови ВРУ

5. Укази та розпорядження ПУ

6. Постанови та розпорядження КМУ

7. Нормативні накази керівників центральних органів виконавчої влади

8. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій

9. Рішення органів місцевого самоврядування, що містять адміністративно-правові норми

До джерел адміністративного права можуть бути віднесені рішення Конституційного Суду України

Конституція України як джерело адміністративного права забезпечує діяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування і, разом з тим, визначає способи захисту прав громадян від зловживань з боку владних структур. Так, у основному законі окреслено систему органів виконавчої влади, їх найважливіші повноваження, організацію діяльності, зовнішні форми правових актів тощо. Поряд з цими положеннями в конституції містяться норми, що встановлюють адміністративно-правовий статус громадян, обов’язки та відповідальність представників влади, а також фіксують форми контролю за діяльністю органів і посадових осіб виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Законами України як джерелами адміністративного права можуть визначатись права й обов’язки громадян, гарантії зазначених прав, засади утворення об’єднань громадян, організація та діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, засади місцевого самоврядування тощо