4.3 Загальна характеристика промислових і транспортних вузлів
4.3.1. Загальні поняття про промислові вузли
Промислові залізничні вузли обслуговують підприємства, які знаходяться на полігоні промислового району. Для них проектуються спеціальні залізничні пристрої, що утворюють у комплексі промисловий залізничний вузол, який є складовою частиною транспортного вузла.
До складу промислового залізничного вузла входять: під'їзні колії, що зв'язують підприємства зі станцією примикання, яка знаходиться на магістральній лінії; станції різного призначення, що обслуговують виробничі підприємства і виконують операції по формуванню поїздів на загальну мережу; з'єднувальні колії між окремими промисловими станціями, внутрішньозаводські та внутріцехові колії. Крім цього, до пристроїв промислового вузла можуть відноситися пристрої автомобільного, конвеєрного, підвісного та трубопровідного транспорту.
При проектуванні або реконструкції промислових залізничних вузлів необхідно: забезпечити ув'язку схеми вузла з генеральним планом підприємства та технологією виробництва; виключати по можливості перетинання в одному рівні залізничних ліній загального користування та колій, що належать підприємствам, а також перетинання зі шляхами сполучень інших видів транспорту; передбачати потоковість у пересуванні вагонів на території промислового району та забезпечувати мінімальні пробіги при пересуванні масових вантажів.
Промислові вузли поділяються на вузли видобувної й обробної промисловості.
Вузли видобувної промисловості характерні прибуттям великих порожніх вагонопотоків, які завантажуються у вузлі. В обробній промисловості типові масові надходження вагонів, завантажених сировиною, як правило, у маршрутах, і часті відправлення порожняка, тому що зворотні потоки вагонів із продукцією підприємств значно менші.
Схеми вузлів видобувної промисловості обумовлюються розмірами полігонів, у межах яких здійснюється розробка та видобуток корисних копалин. Тому часто такі вузли займають велику територію, мають розгалужену мережу під'їзних колій і значну кількість спеціалізованих станцій (навантажувальні, збірно-сортувальні, такі, що обслуговують збагачувальні фабрики тощо). У деяких випадках у межах полігона споруджуються пасажирські станції.
Промисловий залізничний вузол видобувної промисловості з численними шахтами, розташованими осторонь від залізниці на ведемо на рис. 4.7. Основна сортувальна станція району Ст. 1 виконує всі роботи з розформування-формування составів поїздів. Ст. 4 є допоміжною і виконує операції з подачі та прибирання вагонів від шахт, обслуговуючи одночасно вантажний район, невеликі підприємства міста та центральну збагачувальну фабрику (ЦОФ). Для створення максимальної потоковості виконання робіт, шахти розташовані уздовж кільцевої під'їзної колії. З віддалених точок продукція доставляється конвеєрним або автомобільним транспортом, який подає вугілля на Ст. 5. За відсутності основної сортувальної станції всю основну роботу з формування та відправлення поїздів на мережу залізниць виконує вуглезбиральна Ст. 4.
Рис. 4.7. Схема залізничного вузла видобувної промисловості
На великих підприємствах видобувної промисловості вся робота зі збору та формування відправницьких маршрутів, як правило, виконується на спеціально побудованих вуглезбиральних або рудозбиральних станціях.
Схеми промислових залізничних вузлів вибираються в залежності від розміщення промислових підприємств стосовно магістральної залізничної лінії, розмірів вантажообігу, характеру й особливостей роботи підприємств і умов місцевості.
Схеми вузлів обробної промисловості більш компактні. Такі вузли бувають тупикового або наскрізного типу.
До складу тупикового вузла обробної промисловості (рис. 4.8) входять: одна станція примикання, що знаходиться на загальній мережі, через яку надходить сировина та відправляється готова продукція; одна сортувальна станція, де розформовуються поїзди-передачі, які надходять з мережі, та формуються подачі на заводські станції і поїзди-передачі на мережу; заводські станції, що обслуговують виробничі цехи.
Рис. 4.8. Схема тупикового вузла обробної промисловості
Вузол наскрізного типу (рис. 4.9) включає дві станцій примикання (основну та допоміжну), сортувальні станції та станції, які обслуговують виробничі об'єкти.
Основна робота із сортування вагонів на адресу станцій вузла виконується сортувальною станцією. Це станція загальної мережі залізниць. Подальше сортування вагонів по фронтах вивантаження виконується допоміжною сортувальною станцією та заводськими станціями P1…P6. Станція примикання виконує роль додаткової сортувальної станції та відправляє готову продукцію. Як правило, сортувальна станція та станція примикання частково спеціалізовані, коли, наприклад, масові вантажі на адресу підприємств надходять із двох напрямків або вони надходять з одного напрямку, а готова продукція відправляється в протилежному напрямку.
Рис. 4.9. Схема наскрізного вузла обробної промисловості
4.3.2. Особливості розміщення транспортних засобів у транспортних вузлах.
Розташування пристроїв різних видів транспорту в транспортних вузлах обумовлюється економічним потенціалом і географічним положенням міста, його генеральною схемою та перспективою розвитку, схемою транспортного вузла та перспективою розвитку пристроїв окремих видів транспорту, кількістю ліній, що сходяться у вузлі, обсягом роботи різних видів транспорту й оборонних вимог.
Розміщення в транспортних вузлах залізничних пристроїв (станцій, з'єднувальних колій тощо) залежить від схеми залізничного вузла.
При розміщенні вузлів морського та річкового транспорту важливо раціонально розташовувати їх окремі пристрої. Порти повинні будуватися нижче міста за течією ріки, удалині від зон відпочинку. Порт, окремі перевантажувальні райони та сполучні залізничні колії не повинні відрізати місто від моря або ріки. Площадки для розміщення перевалочних районів повинні віддалятися від міської забудови до сортувальних станцій, що скорочує час на пропуск вантажів змішаного сполучення залізничними внутрівузловими ходами.
Пристрої для обслуговування пасажирів (вокзал і спеціалізовані причали) повинні розташовуватися в місцях, які забезпечують зручні виходи в місто, зв'язок з міськими видами транспорту та безпечні найкоротші проходи пасажирів портовою територією від вокзалу до причалу.
Вибір місця розміщення пристроїв для автотранспорту здійснюється комплексно в ув'язці з іншими видами транспорту. Автовокзали доцільно сполучати з залізничними, морськими та річковими вокзалами, створюючи цим зручності для пасажирів і зменшуючи витрати на спорудження і утримання пристроїв. Велике поширення одержали об'єднані залізнично-автодорожні вокзали. При розміщенні автовокзалів слід враховувати завантаження міських вулиць.
Розміщення пристроїв повітряного транспорту (аеропорту, агентств тощо) планується генеральною схемою транспортного вузла з урахуванням достатньої вільної площадки зі спокійним рельєфом (200…400 га та більше), можливості обмеження забудови приаеродромної території на 2,5 км, наявності резерву території для подальшого розвитку аеропорту, економічності споруджень.
При сучасному технічному оснащенні аеропорти доцільно розміщати в приміській зоні, за межами міста на відстані близько 30 км, забезпечуючи безпеку злету та посадки літаків і виключаючи високі рівні шумів на житловій території й у місцях масового відпочинку.
Пристрої міського транспорту (трамвай, метрополітен, монорельсові дороги) споруджуються звичайно в місцях стикування різних видів транспорту, які мають великі кореспондуючі між собою потоки (залізничний вокзал, річковий порт тощо), а також у вузлових пунктах магістральних вулиць міста.
Пристрої трубопровідного транспорту (траса, запасні ємності й ін.) споруджуються за межами міста й обслуговуючого його транспортного вузла. Підведення трубопроводу до місць наливу нафти або нафтопродуктів у танкери (при завантаженні їх на відкритому рейді) виконується по дну моря чи спеціальною естакадою. У морських портах складські ємності для наливних вантажів виносяться за межі міста та транспортного вузла на 10 км і більше. Доцільніше за все розміщати їх на високих пагорбах (100...150м), звідки нафтопродукти можуть направлятися самопливом у спеціалізований район, який виконує налив і навантаження нафтопродуктів.
На схему транспортного вузла істотно впливає вибір площадки для розміщення промислових підприємств. Тому при розробці генерального плану міста та промислового району необхідно встановлювати й обумовлювати: доцільність будівництва промислових об'єктів з народногосподарської точки зору; технологічні зв'язки виробничого процесу з магістральним транспортом; строгі санітарні, екологічні і протипожежні режими; можливість концентрації підприємств різного призначення в одному районі, розташованому на відстані 20…25 км від міста; умови доставки трудящих до місця роботи.
Можливі варіанти розміщення пристроїв у транспортних вузлах показані на рис. 4.10, а, б. До складу транспортного вузла, наведеного на рис. 4.10, а, входять: місто, розділене залізницею на дві частини; залізничний вузол комбінованого типу, який включає об'єднану станцію 1 і розташовану на обході станцію 2, що обробляє транзитний потік і виконує зміну локомотивів і локомотивних бригад; автомобільна окружна дорога з діаметром (для скорочення витрат південна частина обходів автомобільної дороги та залізниці покладена на одному земляному полотні); промисловий район, відділений від міста зеленою смугою не менш 300 м; аеропорт, що має зручний під'їзд автотранспорту та підхід залізниці. Для обслуговування пасажирів в обох частинах міста є авто- та залізничні вокзали. У місцях перетинання залізниці з автотранспортом побудовані шляхопроводи. Недолік наведеної схеми в складності зв'язку південної частини міста з промисловим районом.
Транспортний вузол, до складу якого входить порт, представлений на рис. 4.10, б. Вузол має залізницю кільцевого типу з об'єднаною станцією 1, яка виконує пасажирські та вантажні операції, і сортувальну станцію 2, розташовану на обході. Зв'язок між станціями здійснюється з’єднувальними коліями, які проходять через ріку по греблі та мосту.
Рис. 4.10. Схеми транспортних вузлів.