5. Інноваційно-інвестиційні грошові потоки: чинники формування та оцінка

Ефективність інноваційно-інвестиційного проекту визначається через оцінювання співвідношення грошових потоків за проектом. З позиції сутнісної характеристики, грошовий потік інвестиційного проекту представляє собою систему елементів грошових коштів, яка визначає рух інвестиційних ресурсів за проектом та відображає обмін товарами і послугами і показує результати надходження і видатків грошових коштів проекту. В свою чергу, грошові потоки інвестиційного проекту являють собою сукупність пов’язаних у часі і просторі змін залишків грошових коштів і, водночас, є грошовими коштами, створеними в результаті фактичної реалізації інвестиційного продукту.

Як правило, інвестиційні грошові потоки використовуються з метою довгострокового зростання основних засобів. За їх величиною можна зробити висновок про здійснення процесу економічного зростання. З теоретичної точки зору розрізняють позитивний чистий грошовий потік, який визначають як різницю між припливом та відпливом коштів. Саме позитивний чистий грошовий потік формує економічну вигоду проекту для інвестора. Але обсяги коштів, що інвестуються у проект, і обсяги доходів за проектом різняться в часі, тому для порівняння мають бути поставлені в однакові умови обліку за часом. Для цього використовують спеціальну методику приведення (дисконтування) грошових потоків за проектом до якогось одного періоду часу (найчастіше до першого року реалізації проекту, коли, власне, кошти вкладаються у проект).

Як понятійна категорія «дисконтування» представляє собою процес приведення грошових потоків, що відносяться до різних часових періодів, до єдиного часового еквіваленту, тобто визначення вартості грошей на поточний момент. Для цього використовується розмір (ставка) дисконту, яка виступає можливою вартістю (нормою доходності) вкладених грошей, що і є альтернативою тій, котра розглядається при використанні їх в проектній діяльності.

Науковці стверджують, що величина інноваційно-інвестиційних грошових потоків залежить від певних чинників, які нами пропонується групувати за такими ознаками:

• 1 група суб’єктивних чинників, що характеризують проект товарної інновації (F1): ступінь розроблення та обґрунтованості проектів товарних інновацій, ступінь відповідності поставлених проектних завдань стратегічним цілям підприємства, яке займається інновацією, умови сертифікації та стандартизації товарної інновації, умови ліцензування тощо;

• 2 група суб’єктивних чинників, що характеризують підприємство, яке займається інновацією та його внутрішнє середовище (F2): потенціал інноваційного розвитку, фінансово-економічний стан, організаційно-економічна структура, інфраструктура підприємства, психологічний клімат тощо;

• 3 група об’єктивних чинників, що характеризують ринкове середовище (F3): попит на окремі товарні інновації, зміну ринкової кон’юнктури, конкурентне середовище, діяльність економічних контрагентів підприємства, яке займається інновацією тощо;

• 4 група об’єктивних чинників, що характеризують макроекономічне середовище (F4): зміни у економічному, політичному та соціальному середовищі, дії органів влади, інституціональні чинники, форс-мажорні обставини тощо.

Варіювання величини грошових потоків інвестиційних коштів, тобто процес їх оцінювання, є функцією від зазначених чинників:

ΔСF = f (F1; F2; F3; F4), (11.1)

Ріст обсягу позитивного грошового потоку проекту в довгостроковому періоді досягається за рахунок збільшення:

• обсягу продажу розширенням діяльності за рахунок росту обсягу власного капіталу (вкладення інвесторів, нова емісія акцій);

• залучення довгострокових фінансових кредитів;

• продаж або здавання в оренду частини майна, що не використовується.

Водночас, зниження обсягу негативного грошового потоку проекту в довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок:

• скорочення інвестиційних програм, що перетинаються за термінами виконання;

• контролю за об’ємом і складом реальних інвестиційних програм;

• відмови від фінансового інвестування;

• зниження витрат на адміністрування діяльності підприємства.

Практика свідчить, ефективне управління вхідними та вихідними грошовими потоками інноваційно-інвестиційного проекту забезпечує досягнення високого результату у вигляді наміченого обсягу прибутку та виконання термінів окупності вкладених джерел фінансування проекту.