Інвестиційний портфель: поняття, принципи формування та етапи управління
Для багатьох підприємств актуальним питанням є формування і ефективне управління інвестиційним портфелем з метою максимізації майбутніх економічних вигод і мінімізації ризиків. Ефективне управління інвестиційним портфелем створює джерела акумулювання капіталу у виробничу сферу підприємства, розвиток соціально-побутових інфраструктур.
За економічною суттю інвестиційний портфель представляє собою цілеспрямовану сукупність об’єктів фінансового та реального інвестування, яка призначена для реалізації попередньо розробленої стратегії, що визначає інвестиційну мету. З іншого боку, під інвестиційним портфелем розуміється сукупність фінансових активів, призначена для здійснення інвестиційної діяльності відповідно до розробленої інвестиційної стратегії підприємства і виступає як цілісний об'єкт управління. Тому, основною метою формування інвестиційного портфеля є забезпечення реалізації розробленої інвестиційної політики підприємства шляхом підбору найбільш ефективних і надійних інвестиційних вкладень, якими можуть бути інструменти фінансового ринку, нерухомість, депозити і т. п.
Інвестиційний портфель підприємства формується на підставі наступних принципів: забезпечення реалізації інвестиційної стратегії; забезпечення відповідності портфеля інвестиційних ресурсів; оптимізація співвідношення дохідності та ризику; забезпечення керованості портфелем.
Основним завданням портфельного інвестування вважається поліпшення умов інвестування шляхом надання сукупності фінансових активів таких інвестиційних характеристик, які були б недосяжні з позиції окремо взятої інвестиції і можливі тільки при їх комбінації.
Практика свідчить, система управління інвестиційним портфелем є складовою загальної системи управління підприємством.
Процедура управління інвестиційним портфелем включає наступні основні етапи (рис. 9.6).
Оскільки портфель цінних паперів підприємства складається як з прямих, так і з портфельних інвестицій, то методологічне забезпечення управління цим портфелем має поєднувати в собі методи і інструменти управління і оптимізації як прямими, так і портфельними інвестиціями, як реальними, так і фінансовими. Через необхідність постійної адаптації до змін зовнішнього середовища дуже важливим етапом є управління інвестиційним портфелем, що являє собою набір дій, направлених на зміну його внутрішньої структури, пов’язаних з тим, що через деякий час цілі інвестування можуть змінитися або може відбутись зміна інвестиційних характеристик компонентів портфеля, в результаті чого поточний портфель вже не буде оптимальним.
Управління інвестиційним портфелем вимагає здійснення різноманітних фінансово-економічних розрахунків, пов’язаних з потоками грошових коштів у різні періоди часу.
На рівні підприємства інвестиційний процес полягає у прийнятті інвестором рішення щодо цінних паперів, або реальних об’єктів інвестування, в які здійснюються інвестиції, обсягів і термінів інвестування. У більшості випадків при формуванні інвестиційного портфелю підприємства керуються відповідними принципами в залежності від виду портфеля, мети інвестування, рівня ризику та ліквідності.
Сенс формування інвестиційного портфелю полягає в поліпшенні умов інвестування завдяки досягненню нової інвестиційної якості шляхом надання сукупності активів таких інвестиційних характеристик, які є недосяжними з позиції окремо взятого активу і можливі лише при їх комбінації. При визначенні доцільності та виборі напряму інвестування основною задачею є визначення економічної ефективності вкладення коштів в ту чи іншу інвестиційну цінність як елемент портфеля. Саме такий підхід забезпечує ефективність управління.