4. Інституційні аспекти та принципи управління інвестиційним проектом

Забезпечення життєздатності проекту неможливе без вирішення інституційних аспектів, від яких в значній мірі залежить подальше просування і реалізація інвестиційного проекту, а також функціонування створеного виробництва. До складу задач, які повинні розв'язуватись на цьому етапі включають:

• узгодження з державними і місцевими органами і отримання дозволів на будівництво, використання комунікацій, місцевої інфраструктури, на право займатися необхідною діяльністю;

• отримання квот і ліцензій на ввіз сировини, матеріалів, напівпродуктів, на використання енергоресурсів, експорт готової продукції;

• вирішення юридичних питань – реєстрації підприємства (при необхідності), відкриття рахунку тощо;

• отримання дозволу на відкриття у банку (бажано за кордоном) рахунку «ескро» з метою накопичення коштів від продажу продукції для повернення кредиту;

• визначення умов і вимог для ефективного керівництва проектом і плідних взаємин з місцевими інститутами влади і управління.

Процес управління проектом відбувається через реалізацію основних принципів: інтегрованість із загальною системою управління; комплексний характер формування управлінських рішень; постійна адаптація управлінських рішень до змін зовнішнього та внутрішнього середовища; максимальне зниження ризиків; забезпечення досягнення запланованих результатів; відповідність наміченій стратегії розвитку; постійне доповнення, уточнення та коригування управлінських рішень.

До складу класичних принципів управління інвестиційними проектами вчені економісти включають:

• ціленаправленість;

• системність;

• комплексність;

• забезпеченість;

• пріоритетність;

• економічну безпеку заходів.

Кожен із зазначених принципів розкриває змістовність дій виконавців.

У разі вибору прогресивної концепції управління проектами фахівці інвестиційної сфери залучають ряд принципів:

• поглиблення рівня обґрунтованості прийнятих інвестиційних розв’язків за допомогою різноманітних і багатофакторних оцінок (технологічних, економічних);

• високий ступінь координації і контролю в процесі реалізації інвестиційного проекту;

• систематичний аналіз і постійне «відстеження» зовнішніх змін (кон’юнктури ринку по всіх видах ресурсів, різних непередбачених обставин і негативних факторів, які виникають на шляху інвестиційного циклу).

5. Життєвий цикл інвестиційного проекту

Період часу, протягом якого готуються й реалізуються інвестиційні наміри інвестора, становить життєвий цикл проекту. Практика свідчить, цикл життя типового інвестиційного проекту складається з кількох фаз, кожна з яких вміщує ряд етапів. Так, перша фаза представляє собою фазу підготовки проекту та забезпечення його фінансування та вважається найважливішою для подальшого функціонування проекту. Вона вмішує в собі такі основні етапи:

• визначення можливостей інвестування (проектні ідеї);

• попередня техніко-економічна оцінка;

• детальне техніко-економічне дослідження;

• підготовка попереднього інформаційного Меморандуму;

• ведення переговорів з інвесторами та переговорів по контрактах;

• відкриття фінансування проекту.

У разі успішного протікання першої фази та відкриття фінансування проекту настає друга фаза, яка представляє собою фазу проектування та будівництва. Вона складається з таких етапів:

• проектування;

• будівництво та монтаж закупленого устаткування;

• пусконалагоджувальні роботи.

Наступним кроком виступає третя фаза, яка визначена фазою експлуатації, що починається з освоєння нового виробництва, нових технологій, виходу на проектну потужність. Потім іде інтенсивна експлуатація виробництва, в ході якої відбувається погашення кредиту та виплата дивідендів акціонерам. Після виплати боргу підприємство може накопичувати прибуток та виплачувати дивіденди.

Практика свідчить, останнім етапом реалізації інвестиційного проекту є його згортання (ліквідація), коли виробництво морально або фізично старіє, переходить на випуск іншої продукції у зв’язку зі змінами потреб ринку або продається іншому власнику. Розробка самого інвестиційного проекту, яка обґрунтовує отримання фінансування для нього, складається з двох стадій, які являють собою попередню і детальну оцінки ефективності проекту.

Вважається, часова ознака проекту як діяльності представляє його життєвий цикл: період між моментом появи проекту і моментом його закриття. Як правило, саме цей період від початкової ідеї до експлуатації продукції проекту повинен передбачити функціонування таких фаз як:

• передінвестиційна, яка включає наступні стадії: формування інвестиційного задуму (ідеї); дослідження інвестиційних можливостей; попереднє техніко-економічне обґрунтування; оціночні дослідження; техніко-економічне обґрунтування. Вартість проведення передінвестиційних досліджень в загальній сумі капітальних витрат досить велика. За даними ЮНІДО, вона становить від 0,8 відсотка для великих проектів до 5 відсотків при невеликих обсягах інвестицій.

• інвестиційна, що складається з таких стадій: підготовка документації і укладання контрактів; інженерно-технічне проектування; будівельно-монтажні роботи; довиробничий маркетинг; навчання;

• експлуатаційна, що охоплює стадії експлуатації об’єкту та моніторингу економічних показників.

Фахівці-практики, які займаються проблемами інвестиційної сфери діяльності вважають, що життєвий цикл інвестиційного проекту спирається на такі ключові стадії: формулювання проекту; аналіз проекту; розробку проекту; реалізацію проекту та оцінку отриманих результатів.

Структура інформації, що опрацьовується в ході досліджень рівня дієвості інвестиційного проекту, згідно з рекомендаціями ЮНІДО, включає:

• цілі проекту, його орієнтація і економічне оточення, юридичне забезпечення (податки, державна підтримка і тому подібне);

• маркетингова інформація (можливості збуту, конкурентне середовище, перспективна програма продажів і номенклатура продукції, цінова політика);

• матеріальні витрати (потреби, ціни і умови постачання сировини, допоміжних матеріалів і енергоносіїв);

• місце розміщення, з врахуванням технологічних, кліматичних, соціальних і інших чинників;

• проектно-конструкторська частина (вибір технології, специфікація устаткування і умови його постачання, обсяги будівництва, конструкторська документація і тому подібне);

• організація підприємства і накладні витрати (управління, збут і розподіл продукції, умови оренди, графіки амортизації устаткування і тому подібне);

• кадри (потреба, забезпеченість, графік роботи, умови оплати, необхідність навчання);

• графік здійснення проекту (терміни будівництва, монтажу і пусконалагоджувальних робіт, період функціонування) та комерційна (фінансова і економічна) оцінка проекту.

Кожний етап роботи над проектом має свою мету та призначення, його виконання здійснює команда фахівців з чітко окресленими функціональними обов’язками.