Інвестиційний ринок: поняття, інфраструктура, кон’юнктура
Одним із пріоритетних завдань економічної політики нашої держави залишається стимулювання інвестиційної діяльності, яка тісно пов'язана з оцінкою стану та прогнозуванням розвитку інвестиційного ринку. Інвестиційний ринок є сегментом ринкового середовища, на якому формується інвестиційні пропозиція та попит на об’єкти вкладень різних форм капіталу, головними діючими особами виступають інвестори, вкладники, замовники та інші учасники інвестиційної діяльності, що забезпечують просування інвестиційних намірів.
Інвестиційний ринок, як складна економічна категорія та об'єкт державного регулювання потребує застосування певних організаційних механізмів та правового оформлення основних засад його функціонування.
Важливим є те, що інвестиційний ринок представляє собою систему, яка має ряд ключових елементів (рис. 1.4).
Рис. 1.4. Ключові елементи інвестиційного ринку
На інвестиційному ринку функціонують категорії попиту, пропозиції, ціни, кон'юнктури ринку, ділової активності.
Нагадаємо, відповідно до ст. 92 Конституції України «виключно законами України встановлюються: «…засади створення і функціонування фінансового, грошового та інвестиційного ринків…», але правового оформлення основних засад функціонування ринку інвестицій, як і законодавчого визначення поняття «інвестиційний ринок», не існує.
З наукової позиції, інвестиційний ринок представляє собою сукупність економічних відносин, які складаються між продавцями та споживачами інвестиційних товарів та послуг, а також об’єктами інвестування в усіх його формах.
Більшість науковців пропонують розглядати інвестиційний ринок через об’єкти інвестування, а саме:
ринок прямих капіталовкладень, де формою інвестування виступає нове будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення;
ринок об’єктів, що приватизуються, тобто ті об’єкти, які повністю продаються з аукціонів;
ринок нерухомості, який активізований та має суттєвий потенціал до подальшого прискореного розвитку;
фондовий ринок, який представлено ринком цінних паперів;
грошовий ринок, що включає депозитні рахунки населення на строкових та вкладах до запитання.
Необхідно підкреслити, що зазначений перелік складових інвестиційного ринку не є обмеженим так, як існують погляди стосовно доцільності включати наступні складові:
ринок основних фондів: ринок землі; ринок об'єктів (житла, виробничих приміщень, офісних приміщень) та ринок обладнання;
ринок нематеріальних активів, в тому числі ринок об'єктів інтелектуальної власності;
ринок фінансових інструментів, а саме ринок цінних паперів, що підлягають обігу;
ринок інструментів грошового обігу;
ринок цінних паперів ІСІ;
ринок деривативів;
ринок корпоративних прав.
Розглядаючи питання інвестиційного ринку необхідно зупинитися на його сегментації. Сегментація інвестиційного ринку представляє собою сукупність ринку споживчих товарів, ринку споживчого кредиту, ринку інвестиційних товарів і ринку фінансових ресурсів. Найважливішою складовою ринку інвестицій є ринок інвестиційних товарів. Виробництво і рух цих товарів на ринку забезпечується елементами інвестиційної інфраструктури. До елементів інфраструктури інвестиційного ринку, яка сприяє купівлі-продажу об’єктів інвестування, слід зарахувати:
кредитні та страхові інститути та мережу аудиторських фірм;
організації інформаційно-аналітичного обслуговування, у тому числі спеціалізовану пресу, рейтингові агентства;
установи професійної підготовки фахівців для інвестиційної роботи тощо.
В цілому, інфраструктуру інвестиційного ринку представляють банки, біржі, пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні фонди, інженерно-консультаційні фірми, суд, арбітраж та інші.
Вивчення кон’юнктури ринку інвестиційних проектів є дослідження системи факторів, що функціонують на інвестиційному ринку, які характеризують поточний стан попиту і пропозиції, цін і рівня конкуренції на інвестиційні проекти, а також об’єкти інвестування у всіх його формах. Стан інвестиційного ринку в цілому та окремих його складових сегментів характеризують такі елементи, як попит, пропозиція, ціна і конкуренція. Їх співвідношення постійно змінюється. Для кон’юнктури інвестиційного ринку характерні наступні чотири стадії:
1. Підйом кон’юнктури.
2. Кон’юнктурний бум.
3. Послаблення кон’юнктури.
4. Кон’юнктурний спад.
Під час підйому кон’юнктури інвестиційного ринку характерним є підвищення активності ринкових процесів в зв’язку з пожвавленням економіки в цілому, також відбувається зростанням попиту на об’єкти інвестування, підвищенням рівня цін на них, розвитком конкуренції серед інвестиційних посередників. При цьому, під час кон’юнктурного буму відбувається різке зростання попиту на всі інвестиційні товари та інші об’єкти інвестування, яке пропозиція задовольнити не може, водночас зростають ціни на всі об’єкти інвестування, зростають доходи інвесторів та посередників.
Разом з тим, при послабленні кон’юнктури характерним є зниження інвестиційної активності в цілому, відносно повне насичення попиту на об’єкти інвестування та певний надлишок їх пропозиції та спостерігається поступове зниження цін на об’єкти інвестування і, відповідно, доходів інвесторів та посередників.
Окремої уваги потребує кон’юнктурний спад, який являє собою найнижчий рівень попиту та скорочення обсягів пропозиції об’єктів інвестування, на якому відбувається суттєве зниження ціни на всі об’єкти інвестування, інвестиційні товари і послуги, при цьому, доходи інвесторів падають до найнижчої позначки, часто інвестиційна діяльність стає збитковою.
Практика показує, для вивчення кон’юнктури інвестиційного ринку необхідно:
провести поточне спостереження за інвестиційною активністю, у першу чергу у тих сегментах ринку, де планувалося здійснення інвестиційної діяльності;
визначити аналіз поточної кон’юнктури інвестиційного ринку та виявити тенденцій її розвитку;
зробити прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку для вибору основних напрямків стратегії інвестування та формування інвестиційного портфеля.
На думку науковців, така послідовність вивчення інвестиційного ринку дозволяє одержати надійну інформацію для розробки стратегії інвестиційної діяльності та формування інвестиційного портфелю.
Слід пам’ятати, кон’юнктура інвестиційного ринку постійно змінюється, тому для прийняття необхідних управлінських рішень та для формування інвестиційної стратегії необхідно періодично досліджувати ринок інвестиційних проектів. Водночас необхідно відстежувати більш активних учасників ринку інвестиційних проектів та досліджувати напрямки інвестування ними коштів, з метою впровадження якісних характеристик отриманого досвіду.