8. Портфель фінансових інвестицій: поняття та порядок формування

Портфель фінансових інвестицій являє собою цілеспрямовано сформульовану сукупність об’єктів фінансового інвестування різних видів, призначених для здійснення інвестиційної діяльності в певному періоді згідно із розробленою інвестиційною стратегією інвестора. Такий портфель розглядається як вкладення інвестора у фінансові активи, які управляються ним як єдине ціле. Різноманітність складу портфелів фінансових інвестицій визначається пріоритетними цілями різних груп інвесторів, видами фінансових інструментів, які включаються згідно з цими цілями і нормативно-правовими актами, схильністю інвесторів до ризику тощо.

Формування портфелю фінансових інвестицій являє собою процес визначення конкретних фінансових інструментів для вкладення капіталу, а також пропорцій розподілення інвестованих коштів між даними інструментами. При цьому, інвестор стикається з проблемами селективності, вибору часу здійснення операції та диверсифікації. Селективність передбачає аналіз фінансових активів і пов’язана з прогнозуванням динаміки цін окремих видів активів. Вибір часу здійснення операції включає прогнозування зміни рівня цін на одні фінансові інструменти в порівнянні з цінами на інші. Диверсифікація полягає у формуванні інвестиційного портфелю таким чином, щоб при певних обмеженнях мінімізувати ризик.

Практика свідчить, портфель інвестицій суб’єктів господарювання у фінансові інструменти має значну мобільність, формується виключно на основі власного капіталу, характеризується високою ліквідністю і здатністю приносити дохід в більш конкретні терміни, ніж при вкладеннях в довгострокові реальні проекти. При формуванні портфелю фінансових інвестицій, керівництво підприємства, установи (організації) повинно визначити параметри, якими буде керуватися, а саме: необхідно вибрати оптимальний тип інвестиційного портфелю; визначити питому вагу портфелю фінансових інструментів та оцінити рівень ризику та доходу; визначити початковий склад портфелю та вибрати подальшу схему управління портфелем.

Як правило, процес формування портфеля цінних паперів здійснюється після того, як конкретизована мета формування інвестиційної стратегії, визначені пріоритети формування інвестиційного портфеля, оптимізовані пропорції залучених для його формування ресурсів. Основною метою створення портфеля фінансових інвестицій може бути забезпечення реалізації інвестиційної стратегії шляхом відбору найбільш ефективних і найменш ризикованих цінних паперів. Відповідно до цієї мети завданнями формування інвестиційного портфеля є: ефективне використання вільних грошових активів підприємства; мінімізація рівня інвестиційних ризиків; забезпечення високого рівня прибутковості інвестицій у поточному році; забезпечення високих темпів приросту прибутку в довгостроковому періоді; та забезпечення необхідної ліквідності портфеля.

Науковці вважають, сукупність застосовуваних до портфеля методів і технічних можливостей характеризує спосіб управління. Спосіб управління портфелем визначає кон’юнктура фондового ринку. Вибір практики управління залежить від типу портфеля і здатності інвестора вибирати цінні папери і прогнозувати стан ринку, його здатності формувати оптимальну структуру. Оптимальним вважається портфель, якщо він містить від 10 до 30 типів цінних паперів. При формуванні портфеля цінних паперів важливе значення має тип портфеля, диверсифікація фондових інструментів, ліквідність портфеля, рівень оподаткування доходу за окремими фінансовими інструментами. Структура портфеля відображає визначене поєднання інтересів інвесторів, а також консолідує в тій чи іншій мірі ризики за деякими цінними паперами. Це дозволяє розглядати портфель як цілісний об’єкт управління. Ефективність портфеля на 90% забезпечується структурою видів фінансових інструментів.