2. Поняття інвестування та його призначення в соціально-економічних процесах

В загальному розумінні інвестування, з одного боку, це вкладання коштів з метою забезпечення притоку грошей протягом тривалого періоду часу, з іншого боку, його можна визначати як процес накопичення грошових коштів, або створення активів, які приносять прибуток. У будь-якому випадку, інвестування – це процес примноження капіталу. Розширюючи зміст поняття «інвестування» із урахуванням капіталу, можна стверджувати, що це приміщення капіталу в активи з метою його збільшення і отримання в подальшому прибутку у вигляді пасивного доходу.

Безумовно, у цьому визначенні є важливий момент, який полягає в наступному: наявність головних параметрів в процесі інвестування, а саме термінів процентна ставка, під яку інвестується капітал і сума, яку постійно щомісячно інвестор вкладає.

Практика доводить, у будь-якому випадку інвестування є досить ризикованою справою, але все залежить від цілей і ставлення до справи суб’єктів господарювання. Інвестування може виступати як основним джерелом заробітку (вкладення грошей, отриманих з одного проекту, в інший), так і додатковим (плюс до звичної для вас роботі).

Суттєвий вплив інвестування має на розвиток соціально-економічних процесів в державі. Головним його призначенням є забезпечення інвестиційним ресурсом макроекономічних та мікроекономічних проектів здатних підвищити різний рівень конкурентоспроможності. Ефективний розвиток економіки України визначатиметься рівнем інвестиційних можливостей та інвестиційною привабливістю, що в свою чергу, залежить від ефективності інвестиційних процесів загалом. Інвестування різних сфер економіки піддається впливу чинників та особливостей, які характерні тому чи іншому виду діяльності.

В таких умовах на перше місце виходить питання мотиву інвестування. Встановлення мотивації дозволяє зрозуміти механізм та принципи інвестиційної діяльності і прогнозувати її параметри. Метою будь-якої інвестиційної діяльності є отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту. Інакше кажучи, всі учасники інвестиційного процесу повинні бути зацікавлені в його організації та ефективному завершенні. Лише в цьому випадку країна отримує певний ефект від інвестування та забезпечує вирішення проблем свого розвитку.

3. Сутність, форми та класифікація інвестицій

Розкриття сутності інвестицій науковцями різних економічних шкіл було неоднозначним, що цілком зрозуміло, тому що інвестиції мають різні форми й види, залежно від різних секторів економіки, а також – різні цілі. Їх бачення розвивалося поруч з розвитком практичної економіки й економічної науки. З позиції змістовної характеристики поняття «інвестиції» трактуються під різним кутом зору як:

• кошти, цінні папери, в т.ч. майнові та інші права, що мають грошову оцінку, вкладені в об’єкти підприємницької діяльності й (або) іншої діяльності з метою одержання прибутку й (або) іншого корисного ефекту;

• довгострокові вкладення капіталу в різні сфери й галузі народного господарства усередині країни й за її межами з метою одержання прибутку;

• витрати на будівництво нових заводів, на устаткування із тривалим терміном служби, витрати на виробництво й накопичення засобів виробництва, збільшення матеріальних запасів, витрати на підвищення освіти й поліпшення здоров’я працівників або на підвищення мобільності робочої чинності.

Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестиції представляють собою всі види майнових й інтелектуальних цінностей, вкладені в об’єкти підприємницької діяльності й інші види діяльності, з метою одержання прибутку (доходу) або соціального ефекту.

Форми інвестицій визначаються за допомогою класифікаційних ознак (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Основні форми інвестицій за класифікаційними ознаками

Класифікаційна ознака	Форми інвестицій
1. Залежно від протікання у часі процесів вкладення коштів і отримання прибутку від інвестицій	1.1. Послідовне протікання процесів: прибуток може бути отримано одразу після вкладення інвестицій у повному обсязі
	1.2. Паралельне протікання процесів: прибуток може бути отриманий вже після введення першої черги об'єкта
	1.3. Протікання процесів на базі інтервалів (як у випадку інвестицій у фондові інструменти)
2. Залежно від виду вкладених інвестиційних ресурсів	2.1. Грошові кошти та цільові банківські вклади
	2.2. Рухоме та нерухоме майно
	2.3. Ноу-хау та майнові права
3. За формою одержання доходу	3.1. Такі, що приносять матеріальні вигоди (грошові доходи, зменшення ризику, вихід на нові ринки збуту)
	3.2. Такі, що забезпечують соціальні вигоди (підвищення престижу підприємства, поліпшення умов праці та стану навколишнього середовища)
4. Залежно від напряму вкладення інвестицій	4.1. Реальні інвестиції як вкладення коштів у основні й оборотні виробничі засоби, в тому числі в матеріальні й нематеріальні активи
	4.2. Фінансові інвестиції як вкладення активів у різноманітні грошові та фондові інструменти
5. Залежно від характеру участі у процесі інвестування	5.1. Прямі інвестиції, де інвестор бере безпосередню участь у виборі об'єктів інвестування, не звертаючись до послуг посередників
	5.2. Стратегічні інвестиції це активне вкладення коштів в подальший розвиток підприємства
	5.3. Портфельні інвестиції здійснюються із залученням посередників — інституціональних інвесторів

В таблиці 1.1 наведено основні форми інвестицій за класифікаційними ознаками, проте фахівці та науковці пропонують низку класифікаційних ознак, які розширюють видову структуру інвестицій. Так, залежно від термінів здійснення інвестицій, згідно з методологією НБУ, в Україні розрізняють:

• короткострокові інвестиції – до одного року;

• середньострокові інвестиції – до трьох років;

• довгострокові інвестиції – більше трьох років.

Крім того, за формами власності капіталу пропонується розрізняти такі форми інвестицій як:

• приватні – інвестиції фізичних осіб чи юридичних осіб без участі державної форми власності;

• державні – інвестиції державних підприємств, або за участі бюджетних ресурсів;

• іноземні – інвестиції, які здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами і державами.

• спільні – інвестиції, що здійснюються суб'єктами даної країни й іноземних держав.

У той же час, за характером використання капіталу в інвестиційному процесі розрізняють такі форми інвестицій:

• первісні інвестиції – використання сформованого для інвестиційних цілей капіталу за рахунок як власних, так і позикових ресурсів;

• реінвестиції – повторне використання капіталу з інвестиційною метою за умов попереднього його вивільнення в процесі реалізації раніше вибраних інвестиційних проектів, інвестиційних товарів чи фінансових інструментів інвестування;

• дезінвестування – означає процес вилучення раніше інвестиційного капіталу з інвестиційного обороту без наступного його використання в інвестиційних цілях.

За регіональною ознакою можна виділити такі форми інвестиції:

• інвестиції усередині країни (внутрішні інвестиції) – це вкладення коштів в об'єкти інвестування, розмішені в територіальних кордонах даної країни.

• інвестиції за кордон – це вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені за межами територіальних кордонів даної країни (до цих інвестицій відносяться також придбання різних фінансових інструментів інших країн).

До того ж, науковці пропонують, при визначенні форм інвестицій, залучати таку класифікаційну ознаку як рівень дохідності. За її допомогою інвестиції характеризують такі форми:

• високодохідні інвестиції – при очікуваному рівні чистого інвестиційного прибутку, що суттєво перевищує середню норму цього прибутку на інвестиційному ринку;

• середньодохідні інвестиції – очікуваний рівень чистого інвестиційного прибутку відповідає середній нормі інвестиційного прибутку, що склався на інвестиційному ринку;

• низькодохідні інвестиції – очікуваний чистий прибуток нижчий за середню норму;

• бездохідні інвестиції – група об’єктів інвестування, вибір і реалізацію яких інвестор не пов’язує з отриманням інвестиційного прибутку. Такі інвестиції призначені для отримання соціального, екологічного, інших видів позаекономічного ефекту.

Розглянуті сутність, форми та класифікаційні ознаки інвестицій дозволяють виділити основні напрями інвестиційної діяльності та більш предметно визначити характерні риси інвестиційної категорії, з позиції різних економічних процесів.