Тема 4. Реальні інвестиції План

1. Реальні інвестиції: поняття та роль у розвитку економіки країни.

2. Форми реальних інвестицій.

3. Політика управління реальними інвестиціями.

4. Оцінка об’єктів реальних інвестицій.

5. Відмінності проектів будівництва в системі об’єктів реального інвестування.

6. Особливості застосування методичного майнового підходу при оцінці цілісного майнового комплексу.

7. Особливості застосування методичного дохідного підходу при оцінці цілісного майнового комплексу.

8. Особливості застосування методичного порівняльного підходу при оцінці цілісного майнового комплексу.

1. Реальні інвестиції: поняття та роль у розвитку економіки країни

Реальні інвестиції посідають чільне місце в загальній структурі інвестицій, так як саме з їх допомогою реалізується виконання важливих виробничо-господарських завдань для окремих підприємств та національної економіки загалом, а саме: розвиток матеріально-технічної бази, модернізація та удосконалення існуючих виробничих потужностей, розробка нових техніко-технологічних рішень, сприяння процесу диверсифікації.

Практика доводить, реальні інвестиції є найефективнішим інструментом забезпечення високих темпів розвитку та диверсифікації діяльності зростаючих підприємств і фірм відповідно до обраної ними загальної економічної стратегії. Реальні інвестиції представляють собою вкладення у створення нових, реконструкцію та технічне переобладнання діючих підприємств, інноваційні проекти та приріст матеріально-виробничих запасів.

У сучасних умовах на більшості підприємств реальне інвестування виступає єдиним напрямком їх інвестиційної діяльності, що зумовлено не тільки нерозвиненістю фондового ринку України, а й низкою переваг, які забезпечують реальне інвестування.

Економічна сутність реальних інвестицій розглядається науковцями під різним кутом зору. Так, з одного боку, реальні інвестиції зазвичай включають інвестиції у будь-який тип матеріально осяжних активів, таких, як земля, обладнання, заводи та інші, з іншого боку, реальні інвестиції розкриваються як витрати на створення нового або відновлення існуючого капіталу.

Крім того, реальні інвестиції розглядаються з позиції вкладення коштів у реальні активи такі як матеріальні (будівлі, споруди, обладнання, приріст матеріально-виробничих запасів), так і нематеріальні (патенти, ліцензії, права користування природними ресурсами, «ноу-хау»).

Водночас, фахівці інвестиційного напрямку діяльності розглядають реальні інвестиції як засоби, що спрямовані на збільшення основних засобів і/або обігового капіталу з метою подальшого можливого отримання яких-небудь результатів (частіше за все – прибутку).

Існують наукові позиції стосовно доцільності трактування реальних інвестицій із урахуванням напрямку вкладення капіталу:

• у засоби виробництва, а також інвестиції, спрямовані на приріст матеріально-технічних запасів;

• у відновлення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи (інноваційні інвестиції), у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інших об’єктів інвестування, пов’язаних зі здійсненням операційної діяльності підприємства або покращенням умов праці та побуту персоналу;

• в основний капітал, затрати на капітальний ремонт основних фондів, витрати на приріст запасів матеріальних оборотних засобів, придбання інших нефінансових активів (земельні ділянки, об'єкти природного користування тощо).

Реальні інвестиції досить часто ще називають капітальними інвестиціями або капітальними вкладеннями. Категорію капітальні інвестиції досить часто пов’язують з категорією «капітальні вкладення». В такому випадку капітальні інвестиції можна визначити як інвестиції (витрати) на створення нових та розширення, реструктуризацію діючих основних фондів виробничого та невиробничого призначення. Інвестиції у відтворення основних фондів і пов’язані з цим зміни оборотного капіталу є капітальними вкладеннями.

Звернення до Національного стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» забезпечило визначення капітальних інвестицій з юридичного аспекту. Так, законодавець регламентує інвестиції, що спрямовуються у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання, створення необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для здійснення монтажу), а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва розуміти як капітальні.

З позиції рольового аспекту реальні (капітальні) інвестиції сприяють: проведенню політики розширеного відтворення; прискоренню НТП та впровадження його досягнень; підвищенню загального рівня конкурентоспроможності вітчизняної економіки; проведенню структурної перебудови господарського комплексу країни; підвищенню рівня збалансованості між усіма секторами народного господарства; вирішенню нагальних соціальних та економічних проблем; зниженню показників рівня безробіття тощо.