2. Сутність та класифікація суб’єктів інвестиційних правовідносин

З юридичної позиції здатність особи виступати суб'єктом інвестиційних правовідносин варто розглядати як інвестиційну правосуб'єктність. Така правосуб'єктність іноді носить спеціальний характер, оскільки до суб'єкта пред'являються особливі вимоги, пов'язані з інвестиційною діяльністю, зокрема, у вигляді тендерних (конкурсних) умов.

У відповідності зі статтею 5 пунктом 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» суб’єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Суб'єктами інвестиційних правовідносин є інвестори, реципієнти, інші учасники інвестиційної діяльності та держава. «Горизонтальні» правовідносини між інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності є базовими. На них будуються так звані «діагональні» правовідносини між інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності, з одного боку, і державою – з другого. Крім того, вказаним пунктом законодавець звертає увагу на те, що недержавні пенсійні фонди, страховики та фінансові установи, тобто юридичні особи публічного права здійснюють інвестиційну діяльність відповідно до законодавства, що визначає особливості їх діяльності.

У пункті 2 статті 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» законодавець наводить тлумачення поняття «інвестори» та пропонує ними вважати суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Законодавчо закріплено, що інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Водночас, пунктом 3 статті 5 законодавець регламентує те, що учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Звернення до Постанови КМУ «Порядок державного фінансування капітального будівництва» надало можливість більш деталізовано розглянути окремі суб’єкти інвестиційної діяльності. До їх складу законодавець пропонує включити замовника, а саме юридичну або фізичну особу, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи.

З наукової точки зору пропонується суб’єкти інвестиційної діяльності досліджувати з позиції класифікаційних ознак. Основними класифікаційними ознаками вважаються:

• спрямованість основної господарської діяльності інвестора (індивідуальний та інституційний інвестор);

• мета інвестиційної діяльності (стратегічний та портфельний інвестор);

• орієнтація на інвестиційний ефект інвесторів (інвестор, орієнтований на потоковий інвестиційний дохід; інвестор, орієнтований на приріст капіталу в довгостроковому періоді; інвестор, орієнтований на позаекономічний інвестиційний ефект);

• ставлення до ризику інвестора та схильність ризикувати у виборі об’єкта інвестування (інвестор, не схильний до ризику; інвестор, нейтральний до ризику; інвестор, схильний до ризику);

• менталітет інвестиційної поведінки (консервативний інвестор; помірний інвестор; агресивний інвестор).

На думку фахівців інвестиційної діяльності інституційні інвестори також підлягають певному групуванню з позиції: інституційні інвестори, які здійснюють переважно прямі інвестиції в обмежене коло підприємств; інституційні інвестори, які здійснюють великі інвестиції, не дотримуючись певного, наперед вибраного комплексу об’єктів інвестування; інституційні інвестори, які здійснюють великі (диференційовані) інвестиції, але не мають стабільного портфеля цінних паперів.