Правові норми відповідальності суб’єктів інвестиційної діяльності та умови її припинення
Відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності регламентовано статтею 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність». Законодавець застерігає, що при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами. Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільняють винну сторону від виконання зобов'язань, якщо інше не передбачено законом або договором.
Важливим в Законі України «Про інвестиційну діяльність» є аспект стосовно умов припинення інвестиційної діяльності. Вказані умови регламентовано статтею 21, де зазначається той факт, що зупинення або припинення інвестиційної діяльності провадиться за рішенням:
інвесторів, при цьому інвестори відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності;
правомочного державного органу.
До цього слід додати, що існує також правова норма стосовно зупинення або припинення інвестиційної діяльності. У статті 21 зазначено, що рішення державного органу про зупинення або припинення інвестиційної діяльності може бути прийнято з таких причин:
якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом;
оголошення в установленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності;
стихійного лиха;
запровадження надзвичайного стану.
Зазначені правові норми відповідальності суб’єктів інвестиційної діяльності та умови її припинення можуть підлягати змінам за умови коригування законодавчого поля.
Тема 3. Суб’єкти та об’єкти інвестиційної діяльності План
Поняття та види інвестиційних правовідносин.
Сутність та класифікація суб’єктів інвестиційних правовідносин.
Методи правового регулювання інвестиційних відносин
Поняття об’єкту інвестиційних правовідносин.
Види об’єктів інвестиційних правовідносин.
Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів інвестування.
Поняття та види інвестиційних правовідносин
З наукової позиції інвестиційні правовідносини, з одного боку, це різновид господарських правовідносин, що складаються (виникають) між учасниками інвестиційних циклів, з іншого боку, їх представлено фінансовими відносинами між суб'єктами інвестиційної діяльності (інвесторами та іншими учасниками цієї діяльності) щодо підготовки, реалізації інвестицій, відшкодування витрачених коштів і отримання прибутку (доходу) чи досягнення соціального ефекту.
У більшості випадків інвестиційні відносини трактуються як різновид або складова господарських відносин, які виникають між інвестором та іншими учасниками інвестиційного процесу щодо підготовки, реалізації інвестицій та отримання певного соціально-економічного ефекту (в т.ч. прибутку) з метою задоволення приватних інтересів учасників інвестування та публічних інтересів (суспільства, держави, територіальних громад).
Крім того, існує наукова думка щодо сутнісної характеристики інвестиційних правовідносин, яка передбачає трактування їх змісту з позиції суспільних економічних відносин, які складаються між суб'єктами інвестування стосовно вкладення інвестицій, котрі безпосередньо пов'язані з відносинами власності, оскільки передбачають володіння, користування та розпорядження інвестиціями й отримання у результаті цього прибутком (доходом).
Інвестиційні відносини зазнають нормативно-правового регулювання за допомогою: актів законодавства, правових документів локального характеру – установчих, внутрішніх, договорів інвестиційного характеру. Хоча всі правові джерела виконують важливу роль у регулюванні інвестиційних відносин, однак провідне місце серед них посідає інвестиційне законодавство. Інвестиційне законодавство представляє собою сукупність прийнятих компетентними органами нормативно-правових актів різної юридичної сили, які регулюють інвестиційні відносини – щодо безпосереднього здійснення інвестування та його організації, управління цим процесом та контролю за порядком інвестування.).
Юридична практика доводить, що інвестиційні правовідносини неоднорідні. Види інвестиційних правовідносин, у більшості випадків, розрізняють на основі таких класифікаційних ознак як (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Види інвестиційних правовідносин на основі класифікаційних ознак