5. Правовий режим іноземного інвестування в Україні

Правовий режим іноземного інвестування в Україні представлений нормативно-законодавчими актами, які регламентують взаємовідносини з представниками інших країн. Так, стаття 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» визначає іноземних інвесторів як суб'єктів, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме:

• юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;

• фізичні особи-іноземці, які не мають постійного місця на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;

• інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.

Тобто законодавець наводить невичерпний перелік осіб, які можуть бути іноземними інвесторами, та зазначає, що ці суб'єкти провадять інвестиційну діяльність на території України.

На сьогодні в Україні вже створено сприятливе правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера регулюється не лише Законом України «Про режим іноземного інвестування», а й Законами України «Про захист іноземних інвестицій в Україні», «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», якими передбачено:

• державні гарантії захисту інвестицій, незалежно від форм власності;

• застосування національного режиму валютного регулювання та справляння податків на території України до суб’єктів підприємницької діяльності або інших юридичних осіб, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення;

• відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи посадовими особами передбачених законодавством обов’язків щодо іноземного інвестора;

• повернення інвестиції іноземному інвестору в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі в разі припинення інвестиційної діяльності

Важливо зазначити, Закон України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» від 17.02.2000 р. ввів національний режим для валютного та податкового регулювання у відношенні іноземних інвесторів, скасувавши всі існуючі пільги, закріплені попереднім законодавством про іноземні інвестиції. На сьогоднішній день надання пільг іноземним інвесторам можливе лише у дуже обмеженій кількості випадків: якщо аналогічні пільги надані підприємствам без участі іноземного капіталу (тобто в рамках національного режиму) або в силу прийняття спеціального закону.

До цього слід додати, іноземні інвестори, то їх діяльність на території України регулюється Законами України «Про режим іноземного інвестування», «Про правовий статус іноземців», «Про захист іноземних інвестицій в Україні», які було удосконалено змінами і доповненнями.

Нагадаємо, у Законі України «Про режим іноземного інвестування» визначені особливості режиму іноземних інвестицій на території країни.

Отже, до окремої групи можна віднести законодавчі акти, які встановлюють спеціальний правовий режим господарської діяльності у спеціальних (вільних) економічних зонах, регулюють спеціальні правові режими інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та в межах технологічних парків України. Так, у 1992 році було прийнято Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», який визначив порядок створення і ліквідації, механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з місцевими радами народних депутатів, органами виконавчої влади та іншими органами.

У статті 1 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» законодавець надав тлумачення поняття спеціальна (вільна) економічна зона та обґрунтував мету її створення. Отож, спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб. При цьому, метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

З метою активізації інвестиційної діяльності у 2001 році було прийнято Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Цей Закон визначив правові та організаційні основи створення, діяльності та відповідальності суб’єктів спільного інвестування, особливості управління їх активами, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання активів, особливості розміщення та обігу цінних паперів інститутів спільного інвестування, порядок та обсяг розкриття інформації інститутами спільного інвестування з метою залучення й ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів.

Слід також додати, що для покращення інвестиційного іміджу країни та для створення сприятливих умов діяльності іноземним інвесторам у 2005 році було створено Український центр сприяння іноземному інвестуванню. З 2009 року почало діяти Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку, яке було створено Постановою КМУ. Основними завданнями Агентства стало:

• участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері сприяння іноземному інвестуванню;

• сприяння реалізації проектів з іноземними інвестиціями;

• розроблення проектів та цільових планів інвестиційного розвитку територій;

• удосконалення нормативно-правової бази з питань іноземного інвестування.