Планування за видами образотворчої діяльності

Розділ програми про набуття зображальних умінь стосується всіх видів образотворчої діяльності. Зв'язний зміст відбивається і в малюнку, і в ліпленні, і в аплікації. Декоративні роботи виконуються в малюванні і в аплікації. Свій обсяг технічних умінь теж є з кожного виду.

Програма зображальних умінь з кожної вікової групи здійснюється так, щоб у кожному виді діяльності вони засвоювались по-своєму, допомагаючи загальним знанням або вмінням.

Візьмімо програму зображальних умінь у середній групі (4—5 років). Слід навчити дітей передавати круглу і видовжено-округлу форму предметів (овальну). Ця програмна вимога здійснюється в ліпленні: діти ліплять овочі й фрукти округлої форми. Відмінність округлих форм вони передають і в малюнку. Для аплікації діти одержують вже вирізані форми, і цілком можливо дати їм наклеювати круглі та овальні форми, щоб зобразити нескладні предмети.

Таким чином, у ліпленні діти засвоять зображення об'ємної форми предметів, у малюванні і аплікації — плоскої. В аплікації вони одержать готові форми і їм потрібно буде тільки застосувати кожну відповідно до форми предмета чи його частини, а в малюнку діти мають самі відтворити форму контуру предмета, засвоїти відповідні рухи, тому заняття з аплікації може полегшити створення округлої форми в малюнку.

Колір предметів передається в малюванні й аплікації, проте в аплікації діти одержують клапті паперу певного кольору і добирають їх відповідно до забарвлення предмета. А коли малюють, вони самі вибирають колір олівця чи фарби і мають виконати кольором відповідну частину малюнка. Знову-таки ці два види діяльності допомагають засвоїти одну програмну вимогу.

Отже, намічаючи ті чи інші програмні завдання, треба подумати, в якій послідовності вони будуть виконуватися в різних видах діяльності.

Добір предметного і сюжетного змісту занять

Знання, уміння і навички діти набувають і засвоюють, виражаючи якийсь предметний, сюжетний або декоративний зміст. Добір цього змісту не може бути випадковим. Щоб діти охоче, із задоволенням малювали, ліпили, вирізували, запропонований зміст має бути зрозумілий їм, близький і цікавий для них. Крім того, говорячи про засвоєння програми, ми маємо визначити принцип добору змісту виходячи з дидактичних вимог, тобто вирішити, на якому змісті можна краще навчити дітей, дати їм те чи інше вміння або знання.

Можна міркувати так: на кожному цікавому для дітей змісті можна чогось навчити і до вибраного змісту підібрати завдання навчання. Але в такому разі навчання втратить свій систематичний, а разом з тим і узагальнений характер.

Якщо діти у певній послідовності навчаються передавати колір, форму, будову предметів, то це вміння вони можуть використати і при зображенні різних предметів тієї ж або близької форми, визначити його колір, розчленувати на частини та ін. Якщо в основі навчання лежить послідовне засвоєння вмінь і знань, то, здобувши їх, діти можуть застосовувати їх у різних випадках на різному змісті. Якщо в навчанні виходити із зображення якогось предмета або складання якогось узору, то для зображення іншого предмета або складання іншого узору треба давати нові знання і вміння, що є неправильним і нерозумним. Значить, треба виходити з програмних завдань, вибираючи зміст для зображальних занять, додержуючи разом з тим і близькість інтересу цього змісту для дітей.

Крім того, програму можна вивчати на зображенні різних предметів: потрібно тільки, щоб при цьому розв'язувалось поставлене перед дітьми завдання. Наприклад, щоб навчити дітей передавати будову предмета, що складається з двох частин простої форми, треба підшукати предмети, які відповідають цій вимозі, щоб навчити їх складати узор, розміщений по сторонах і в середині форми, наприклад квадрата. Можна дати будь-який доступний дітям щодо трудності зміст узору і схему саме такого розміщення узору. Зрозумівши, як слід розміщати узор, діти самі можуть придумати для нього зміст.

Діти засвоюють уміння не зразу, а після неодноразового застосування, іноді протягом досить довгого часу. Тому треба використовувати заняття різного змісту або цікаво варіювати їх. Кожне нове заняття не є для дітей повторенням старого, хоч засвоюють вони ту ж навичку.

Незважаючи на те, що одні й ті ж програмні вимоги здійснюються в різних видах образотворчої діяльності, зміст занять при цьому може бути неоднаковий. У другій молодшій групі, наприклад, діти навчаються передавати прямокутну форму предметів. Для малювання їм можна запропонувати зображення прапорця, а для аплікації — візок прямокутної форми, наповнений цеглою. Для аплікації дається складніший зміст, бо прямокутну форму кузова візка діти тільки наклеюють на папір, а в малюнку вони мають передати контур візка. Перед тим як діти будуть уперше малювати прямокутну форму, Вони можуть ознайомитися з нею в аплікації, навчитися її називати.

Це полегшить дальше засвоєння цієї форми в малюнку. Техніка вирізування важча, ніж техніка малювання, тому в аплікації діти можуть засвоїти зображення якогось предмета, наприклад кораблика, який потім вони передадуть у малюнку, але у складному змісті — кілька кораблів у морі, парусні яхти під вітром.

Зображення квітів, метеликів, які діти засвоюють у підготовчій до школи групі, вони потім включають і в декоративну композицію, в узор.

Зміст дитячих малюнків, ліплення і аплікації має бути якнайрізноманітнішим. Чим більшу кількість узагальнених умінь мають діти, тим ширше вони можуть їх використати для вираження різного змісту.