
- •Планування програмного матеріалу і засвоєння дітьми програмних вимог
- •1. Загальні принципи планування
- •Планування за розділами програми
- •Планування за типами занять
- •Планування за видами образотворчої діяльності
- •Добір предметного і сюжетного змісту занять
- •2. Засвоєння вмінь, знань і навичок Рівні засвоєння дітьми вмінь і знань
- •Індивідуальні відмінності засвоєння вмінь
- •Запитання
Планування програмного матеріалу і засвоєння дітьми програмних вимог
1. Загальні принципи планування.
а) планування за розділами програми.
б) планування за типами занять.
в) планування за видами образотворчої діяльності.
г) добір предметного і сюжетного змісту занять.
2. Засвоєння вмінь, знань і навичок.
а) індивідуальні відмінності засвоєння вмінь.
1. Загальні принципи планування
Складаючи план виховної роботи в групі, треба мати на увазі визначену у «Програмі виховання в дитячому садку» кількість занять на місяць кожного з видів образотворчої діяльності.
У першій молодшій групі заняття з малювання і ліплення з другого півріччя проводяться з усіма дітьми приблизно двічі на тиждень в ранкові години.
У другій молодшій і в середній групах заняття з малювання і ліплення проводяться раз на тиждень, а заняття з аплікації — двічі на місяць. На малювання і ліплення за задумом дітей відводиться приблизно половина занять. З другої половини року в середній групі одне заняття на місяць відводиться декоративному малюванню.
У старшій групі малювання проводиться двічі на тиждень, ліплення — один раз на тиждень, аплікація — один раз у десять днів. Два заняття на місяць відводяться декоративному малюванню, не менше одного заняття,— на малювання за задумом і одне — на ліплення за задумом дітей.
Не слід твердо встановлювати кількість занять на місяць з предметного й сюжетного малювання, оскільки відносна кількість тих і других занять може змінюватися.
У підготовчій групі кількість занять на місяць з кожного виду образотворчої діяльності та сама, що і в старшій групі.
Заняття за задумом проводяться з усіх видів, не виключаючи і аплікації, приблизно раз на місяць. Декоративному малюванню відводиться два заняття, на місяць. Бажано одне заняття на місяць відводити малюванню з натури, час від часу проводити ліплення і аплікацію з натури.
Діти малюють як олівцем, так і фарбами, проте неправильно проводити заняття у строгому порядку — використання того чи іншого матеріалу має залежати від змісту заняття і програмних вимог: в одних вікових групах може переважати малювання фарбами, в інших — олівцями.
Зміст кожного із занять слід продумувати виходячи з вимог програми.
Треба також враховувати ті враження, які діти дістають у даний період часу, наприклад спостереження природи в різні пори року, враження від навколишнього життя.
Встановлюється зв'язок між змістом занять з образотворчої діяльності з заняттями по ознайомленню з оточенням, з музичними заняттями, читанням дітям художньої літератури. Оскільки у малюнках, ліпленні, в аплікаціях діти відображають здобуті ними враження і у них має бути точне уявлення про те, що вони збираються зобразити, заняття по ознайомленню з оточенням, читання оповідань, казок і віршів, розучування пісень мають передувати заняттям з образотворчої діяльності. Так, наприклад, тільки після того як діти спостерігали явища осені на прогулянках, розмовляли про них, розучили вірш, в якому є яскраві образи осені, можна запропонувати малювати на тему «Осінь. Листопад».
У деяких випадках з дітьми проводять спеціальні спостереження окремих предметів або явиш природи, подій з життя, розгляд картин та узорів, читання казки або вірша для наступного відбиття цих явищ в образотворчій діяльності. Ці заходи, коли їх не включають в саме заняття з малювання або ліплення, аплікації, так само плануються, входячи до змісту прогулянки, заняття у другій половині дня, в дидактичні ігри або ігри з іграшками. Наприклад, перш ніж малювати з дітьми сніжинки, добре під час прогулянки простежити, як сніжинки падають на одяг дітей.
Плануючи заняття з різних видів образотворчої діяльності, слід враховувати, яке з них повинно бути раніше, щоб набуті дітьми вміння можна було використати згодом. Наприклад, при малюванні ілюстрацій до казки «Гуси-лебеді» дітям треба зобразити гусей під час польоту. Ознайомити дітей з формою і виглядом гусака під час польоту можна, запропонувавши їм виліпити його або вирізати з паперу. До малювання епізодів з казки «Три ведмеді» можна виліпити ведмедів і таким чином засвоїти характерний вигляд цих звірів.
Дитячі малюнки, аплікації, ліплення можуть мати практичне призначення — для використання в іграх, для святкового оформлення групової кімнати, для подарунка. Роботи такого роду відповідним чином і плануються, щоб їх можна було своєчасно використати. Виконуючи їх, діти застосовують знання та вміння, яких набули раніше, щоб робота в достатній мірі була само стійною, відбивала індивідуальні схильності дітей, їх смаки й потреби.
У «Програмі виховання в дитячому садку» програмний матеріал поділено за кварталами, вихователь же має визначати зміст занять відповідно до наміченої послідовності.
Названі вище розділи програми здійснюються не всі зразу. У першій молодшій групі (2—3 роки) даються початкові вміння і навички з техніки малювання та ліплення. Створення зображень не є ще предметом навчання, до цього діти тільки підводяться. У другій молодшій групі розділ зображальних умінь починає посідати центральне місце і поєднується з набуттям технічних навичок з малювання, ліплення і наклеювання. Запроваджується також декоративна аплікація. В середній групі, крім названих розділів, включається декоративне малювання і зображення зв'язного змісту, тобто всі розділи програми. В наступних двох групах навчання також проводиться з усіх розділів програми.