- •73. Типи лідерів і їх функції.
- •76. Рівні політичної культури. Типи політичних культур.
- •77. Політична соціалізація.
- •78.Історичні особливості формування політ.Культури в Україна, її стан в сучасних умовах.
- •79. Місце і роль політичної свідомості у відношеннях влади
- •80. Політична свідомість суспільства, соціальної групи та особи. Групова та масова політична свідомість.
- •81. Типи та функції політичної свідомості.
- •82.Свобода віросповідання як одна із найважливіших свобод людини.
- •83. Специфіка взаємодії політика та релігії. Суспільно – політична діяльність Церкви.
- •87. Проблеми етнополітики в Україні.
- •88. Поняття міжнародних відносин.
- •89. Міжнародна політика: суть, цілі, функції.
- •90. Україна на міжнародній арені.
- •92. Глобальна проблема підтримки миру на планеті та політичні шляхи її розв’язання.
- •93. Глобальна проблема подолання відсталості та політичні шляхи її вирішення.
- •94. Глобальна демографічна проблема та політичні шляхи її вирішення
- •95. Глобальна екологічна проблема та політичні шляхи її вирішення
80. Політична свідомість суспільства, соціальної групи та особи. Групова та масова політична свідомість.
Політична свідомість - це усвідомлення сфери політики соціальними суб'єктами (індивідами, групами, спільнотами та ін.).
В структуру політичної свідомості включаються політичні норми і цінності, політичні переконання і уявлення, теоретичні і емпіричні знання. Політична свідомість формується в процесі політичної соціалізації.
Політична свідомість взаємозв'язана і взаємодіє з іншою форою суспільної свідомості: економічними переконаннями, правовими теоріями і нормами, філософськими навчаннями, етичними концепціями, естетичними цінностями, художніми поглядами.
Політична свідомість суспільства – проявляється у громадській думці. Основними каналами з’ясування і вияву громадської думки є опитування населення, референдуми, збори, маніфестації, звернення населення з листами, скаргами та пропозиціями до органів державної влади, громадських організацій та ін.. Політична свідомість є найважливішою складовою політичної культури.
Політична свідомість соціальної групи – це свідомість різних соціальних спільностей людей: соціально-класових, етнічних, демографічних, професійних, територіальних.
Політична свідомість особи – це свідомість кожної окремої особи, як учасника політичного процесу.
Формами політичної свідомості виступають: групове і масове.
Носіями групової свідомості виступають політичні партії і інші політичні організації і об'єднання.
Масова політична свідомість виражає опосередкований рівень і зміст потреб суспільства. Воно відображає також характер знань суспільства про політичну дійсність. Масова свідомість вельми динамічно. Воно випробовує на собі дію безлічі чинників: різні соціальні потрясіння, зміст конкретної історичної ситуації і багато що ін.
81. Типи та функції політичної свідомості.
Політична свідомість - це усвідомлення сфери політики соціальними суб'єктами (індивідами, групами, спільнотами та ін.).
До найбільш поширених типів політичної свідомості відноситься:
— ліберальна політична свідомість, для якої пріоритетами в політиці є принципи свободи індивідів;
— консервативна політична свідомість, яка спрямована на збереження традиційних суспільних цінностей;
— соціалістична політична свідомість, яка базується на пріоритеті в політиці принципів колективізму, соціальної рівності й справедливості;
— соціал-демократична, пріоритетом якої є здійснення ідей демократичного соціалізму в усіх сферах життя суспільства.
За ставленням суб'єктів політики до держави як політичного інституту розрізняють етатиський тип політичної свідомості, який спирається на визнанні активної ролі держави в суспільних процесах, і анархістський тип, для якого характерна орієнтація на бездержавне регулювання суспільних процесів (насамперед у сфері матеріального виробництва).
За прихильністю до відповідного політичного режиму виділяють демократичний, авторитарний і тоталітарний типи політичної свідомості.
Функції політичної свідомості:
- пізнавально-інформаційна - пізнання світу політики, отримання політичної інформації;
- оцінна - оцінка політичної дійсності і формування політичних поглядів, переконань, позицій;
- регулятивна - регулює соціальну поведінку людей на основі сприйняття дійсності, а також на основі сукупності що виробляються їм політичних ідей, норм, уявлень і переконань;
- мобілізуюча - спонукає людей до політично орієнтованої поведінки, до участі в суспільному житті ради відстоювання своїх соціально-політичних інтересів.
