
- •1.Адміністративні методи менеджменту.
- •2.Бізнес-планування,як складова планування.
- •3.Вимоги до особистості сучасного керівництва.
- •4.Внутрішнє середовище організації.
- •5.Групи законів.
- •2. Закони організації, які виявляються у процесах:
- •6.Групи,їх види та особливості.
- •7.Економічні методи менеджменту
- •8.Елементи організаційних структур.
- •9.Етапи життєвого циклу.
- •10. Етапи розвитку м-ту в світ
- •11. Загальна характеристика комунікацій, елементи комунікацій
- •12. Загальна характеристика керівництва
- •13. Змістовні теорії мотивації
- •14. Зовнішнє середовище організації.
- •15. Інформація, документація, діловодство
- •16. Канали і засоби комунікації
- •17. Класифікація та загальна характеристика ф-цій м-ту
- •18. Класифікація управлінських рішень.
- •19.Культура управління
- •20.Методи прогнозування
- •21.Моделі прийняття рішень,їх види
- •22.Неформальні групи та управління ними
- •23.Об’єкти та суб’єкти менеджменту
- •24.Оптимізація управлінських рішень
- •25.Організація як відкрита система
- •26.Організаційний розвиток
- •27.Підвищення ефективності діяльності груп працівників
- •28.Планування реалізації стратегії
- •1.З використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил.
- •2.За допомогою економічних важелів шляхом формування бюджету, застосування системи показників та управління за цілями.
- •29.Поняття організації взаємодії та її елементи: обов’язки, повноваження, відповідальність
- •30. Поняття про методи мененеджменту, їх класифікація.
- •31.Поняття психології та комунікації.
- •32. Принципи менеджменту.
- •33.Процес вироблення управлінських рішень
- •34. Процес стратегічного планування.
- •35. Процес управлінського контролю.
- •36. Процесійні теорії мотивації.
- •37. Рівні управління. Сутність юридичної та соціальної відповідальності.
- •38. Розвиток управлінської науки в Україні Автори Андрушків і Кузьмін виділяють сім етапів розвитку управлінської науки за радянських часів:
- •39. Ситуаційні підходи до керівництва
- •40. Соціально – психологічні методи менеджменту
- •41. Способи моделювання
- •42. Стилі керівництва
- •43. Стресові ситуації і управління ними
- •45. Сутність оптимізації рішень у менеджменті та зміст «наука управління»
- •46. Сутність менеджменту.
- •47. Сутність організаційних перемін та управління ними.
- •48. Сутність конфлікту та управління конфліктною ситуацією в організації.
- •2) Конфлікт, викликаний розбіжностями в поглядах.
- •49. Суть контролю та його види.
- •50. Сучасні парадигми.
- •51. Теорії лідерства.
- •52. Технології менеджменту.
- •54. Удосконалення між особових і організаційних комунікацій.
- •55. Управління торговельно-технологічним процесом
- •56. Управлінські рішення та їх місце у менеджменті.
- •57. Формальні групи.
- •58. Формування спрямованого психологічного клімату в колективі.
- •59. Функція менеджменту «Встановлення мети».
- •60. Функція менеджменту «Оперативний вплив»
11. Загальна характеристика комунікацій, елементи комунікацій
В м-ті обмін і-цією здійснюється через комунікацію, яка об’єднує між собою працівників через інформаційні канали та є з’єднювальною ланкою у виконанні всіх ф-цій управління. Сприйняття будь-якої і-ції здійснюється через комунікаційний процес.
Комунікаційний процес – це обмін і-цією між двома та більше людьми. Мета – це розуміння і-ції. Елементи обміну і-цією: відправник, повідомлення, канал, отримувач, зворотній зв’язок. Два етапи комунікативного процесу між відправником і отримувачем: зародження ідей і кодування, вибір каналу; передавання та декодування – пояснення символів.
Стадії комунікативного процесу:
Забезпечення уваги адресата
Забезпечення суті повідомлення
Визнання
Дія
12. Загальна характеристика керівництва
керівництво - це процес впливу на підлеглих, який є способом заставити їх працювати на досягнення єдиної мети.
Менеджер-керівник – це центральна особа в системі м-ту, яка керує організацією, конкретним видом роботи, функцією, підрозділом.
Елементи для ефективного керівництва: ініціативність, інформативність, захист своєї думки, розв’язування конфліктів, критичний аналіз.
В основі керівництва лежать такі категорії м-ту: лідерства, вплив, влада.
На рівні держави є такі форми влади: законодавча, виконавча, судова.
Стилі керівництва: авторитарний, демократичний стиль, ліберальний.
Вимоги до менеджера: розуміти особисті цінності і цілі, вміння управляти самим собою, творчо підходити до вирішення проблем, наполегливість, уміння взаємодіяти з оточуючими, здатність формувати і розвивати ефективність робочих груп
13. Змістовні теорії мотивації
До змістовних теорій відносять:
За теорією Туган-Барановського існує 5 груп потреб: фізіологічні, статеві, симптоматичні інстинкти і потреби, альтруїстичні (безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших) та потреби практичного характеру.
Згідно Маслоу, поведінка людини мотивується певними потребами, які можна побудувати за ієрархічним принципом:
Самовираження
Повага
Соціальна
Безпека і захищеність
фізіологічна
Ідея цієї теорії полягає в послідовній залежності вищої потреби від задоволення потреб нижчого рівня, тобто визначальним чинником у поведінці людини є наростання її потреб залежно від реалізації попередніх потреб нижчого рівня. Перші дві групи потреб відносяться до первинних (вимагають першочергового забезпечення), а три верхніх – до вторинних.
Теорія Мак-Клелланда ґрунтується на трьох видах потреб вищого рівня: влади, успіху і причетності.
Для двофакторної теорії Герцберга властивий поділ всіх чинників на гігієнічні і мотиваційні. Гігієнічні чинники пов’язані з навколишнім середовищем, в якому ведеться робота, а мотивація – з самим характером і змістом роботи. Згідно з цією теорією, праця, яка приносить задоволення, сприяє забезпеченню психологічного здоров’я людини і більшій віддачі.
14. Зовнішнє середовище організації.
Організація як відкрита система знаходиться під впливом зовнішнього середовища і включає постачання, ресурси, енергію, кадрів, споживачів, фінансові, правові та інші організації.
Групи чинників зовнішнього середовища:
прямої дії (постачальники, ресурси, державні установи, громадські та політичні організації, конкуренти, споживачі)
непрямої дії (стан економіки, науково-технічний прогрес, міжнародне оточення, соціально-культурні та політичні обставини у країні, стан техніки та технології).
Соціальне середовище. Зростання населення, розвиток культури, освіти визначають характер зростаючого потенційного ринку; вимірювання потреби в кількості та якості благ, які споживаються Правове середовище. норми права регулюють поведінку бізнес-організацій і вирішують конфлікти
Державне середовище. Держава в економіці може відігравати три різні ролі: невтручання держави в процеси економіки; радикальне втручання в економіку; прагматичне втручання.
Політичне середовище. Внутрішній ринок знаходиться під впливом політичних подій і рішень, аналогічно цьому політичні фактори можуть впливати на операції у сфері міжнародного бізнесу.
Технологічне середовище. Динаміка попиту і пропозиції на ринку праці, ресурсів і фінансів впливає на темпи інноваційних процесів у технології.
Економічне середовище. Процеси виробництва продукції та послуг завжди знаходяться в конкретному зв´язку з економічним середовищем: рівнем зайнятості, платіжним балансом, темпами економічного росту.
Ресурсне середовище. навчитися отримувати необмежену кількість ресурсів, не порушуючи при цьому стійкості та рівноваги параметрів навколишнього середовища