- •1.Адміністративні методи менеджменту.
- •2.Бізнес-планування,як складова планування.
- •3.Вимоги до особистості сучасного керівництва.
- •4.Внутрішнє середовище організації.
- •5.Групи законів.
- •2. Закони організації, які виявляються у процесах:
- •6.Групи,їх види та особливості.
- •7.Економічні методи менеджменту
- •8.Елементи організаційних структур.
- •9.Етапи життєвого циклу.
- •10. Етапи розвитку м-ту в світ
- •11. Загальна характеристика комунікацій, елементи комунікацій
- •12. Загальна характеристика керівництва
- •13. Змістовні теорії мотивації
- •14. Зовнішнє середовище організації.
- •15. Інформація, документація, діловодство
- •16. Канали і засоби комунікації
- •17. Класифікація та загальна характеристика ф-цій м-ту
- •18. Класифікація управлінських рішень.
- •19.Культура управління
- •20.Методи прогнозування
- •21.Моделі прийняття рішень,їх види
- •22.Неформальні групи та управління ними
- •23.Об’єкти та суб’єкти менеджменту
- •24.Оптимізація управлінських рішень
- •25.Організація як відкрита система
- •26.Організаційний розвиток
- •27.Підвищення ефективності діяльності груп працівників
- •28.Планування реалізації стратегії
- •1.З використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил.
- •2.За допомогою економічних важелів шляхом формування бюджету, застосування системи показників та управління за цілями.
- •29.Поняття організації взаємодії та її елементи: обов’язки, повноваження, відповідальність
- •30. Поняття про методи мененеджменту, їх класифікація.
- •31.Поняття психології та комунікації.
- •32. Принципи менеджменту.
- •33.Процес вироблення управлінських рішень
- •34. Процес стратегічного планування.
- •35. Процес управлінського контролю.
- •36. Процесійні теорії мотивації.
- •37. Рівні управління. Сутність юридичної та соціальної відповідальності.
- •38. Розвиток управлінської науки в Україні Автори Андрушків і Кузьмін виділяють сім етапів розвитку управлінської науки за радянських часів:
- •39. Ситуаційні підходи до керівництва
- •40. Соціально – психологічні методи менеджменту
- •41. Способи моделювання
- •42. Стилі керівництва
- •43. Стресові ситуації і управління ними
- •45. Сутність оптимізації рішень у менеджменті та зміст «наука управління»
- •46. Сутність менеджменту.
- •47. Сутність організаційних перемін та управління ними.
- •48. Сутність конфлікту та управління конфліктною ситуацією в організації.
- •2) Конфлікт, викликаний розбіжностями в поглядах.
- •49. Суть контролю та його види.
- •50. Сучасні парадигми.
- •51. Теорії лідерства.
- •52. Технології менеджменту.
- •54. Удосконалення між особових і організаційних комунікацій.
- •55. Управління торговельно-технологічним процесом
- •56. Управлінські рішення та їх місце у менеджменті.
- •57. Формальні групи.
- •58. Формування спрямованого психологічного клімату в колективі.
- •59. Функція менеджменту «Встановлення мети».
- •60. Функція менеджменту «Оперативний вплив»
51. Теорії лідерства.
Існує три основних підходи до розуміння керівництва.
Перший підхід заснований на тому, що вся увага приділяється рисам характеру керівника, а головне - підлеглих.
Наступний підхід одержав назву поведінкового - вся увага приділяється типу поведінки майбутнього лідера.
третій підхід названий теорією випадків - заснований на переконанні в тому, що успіх будь-якого керівництва залежить від маси зовнішніх факторів, до яких варто пристосовувати будь-який тип характеру і поведінки.
Теорія рис характеру індивідуума. Спроби визначити, якими рисами характеру повинен володіти ідеальний керівник, складають основу даної теорії. Дослідники зупиняються на персональних якостях, фізичних характеристиках і розумових здібностях потенційного керівника.
Теорія поведінки -- на вивченні життєвого досвіду майбутнього керівника, на тому, наскільки успішні чи безуспішні його дії у різних сферах.
Існує два принципових виміри поведінки лідера.
1. Турбота про людей.
2. Упор на процес виробництва.
Теорія випадків - поведінка керівника будується по-різному в кожній конкретній ситуації.
Демократичний режим - це коли лідер/менеджер:має обмежену владу, може сам установлювати межі її застосування або приймає умови;група може зняти його з посади і замінити членами колективу;є залежним від тимчасових меж у своїй діяльності;може застосовувати обмежене число санкцій стосовно підлеглих.
Режим слабкого, безініціативного керівництва - це коли лідер/менеджер:- не має реальної влади; не обмежений тимчасовими межами;незамінний на посаді, оскільки всіх таке становище влаштовує;не може застосовувати ніяких санкцій;Підлеглі:мають більше влади, ніж керівник;не приймають порядок;
Теорія ефективності керівництва Ф. Фідлера. Він вважав, що ефективність стилю управління може бути оцінена, якщо тільки цей стиль відповідає даній ситуації. Він також вважав, що успіх чи ефективність того чи іншого стилю управління залежить від трьох факторів: відносин керівника з підлеглим, структури виробничих завдань і рівня влади керівника.
Теорія руху до мети Р. Хауса - свою назву ця теорія одержала на основі висновків про те, що процвітаючий лідер зобов´язаний виконувати три види задач. Він повинен насамперед пояснити підлеглим, як краще досягти поставлених цілей, розробити і впровадити методи їхнього досягнення
52. Технології менеджменту.
У процесі здійснення функцій управління використовуються різні технічні засоби.
Сьогодні як головний технічний засіб використовуються ЕОМ і насамперед ПК.
До техніки управління належать також засоби збору, опрацювання та зберігання інформації.
Технологія менеджменту включає:
послідовність і процедури реалізації функції управління,
систему і порядок документообігу на підприємстві,
порядок використання визначеної сукупності технічних засобів для роботи з інформацією (збір, переробка, збереження, використання).
Основні вимоги: формулювання проблем, розробка і вибір рішення мають бути сконцентровані на тому рівні ієрархії управління, де для цього є відповідна інформація;інформація має надходити від усіх підрозділів фірми, що перебувають на різних рівнях управління і виконують різні функції;
вибір і прийняття рішень мають виражати інтереси і можливості тих рівнів управління, на які буде покладено виконання рішення або які зацікавлені в його реалізації;суворе дотримання підпорядкованості у відносинах ієрархії управління, жорстка дисципліна, висока вимогливість.
Щоб правильно організувати кожний функціональний процес у системі управління, менеджеру необхідно: визначати кількість, послідовність і характер операцій, котрі складають цей процес, підібрати (розробити) для кожної операції відповідні способи, прийоми (методику), технічні засоби, визначити оптимальні умови протікання процесу в часі та просторі.
Для підвищення ефективності технології управління велике значення мають аналіз, дослідження організаційних операцій, подання їх у графічній і текстовій формах, типізація і стандартизація, а звідси й проектування, поєднання однорідних операцій, переведення їх на машинне виконання з метою зниження трудомісткості процесу управління.