48. Сутність конфлікту та управління конфліктною ситуацією в організації.

Конфлікт - це відсутність згоди між двома або більше сторонами, що можуть бути конкретними особами або групами.

Причини розділити на три групи

1) Конфлікт цілей. У цій ситуації сторони по-різному бачать майбутній бажаний результат.

2) Конфлікт, викликаний розбіжностями в поглядах.

3) Почуттєвий конфлікт. Такий конфлікт виникає, коли в учасників не збігаються емоції й почуття, що лежать в основі їхніх взаємин як особистостей.

Методи і стилі управління конфліктними ситуаціями.

Існує дві групи методів управління конфліктною ситуацією:

Структурні методи - це роз'яснення вимог до роботи; координація та інтеграція спільної роботи;чітке структурування системи винагород.

Міжособистісні методи Виокремлюють п'ять основних міжособистісних стилів - це ухилення від конфлікту,залагодження конфлікту,примушування, компроміс, вирішення проблеми.

49. Суть контролю та його види.

Контроль - це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети.

Процес контролю складається із встановлення стандартів, вимірювання фактично досягнутих результатів і коригування у тому випадку, коли досягнуті результати суттєво відрізняються від встановлених стандартів.

Функція контролю - це здатність управління виявити проблеми і відповідно скоригувати діяльність організації до того, як ці проблеми переростуть в кризу.

Контроль - це постійне порівняння того, що є, з тим, що повинно бути..

Широта контролю. Одна з найважливіших особливостей контролю, яку слід враховувати в першу чергу, полягає в тому, що контроль повинен бути узагальнюючим.

Контроль як функція самоменеджменту охоплює три завдання:

1) обмірковування фізичного стану.

2) порівняння запланованого з досягнутим.

3) коригування за встановленими відхиленнями.

Види контролю:

Попередній контроль - здійснюється до фактичного початку робіт.Основними засобами здійснення є реалізація певних правил, процедур і ліній поведінки. В організаціях попередній контроль використовується в трьох ключових галузях: щодо людських,матеріальних ресурсів і фінансових ресурсів.

Поточний контроль. Здійснюється безпосередньо під час виконання робіт. Частіше всього його об´єктом є підлеглі співробітники.

Кінцевий контроль:

1.дає керівництву організації інформацію, необхідну для планування у випадку, якщо аналогічні роботи мають здійснюватися в майбутньому.

2.Сприяє мотивації.

50. Сучасні парадигми.

Ключовими моментами сучасної системи поглядів на менеджмент є наступні принципові положення.

На перше місце висувається проблема гнучкості й адаптивності до постійних змін зовнішнього середовища.

Значення факторів зовнішнього середовища різко підвищується у зв´язку зі зростанням складності всієї системи суспільних відносин, що складають середовище менеджменту. Саме зовнішнє оточення диктує стратегію і тактику організацій.

Використання в управлінні теорії систем, полегшило задачу розгляду організації в єдності її складових частин, що нерозривно зв´язані з зовнішнім світом.

Внутрішнє середовище кожної організації формується під впливом змінних, що роблять безпосередній вплив на процес перетворень. Це структура підприємства, його культура і ресурси, у складі яких величезна роль приділяється людям, їхнім знанням, здібностям і мистецтву взаємодії.

Нова парадигма зажадала перегляду принципів управління, тому що старі перестають "працювати" в умовах підприємницьких структур. Так, усе більше використання одержують системи управління на основі передбачення змін і на основі гнучких, негайних рішень. Вони характеризуються як підприємницькі, тому що враховують незвичність і несподіванку майбутнього розвитку.

Нині сформувалася наступна система поглядів на управління економікою в перехідний період, що складає нову парадигму управління. Гнучке поєднання методів ринкового регулювання, заснованих на зворотних зв´язках, з державним регулюванням соціально-економічних процесів. Необхідність такого підходу викликана тим, що рух до ринку - це складний процес, неодмінним і активним учасником якого повинна бути держава.