39. Ситуаційні підходи до керівництва

1. Ситуаційна теорія життєвого циклу Хорсі та Бланшера. Згідно з нею стилі керівництва залежать від здатності виконавців відповідати за свою поведінку, бажання досягнути мети, а також від освіти, досвіду, обізнаності в розв’язанні конкретних задач. На думку Хорсі та Бланшара, зрілість є динамічною характеристикою, тобто характеристикою конкретної ситуації. Залежно від завдання, яке виконується, окремі особи й групи працівників проявляють різний рівень зрілості, а керівник повинен міняти свою поведінку згідно з відносною зрілістю осіб чи груп

2. Ситуаційна модель прийняття рішень керівником Врума-Йєттона. Вона концентрує увагу на процесі прийняття рішень і має п’ять стилів керівництва, які керівник може використовувати залежно від участі підлеглих у прийнятті рішень:

автократичний;

консультативний;

повної участі

Використання стилів визначається характеристиками ситуації. Застосування графічної моделі Врума-Йєттона в практичних умовах підтвердило її високу прикладну цінність

40. Соціально – психологічні методи менеджменту

Сутність соціально-психологічних методів зводиться до способів впливу на особистість та колективи з метою зміни ними своїх настанов у трудовій діяльності і творчій активності, а також на соціальні й психологічні інтереси фірм та їхній персонал

Соціально-психологічні методи менеджменту поділяються на соціальні та психологічні.

Механізм використання соціальних методів включає: соціальні дослідження або виявлення проблем і напрямів впливу; соціальне планування або розробку конкретних способів впливу на людей; соціальне регулювання або розв'язання виявлених проблем і реалізацію визначених способів впливу на людей.

Психологічні методи використовуються з метою гармонізації взаємовідносин працівників фірм і встановлення найсприятливішого психологічного клімату. До них належать: гуманізація праці (ліквідація монотонності, колірне забарвлення приміщень і устаткування, використання спеціально підібраної музики); психологічне спонукання (заохочення творчості, ініціативи і самостійності); задоволення професійних інтересів, підвищення творчого змісту праці; розробка мети за психологічними характеристиками і розвиток необхідних психологічних рис; комплектування малих груп за критерієм психологічної сумісності працівників; установлення нормальних взаємовідносин між керівниками і підлеглими.

41. Способи моделювання

Модель — це відображення в схемі, формулі, взірці тощо характерних ознак об’єкта, який досліджується.

Необхідність застосування моделей пояснюється такими причинами: - складністю реального світу, виробничо-господарської діяльності; - наявністю багатофакторних залежностей при розв’язанні управлінських задач; - необхідністю експериментальної перевірки альтернативних управлінських рішень; - доцільністю орієнтувати управління на майбутнє.

Вирізняють такі моделі:

- фізичні — відображають збільшення або зменшення опису об’єкта;

- аналогові — ведуть себе так, як реальні об’єкти, але зовнішньо вони не подібні до них;

- математичні  — тут використовують символи для опису властивостей або характеристик об’єкта. способи моделювання:

1.) Теорія ігор. Моделює вплив прийнятого рішення на конкурентів.

2) Теорія черг. Визначає оптимальне число каналів обслуговування щодо потреби в них. 3)Моделювання управління запасами. Визначає час розміщення замовлень, їхню кількість, обсяг готової продукції на складі.

4). Лінійне програмування. Забезпечує оптимальний спосіб розподілу ресурсів при наявності конкретних потреб.

5). Імітаційне моделювання. Дає практичний спосіб застосування моделі замість реальної системи

6) Економічний аналіз, тобто метод оцінки витрат та економічних вигод

7). Платіжна матриця. Це статистичний метод, який дає змогу з кількох варіантів вибрати найбільш оптимальний.

8). Дерево рішень. Являє собою схематичне відображення дій у менеджменті з урахуванням фінансових результатів ймовірності отримання їхнього позитивного значення, можливості порівняння альтернатив.

9). Прогнозування моделювання майбутніх управлінських ситуацій.