
- •1.Адміністративні методи менеджменту.
- •2.Бізнес-планування,як складова планування.
- •3.Вимоги до особистості сучасного керівництва.
- •4.Внутрішнє середовище організації.
- •5.Групи законів.
- •2. Закони організації, які виявляються у процесах:
- •6.Групи,їх види та особливості.
- •7.Економічні методи менеджменту
- •8.Елементи організаційних структур.
- •9.Етапи життєвого циклу.
- •10. Етапи розвитку м-ту в світ
- •11. Загальна характеристика комунікацій, елементи комунікацій
- •12. Загальна характеристика керівництва
- •13. Змістовні теорії мотивації
- •14. Зовнішнє середовище організації.
- •15. Інформація, документація, діловодство
- •16. Канали і засоби комунікації
- •17. Класифікація та загальна характеристика ф-цій м-ту
- •18. Класифікація управлінських рішень.
- •19.Культура управління
- •20.Методи прогнозування
- •21.Моделі прийняття рішень,їх види
- •22.Неформальні групи та управління ними
- •23.Об’єкти та суб’єкти менеджменту
- •24.Оптимізація управлінських рішень
- •25.Організація як відкрита система
- •26.Організаційний розвиток
- •27.Підвищення ефективності діяльності груп працівників
- •28.Планування реалізації стратегії
- •1.З використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил.
- •2.За допомогою економічних важелів шляхом формування бюджету, застосування системи показників та управління за цілями.
- •29.Поняття організації взаємодії та її елементи: обов’язки, повноваження, відповідальність
- •30. Поняття про методи мененеджменту, їх класифікація.
- •31.Поняття психології та комунікації.
- •32. Принципи менеджменту.
- •33.Процес вироблення управлінських рішень
- •34. Процес стратегічного планування.
- •35. Процес управлінського контролю.
- •36. Процесійні теорії мотивації.
- •37. Рівні управління. Сутність юридичної та соціальної відповідальності.
- •38. Розвиток управлінської науки в Україні Автори Андрушків і Кузьмін виділяють сім етапів розвитку управлінської науки за радянських часів:
- •39. Ситуаційні підходи до керівництва
- •40. Соціально – психологічні методи менеджменту
- •41. Способи моделювання
- •42. Стилі керівництва
- •43. Стресові ситуації і управління ними
- •45. Сутність оптимізації рішень у менеджменті та зміст «наука управління»
- •46. Сутність менеджменту.
- •47. Сутність організаційних перемін та управління ними.
- •48. Сутність конфлікту та управління конфліктною ситуацією в організації.
- •2) Конфлікт, викликаний розбіжностями в поглядах.
- •49. Суть контролю та його види.
- •50. Сучасні парадигми.
- •51. Теорії лідерства.
- •52. Технології менеджменту.
- •54. Удосконалення між особових і організаційних комунікацій.
- •55. Управління торговельно-технологічним процесом
- •56. Управлінські рішення та їх місце у менеджменті.
- •57. Формальні групи.
- •58. Формування спрямованого психологічного клімату в колективі.
- •59. Функція менеджменту «Встановлення мети».
- •60. Функція менеджменту «Оперативний вплив»
27.Підвищення ефективності діяльності груп працівників
Функціонування груп можливе шляхом реалізації функцій менеджменту: планування, організації взаємодії, мотивації і контролю. Центральним елементом є збори, на яких вирішуються проблеми і приймаються рішення.
Для ефективності зборів необхідно: складати порядок денний; забезпечувати вільний обмін інформацією
створювати атмосферу довіри, самовираження; розглядати конфлікт як позитивний фактор і управляти ним; підбивати підсумки та розробляти майбутні заходи забезпечувати вільне передавання інформації забезпечувати вислуховування різних поглядів, їх критику; організовувати збір усіх пропозицій та їх обговорення; вислуховувати ідеї підлеглих.
Група зможе реалізувати свою мету й забезпечити ефективну діяльність при позитивному впливі таких факторів: Чисельність групи, на думку різних фахівців, має становити 3-4, 4-5, 6-8, 8-11 чол.
Склад групи - група повинна складатися з несхожих людей, з різними позиціями, ідеями, способами мислення тощо. Групові норми: гордість за свою роботу, бажання досягти мети та забезпечити прибутковість, принципи колективної праці, професійна підготовка, ставлення до нововведень.
Згуртованість членів групи. Групова єдність
Конфліктність всередині групи. Статус членів групи.
Ролі членів групи
Взаємини групи з керівником організації, її підрозділами
Наявність певних прав та обов'язків у членів груп. Швидкість прийняття та виконання рішень. Механізм прийняття компромісних рішень. Формування витрат
28.Планування реалізації стратегії
Для здійснення мети організації важливо знати, як реалізувати стратегію, тобто існує необхідність планування реалізації стратегії
Реалізація стратегії здійснюється у двох напрямках
1.З використанням адміністративних важелів на основі тактики, політики, процедур та правил.
Складові елементи адміністративного напрямку:
Тактика - це короткотермінові стратегії, які:
- розробляються з метою розробки стратегії;
- створюються на рівні середньої ланки управління;
- діють в коротший строк, ніж стратегії;
- мають властивість досить швидко показувати результати.
Політика - це загальне керівництво для дій і прийняття рішень, які полегшують досягнення цілей.
Процедури - дії, які слід виконувати в конкретній ситуації.
Правило - вказує на те, що слід зробити в специфічній одноразовій ситуації.
2.За допомогою економічних важелів шляхом формування бюджету, застосування системи показників та управління за цілями.
З метою конкретизації напряму реалізації стратегії доцільно формувати систему показників,яка буде відображати основні параметри тактики і стратегії. Показники слід визначати для кожного рівня управління.
Оцінка стратегії - це порівняння результатів роботи з місією і метою організації та аналіз участі в реалізації стратегії.
29.Поняття організації взаємодії та її елементи: обов’язки, повноваження, відповідальність
Організація взаємодії - це процес створення структури управління підприємством, яка дає можливість персоналу об'єднати свої зусилля для досягнення певних цілей.
Організація забезпечує ефективну діяльність підприємства.
Організація ґрунтується на трьох категоріях: повноваженні, відповідальності і обовязки. Повноваження — обмежене право використовувати матеріальні, фінансові, трудові та інші ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих працівників на виконання встановлених завдань. Повноваження делегують відповідній посад, а не особі , тобто при зміні роботи змінюються і повноваження працівника.
Повноваження діляться на:
лінійні (управління виробництвом, продажем, а в багатьох випадках — фінансами, в основі яких лежить скалярний принцип — пряме і безпосереднє підпорядкування)
штабні (функціональні, консультативні) повноваження, що допомагають лінійним менеджерам в досягненні поставлених цілей: управління закупками, обліком, персоналом, контроль. Відповідальність — покладений на посадову особу обов'язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх позитивне виконання. Відповідальність має подвійну властивість. З одного боку, посадова особа, приймаючи повноваження, одночасно бере на себе в повному обсязі й відповідальність. З іншого, за керівником, який делегує повноваження, цілком зберігається відповідальність.
Обов'язки — нормативно закріплене коло дій, покладених на органи управління або працівників, які слід безумовно виконувати.