10. Геополітичні результати Другої світової війни та міжнародне становище Німеччини.

”. Після другої світової війни Німеччина була поділена спочатку на 3 потім на 4 сектори. І таким же чином і Берлін. СРСР наполягав на створення центрального німецького уряду, який би контролював всю територію не дивлячись на зони окупації. Але це не влаштовувало Західні країни. І тому в кожній зоні окупації було створено свою адміністрацію. Проблема: Яка сила (СРСР чи Захід) зможуть залишити свій вплив для того щоб об’єднати Німеччину під своїм контролем. І лише тоді, коли стало зрозуміла що ні одна із сторін не буде віддавати своїх позицій, розпочинаються сепаратні підходи до врегулювання проблеми. В грудні 46 року перший крок до створення двох німецьких сепаратних держав (об’єднання англоамериканської зони – “бізонія”). Мова йшла про так зване економічне об’єднання. бо на той час вплив СРСР з його плановою економікою в своїй окупаційній зоні був вищий. Щоб протистояти такій позиції і було створено дві зони. В березні 47 року на Московській сесії ради міністрів закордонних справ була обнародувана доповідь Гувера, де вперше прозвучала пропозиція про створення сепаратної західнонімецької держави. На протязі перших післявоєнних років ні про який німецький уряд мова не йшла.

В травні 47 року було підписано англо-американську угоду про реорганізацію двохзональних економічних органів. Через декілька місяців було зроблено ще один крок: розповсюдження плану Маршала на території Західної Німеччини. Ще одним приводом для розколу світу на два табори став конфлікт, що виник у зв'язку з «планом Маршалла».

11. Головні етапи зовнішньої політики Великої Британії після другої світової війни.

После окончания Второй мировой войны лейбористское правительство во главе с К. Эттли кардинально пересмотрело внешнеполитическую доктрину страны. Руководитель внешнеполитического ведомства Э. Бевин поначалу выдвинул идею «третьей силы» — создания под предводительством Британии блока западноевропейских стран и их колоний, который мог бы на равных выступать с советским блоком и США. Однако в силу объективных причин эти притязания быстро уступили место курсу на сближение с США и втягивание Вашингтона в западноевропейскую систему безопасности в качестве ее стержня. Другой составляющей этой политики стало участие в глобальной конфронтации с Советским Союзом. Указанные тенденции были оформлены публично в марте 1946 г., когда с ведома британского правительства лидер оппозиции У. Черчилль выступил в Фултоне с речью, ставшей знаковым событием начального периода «холодной войны». Использованный им образ «железного занавеса» превратился в один из неотъемлемых атрибутов складывавшегося биполярного мира.

Поводом для речи послужил Иранский кризис. Речь сформулировала и основы взаимосвязанной англо-американской внешней политики как ключевого елемента стратегии Запада. «Особые отношения с США» становились ключевым елементом внешней политики Англии. Провозглашенный Черчиллем атлантический курс вполне соответствовал стремлениям лейбористского кабинета, союз с США мог упростить переговоры о финансовой помощи для ВБ. 1946 прав-во Эттли переходит к политике атлантической солидарности и вместе с США инициируют холодную войну. 1947 впервые прозвучала тема европейской интеграции. Черчилль подчеркивал на партнерстве с Фр и Герм. 1948 ВБ присоединилась к Брюссельскому пакту о создании Западного союза, 1949 вступила в Совет Европы.

С начала 1946 британское правительство утратило контроль над ситуацией в Индии, и было вынуждено предоставить ей статус доминиона. 1947 план Маутбеттена про раздел Индии на Пакистан и Индию. 1948 независимость получают Бирма и Цейлон. Для колоний вместо понятия «британский поданный» появляется понятие «гражданин Содружества».

Удары по престижу ВБ нанесли события на Ближнем Востоке. 1951 Иран принял решение про национализацию нефтяной промышлености и ВБ выступает инициатором экономической блокады Ирана. США против.

Важной сферой британских интересов являлась Палестина. ВБ хотела контролировать приток еврейских репатриантов в Палестину, но арабское население выступает открыто против. ВБ не справилась с арабо-израильским конфликтом и 14 февраля 1947 передает свои функции посредника ООН.

В начале 50-х ВБ участвует в корейской войне. Очень ударило по экономике.