51. Фултонська промова у.Черчілля.

Черчілль - брит. громад.-політ, і держ. діяч, літератор. У1919-21 — військ, міністр і міністр авіації, один із провідних організаторів інтервенції Антанти проти рад. Росії. У 1921 — міністр авіації та міністр колоній, 1921-22 — міністр колоній. У 1924-29 — міністр фінансів. Головну загрозу Британській імп. та США вбачав у виникненні тоталітарних режимів — комуністичного в Росії, фашистського в Італії, нацистського в Німеч­чині. Вважав, що уряд Н. Чемберлена недооцінює існуючих військ.-політ, небезпек. У 1939-40, після вступу Великої Британії в Другу світову війну, знову обійняв посаду військ.-мор. мініст­ра, різко засуджував урядову політику «Дивної війни». Після нападу Німеччини на Нідерланди й Бельгію, 10.05.1940 призначений прем'єр-міністром і міністром оборони коаліційного військ, уряду. Забезпечив реорганізацію еконо­міки країни відповідно до потреб військ, часу, збереження єдності брит. нації та правлячої еліти. Зберіг брит. контроль над Індією та Півн.-Схід. й Півд. Африкою. Один з організаторів антигітлерівської коаліції. Разом із Й. Сталіним та Ф. Рузвельтом брав участь у Тегеранській кон­ференції 1943, Кримській (Ялтинській) конферен­ції 1945'та Потсдамській (Берлінській) конферен­ції 1945 лідерів СРСР, Великої Британії та США. У 1945-51 — лідер консервативної опозиції в брит. парламенті. У 1951-55 — Прем'єр-міністр Великої Британії, одночасно в 1951-52 — міністр оборони Великої Британії. З 1955 — у відставці.

5.03.1946, у ході поїздки по США, виступив з промовою в місті Фултон (шт. Міссурі), завдяки якій широко розповсю­дився вислів «залізна завіса»; «фултонська про­мова» вважається подією, що відкрила епоху «Холодної війни».

Фултонська промова стала однією з найпомітніших подій в контексті переорієнтації курсу союзників по ДСВ. Черчілль у цій промові першим серед західних політиків вжив термін «залізна завіса», запроваджений ще Геббельсом і таким чином констатував поділ Європи на зони, що контролювалися протилежними сторонами. Але занепокоєння в нього виклакала насамперед можливість поширення радянського впливу за «залізну завісу», порушення вже існуючого балансу. Найбільшу небезпеку Ч. вбачав у комуністичних партіях ВБ та США, хоча, за його власним висловом, комунізм у цих країнах перебував ще в «дитячому віці». Ч. не висловив і побоювань щодо можливості воєнного нападу СРСР на країни Заходу. Він боявся не нової війни, а результатів тої, що вже відбулася. СРСР, який переміг у війні та вперше розірвав «буферний пояс», що ізольовував його від світу, відчув, за думкою Ч, апетит до не лімітованої експансії свого впливу та ідеології. Висновок промови був очевидним: необхідно консолідувати країни Заходу та підсилити їх у військовому відношенні, щоб запобігти подальшому посилення СРСР. Жодним чином не йшлося в промові про контрнаступ та відкидання комунізму, які стали ідеологічною основою ХВ. Фултонська промова скоріше була декларацією «холодного миру», стримування СРСР, але аж ніяк не проголошенням «холодної війни».