37. Перегляд основних засад зовнішньої політики Великої Британії після закінчення дру­гої світової війни.

Зовнішня політика Великобританії проходила в напрямі, що виник у перші післявоєнні роки. Зміцнювалися відносини співробітництва із США й західноєвропейськими державами. Зокрема, Англія підтримувала політику союзників щодо німецького питання, погодилася на вступ ФРН до НАТО.

Великобританія намагалась зберегти свій військово-політичний вплив у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР) у зв'язку з розгортанням національно-визвольного руху, який всіляко намагалися використати в своїх цілях СРСР і комуністичний табір. Англія взяла участь у створенні на Сході військово-політичних блоків.

Відчутного удару британським позиціям на Близькому Сході завдали події в Єгипті, що формально вважався сувуренною державою, а фактично перебував у економічній та політичній залежності від Англії. В Єгипті спалахнула революція, - 1952 р. монархічний режим був повалений, Єгипет став республікою. Він домігся ліквідації британських військових баз на своїй території, а влітку 1956 р. оголосив про націоналізацію Суецького каналу - давнього оплоту британської «присутності». Англія намагалася повернути втрачені позиції, розв'язавши (разом з Францією та Ізраїлем) війну проти Єгипту, однак ця спроба закінчилася провалом, що підірвало міжнародний престиж Великобританії.

Ліквідація колоніалізму, надання Великобританією не­залежності колоніям в Азії й Африці, з одного боку, а з іншого - фінансово-економічні труднощі змусили Англію відступити від традиційної доктрини «військової присутності», «політики на схід від Суеца». До кінця 60-х років Великобританія вивела всі свої війська з АТР.

Неоднозначно складалися відносини Англії з Радянським Союзом. Смерть Сталіна, певна лібералізація зовнішньої політики СРСР сприяла поступовій нормалізації відносин між країнами, однак цей процес неодноразово зустрічав певні перешкоди. Після підписання 1954 р. Великобританією разом з іншими країнами Паризьких угод, на основі яких ФРН вступила до НАТО, Радянський Союз анулював договір з Великобританією і 1942 р., вважаючи, що Англія увійшла до військового союзу з ФРН, спрямованого проти СРСР. Англо-радянські відносини загострилися також у зв'язку з Суецькою війною. їх поліпшення наприкінці 50-х і в 60-ті роки змінилося новим загостренням 1971 р., коли уряд Е. Хіта вислав з Великобританії понад 100 дипломатів і співробітників радянських установ, звинувачених у шпигунській діяльності. Проте в 70-ті роки - в умовах міжнародної розрядки - відносини Англії та СРСР знову нормалізувалися. Активізувався торговельний обмін, науково-технічне і культурне співробітництво.

38. Перша спроба Великої Британії приєднатися до єес. "Залізне вето" ш.Де Голля.

Багато країн хотіли утворити інтегроване обєднання. Британський скепьтицизм однак не звільнив уонтинентальні країни від бажання утіорити більш інтегроване економічне обєднання в Європі .В 1952 фр,нім,бельг, люксем,італ, так звагі країни “малої європи”, підп в парижі дог-р про утворення євр. Обєдн вугілля та сталі.ВБ також скептично оцінила можливості розширення меж євр. Інтеграції та взяти участь в конференції в Месіні,країни “малої європи” на цьому етапі ще продовжували розглядати можливість участі ВБ в своїх подальших інтеграційних планах. Особливість ВБ полягв в тому що вона не бажала знаход повністю осторонь від обговорення інтеграційних проектів, намагаючись вкласти в них привабливі для себе елементи.ВБ на той час мала достатньо першочергових інтересів які не співпадали з інтересами континентальних євр д-в.Значно випереджаючи Францію в ядерних технологіях та маючи особливі угоди з сша щодо ядерних досліджень, а також з канадою щодо використання урану, ВБ не виявляла особливого бажання ділитися з іншими євр д-вами своїми досягненнями та входити до структур, що мали наднаціон елементи.Що ж стосується Спільного ринку в європі, то вб не заперечувала проти його формування. ВБ дедалі більше проявляла зацікавленість євр ринком, хоча при цьому виступала проти його формування на основі митного союзу зі спільними зовн торг тарифами.Вона вже мала митний союз з країнами спідружності, користуючись при цьому пільговими тарифами.Крім того, вб не бачила потреби в утворенні нової євр. Організ та наданні їй повноважень митного союзу, коли ОЄЕС з її режимом вільної торгівлі , як вважали англійські правлячі кола, достатньо забезпечувала інтереси її країн-членів. Не зважаючи на підписання країнами “малої європи” 25 бер 1957 римських дог про заснув євр співтоварств (євратом і єес) переговор з вб продовжувались аж до 1 січня 1959., тобто до поч лібералізації внутр торгівлі. В кінці кінців всі англійські пропозиції щодо євр інтеграції відкинуті, а вб зробила ряд кроків, щоб обєд навколо себе країни, що не увійшли до спільного ринку з метою продемончтрувати життєздатність зони вільної торгівлі та запобігти їх поступовому входженню до спіл ринку. Реальна переорієнація американських інвестицій у промисловість країн “малої європи”, чия економічна експансія на світовий ринок ставала дедалі активнішою порівняно з англ експортом , постійна загроза дефіциту торгового балансу змушували вб розгл можливість вступу до спільного ринку з метою стимулювання своєї промисловості. Еволюції позиції вб сприли також і деякі зміни у підходах фр до ідеї євр інтеграції, повязані з приходом до влаи де голля. На відміну від 4 респуб де голль виступав проти наднац. Характеру євр співтовариства, що співпадало з британс позицією міждерж співробітництва .Кабінет макмілана розгорнув активну внутр та зовнпол роботу з метою домогтися входження вб до єес до січня 1963р. тобто до наступних виборів загальних.Вступ вб до єес до того, як була вироблена загальна комунітарна політика дозволив би брит керівн впливати на її формування. 31 липня 1961 у палаті общин макміллан уперше офіційно оголосив про рішення уряду розпочати переговори з країнами малої європи про вступ вб до євр.спів Переговори зрозп 10.10.61 у парижі.листопад 61-в білій книзі були сформ осн пложення політики вб щодо євр інтеграції, та визначені три найгол. Проблеми її взаємовідносин з єес- тогівля з країнами співдружності, спільна с/г пол, взаємовідносини з країнами ЄАВТ.

Залізне вето до голля-14січня1965р- подія „З в” де Голля, де де голль вистцпив із заявою і говорив що фр і вб не хоче в ЄС.фр не хоче поки е голь живий, а вб ніколи не стане членом ЄС. Вб не має перспектив вступити.

Не пройшло безрезультатно і для самого співтов. Його діяльність була фактично паралізована на кілька місяців, що ппризвело зокрема до затягування підписання конвенції в яунде.