- •Тема. Витрати на виробництво та реалізацію продукції (послуги).
- •1.2. Включення поточних витрат виробництва до собівартості продукції (послуг)
- •1.3. Класифікація витрат на виробництво за окремими ознаками
- •1.4. Структура поточних витрат за групами первинних елементів і тенденції її зміни за окремими видами продукції
- •1.5. Критичний обсяг виробництва продукції (точка беззбитковості), графічний та аналітичний методи його визначення
- •1.6. Зміна критичного обсягу виробництва продукції під впливом окремих факторів
- •2. Кошторис виробництва і собівартість товарної продукції
- •2.1. Зміст і методика обчислення кошторису виробництва
- •2.2. Розрахунки кошторису виробництва за окремими економічними елементами
- •2.3. Практичне значення та порядок розробки кошторису виробництва
- •2.4. Собівартість валової, товарної і реалізованої продукції
- •2.5. Витрати на одиницю обсягу товарної продукції
- •3. Обчислення собівартості окремих виробів
- •3.1. Калькуляція та її місце в економічних розрахунках
- •3.2. Об'єкти калькуляції і калькуляційні одиниці
- •3.3. Типова номенклатура калькуляційних статей витрат
- •3.4. Методика обчислення окремих статей калькуляції
- •3.5. Прогнозування собівартості нових виробів на етапах їх розробки та освоєння виробництва
- •4. Стратегія і шляхи зниження поточних витрат
- •4.1. Обґрунтування і вибір стратегії зниження поточних витрат на підприємствах України
- •4.2. Стратегічні напрямки регулювання поточних витрат на різногалузевих підприємствах
- •4.3. Групи чинників зниження поточних витрат у розрахунку на одиницю продукції
- •4.4. Методика визначення впливу окремих (сукупності) техніко-економічних чинників на зміну поточних витрат
- •5. Ціни на продукцію (послуги): сутнісна характеристика, види, методи встановлення і регулювання
- •5.1. Функції і система внутрішніх цін на підприємстві
- •5.2. Методи формування внутрішніх цін
- •Тарифи вантажного та пасажирського транспорту.
- •5.4. Методи встановлення цін
- •5.5. Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин
- •5.6. Основні принципи ціноутворення
- •5.7. Управління цінами на підприємстві
- •5.8. Цінове регулювання економічних відносин.
2.2. Розрахунки кошторису виробництва за окремими економічними елементами
Основні економічні елементи витрат, що входять до розрахунку кошторису виробництва, становлять п'ять основних груп.
1. Матеріальні витрати як елемент кошторису складаються з витрат на сировину й основні матеріали, які є матеріальною субстанцією продукції; вироби, що їх потрібно закупити для укомплектування продукції (двигуни, прилади, вузли, деталі тощо); покупні напівфабрикати (штампових, відливки, поковки ін.); виробничі послуги сторонніх підприємств і організацій, необхідні для виготовлення продукції; допоміжні матеріали, які використовуються в технологічному процесі (кріпильні деталі, фарби, інструмент та ін.), або потрібні для його обслуговування (ремонту і експлуатації устаткування та ін.), на господарські та управлінські потреби (утримання будівель, канцелярські товари тощо); паливо та енергію зі сторони (електроенергію, тепло, пар, газ тощо).
Витрати на власне виробництво енергоресурсів включаються в кошторис за окремими елементами: пошук і використання природної сировини (відрахування на геологорозвідувальні роботи, рекультивацію землі в вироблених кар'єрах, плату за деревину та ін.).
Як уже було сказано, витрати на матеріали обчислюються на підставі науково обґрунтованих норм їхнього витрачання та цін з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, які не є складовими інших елементів кошторису (плата за транспортування, вантажо-розвантажувальні роботи, комісійні заготівельним організаціям та ін.). При розрахунку кошторису на матеріальні витрати від їх вартості віднімають вартість відходів за ціною використання чи продажу.
2. Заробітна плата. Вона включає всі види і форми оплати праці штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства. Сюди входить персонал основного виробництва продукції, обслуговуючий і допоміжний персонал, служба управління. У кошторис собівартості не включаються виплати працівникам, що фінансуються з прибутку або інших джерел спеціального призначення.
3. Відрахування на соціальні потреби. Відповідно до законодавчих актів України здійснюється відрахування на соціальне страхування, у пенсійний фонд та інші подібні доходи. Величина відрахування визначається законом, який приймається парламентом, або за його дорученням урядом держави. Відрахування обчислюються в установлених нормах від витрат на оплату праці незалежно від джерел її фінансування.
4. Амортизація основних фондів. Відповідно до балансової вартості встановлюються нормативи амортизаційних відрахувань на повне відтворення основних фондів. Нормативи відрахувань встановлюються окремо на кожний вид активної і пасивної частини основних фондів. Амортизація нематеріальних активів здійснюється за рівномірно-лінійним методом, виходячи з терміну функціонування цих активів у межах до 10 років.
5. Інші витрати. До них належать витрати, які за змістом не можна віднести до вище перелічених. Це витрати різного призначення: оплати послуг зв'язку, обчислювальних центрів, охорони, витрати на відрядження, страхування майна, винагорода за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, оплати за ліцензії і робіт із сертифікації продукції, витрати за гарантійний ремонт, орендна плата за окремі об'єкти основних фондів, інформаційні й рекламні послуги та інші.
Кошторис виробництва дає можливість аналізувати поелементну ресурсну структуру, що дуже важливо для аналізу факторів формування та зниження собівартості продукції.