- •Тема. Витрати на виробництво та реалізацію продукції (послуги).
- •1.2. Включення поточних витрат виробництва до собівартості продукції (послуг)
- •1.3. Класифікація витрат на виробництво за окремими ознаками
- •1.4. Структура поточних витрат за групами первинних елементів і тенденції її зміни за окремими видами продукції
- •1.5. Критичний обсяг виробництва продукції (точка беззбитковості), графічний та аналітичний методи його визначення
- •1.6. Зміна критичного обсягу виробництва продукції під впливом окремих факторів
- •2. Кошторис виробництва і собівартість товарної продукції
- •2.1. Зміст і методика обчислення кошторису виробництва
- •2.2. Розрахунки кошторису виробництва за окремими економічними елементами
- •2.3. Практичне значення та порядок розробки кошторису виробництва
- •2.4. Собівартість валової, товарної і реалізованої продукції
- •2.5. Витрати на одиницю обсягу товарної продукції
- •3. Обчислення собівартості окремих виробів
- •3.1. Калькуляція та її місце в економічних розрахунках
- •3.2. Об'єкти калькуляції і калькуляційні одиниці
- •3.3. Типова номенклатура калькуляційних статей витрат
- •3.4. Методика обчислення окремих статей калькуляції
- •3.5. Прогнозування собівартості нових виробів на етапах їх розробки та освоєння виробництва
- •4. Стратегія і шляхи зниження поточних витрат
- •4.1. Обґрунтування і вибір стратегії зниження поточних витрат на підприємствах України
- •4.2. Стратегічні напрямки регулювання поточних витрат на різногалузевих підприємствах
- •4.3. Групи чинників зниження поточних витрат у розрахунку на одиницю продукції
- •4.4. Методика визначення впливу окремих (сукупності) техніко-економічних чинників на зміну поточних витрат
- •5. Ціни на продукцію (послуги): сутнісна характеристика, види, методи встановлення і регулювання
- •5.1. Функції і система внутрішніх цін на підприємстві
- •5.2. Методи формування внутрішніх цін
- •Тарифи вантажного та пасажирського транспорту.
- •5.4. Методи встановлення цін
- •5.5. Внутрішні ціни як інструмент організації внутрішньовиробничих економічних відносин
- •5.6. Основні принципи ціноутворення
- •5.7. Управління цінами на підприємстві
- •5.8. Цінове регулювання економічних відносин.
1.6. Зміна критичного обсягу виробництва продукції під впливом окремих факторів
Відомо, що собівартість продукції великою мірою залежить від структури затрат на виготовлення тієї чи іншої продукції. У свою чергу збільшення вартості окремих первинних елементів в структурі затрат на виготовлення одиниці продукції впливатиме на рівень критичного обсягу виробництва продукції. Отже, ми бачимо, що на зміну критичного обсягу виробництва продукції може впливати багато факторів.
Головним фактором, який впливає на критичний обсяг виробництва продукції, обсяг випуску продукції, про що вже йшла мова. Серед інших факторів можна виділити ті види ресурсів у структурі собівартості, які мають найбільшу питому вагу. До них можна віднести: вартість сировини, основних і допоміжних матеріалів, витрати на енергоресурси, трудові витрати і заробітну плату тощо.
З метою відповідного впливу на управління цим процесом на виробництві встановлюються норми витрат, тобто граничні витрати окремих видів ресурсів на одиницю продукції, що випускається. Граничні норми витрат є важливим чинником забезпечення режиму жорсткої економії відповідних ресурсів та зниження рівня критичного обсягу виробництва продукції і підвищення його ефективності. У процесі планування встановлюються допустимі загальні витрати за окремими підрозділами і в цілому по підприємству на одиницю продукції. Фактичний рівень витрат обчислюється за даними поточного обліку.
Порівняння фактичних витрат із плановими (нормативними) дає змогу в процесі аналізу оцінити роботу підрозділів із використання ресурсів.
Отже, з'ясувати причини відхилення фактичних витрат від планових і за необхідності вжити відповідних заходів щодо їхнього зниження.
2. Кошторис виробництва і собівартість товарної продукції
2.1. Зміст і методика обчислення кошторису виробництва
Згідно з чинним законодавством та інструктивними матеріалами виокремлюють: валові витрати, кошторис виробництва, собівартість валової, товарної і реалізованої продукції. Кошторис виробництва – це витрати підприємства, пов'язані з його основною діяльністю за певний період незалежно від того, зараховують їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Отже, кошторис виробництва і собівартість продукції, як правило, не збігаються.
Обчислення кошторису виробництва зводиться до обчислення всіх витрат, пов'язаних із виробництвом продукції аж до її реалізації. Головною метою кошторису є пошуки резервів зниження собівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельності.
Зміст і методика обчислення кошторису пов'язані з планово-економічними розрахунками, з обґрунтуванням величини витрат, що необхідні для виробництва і реалізації кожного виду всієї промислової продукції підприємства. При цьому має враховуватись найкраще використання всіх матеріальних, трудових і фінансових ресурсів як в інтересах підприємства, так і держави. У кошторисі також мають бути враховані наявні й можливі резерви виробництва, скорочення витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, підвищенням продуктивності праці.
Кошторис виробництва складається переважно для підприємств, які вводяться в дію, і в його основу за методологією беруться нормативні показники витрат ресурсів (з урахуванням найновіших технологічних і технічних досягнень) на ідентичну продукцію. Він складається за економічними елементами.