Конституційно-правові основи державної влади

1. Державна влада, як інститут конституційного права.

2. Конституційні засади організації і здійснення державної влади в Україні.

3. Поняття, система та види органів державної влади.

1. Влада - суспільне відношення, що характеризується здатністю та можливістю одних людей, або владних груп досягати здійснення своєї волі іншими людьми або групами. Різновидом влади є політична влада, під якою розуміють владу певної групи людей над усім суспільством, що характеризується використанням у випадку необхідності примусових заходів. Політична влада здійснюється через політичні інститути статус яких повністю або частково регулюється нормами Конституційного права. Таким інститутами є :

-- Держава

-- Система ОМС

-- Політичні партії та інші об'єднання громадян

-- Певною мірою ЗМІ

-- Церква та інші релігійні структури

Складовою політичної влади є влада публічна, яка включає державну влада, владу народу й місцеве самоврядування (муніципальну владу).

Державна влада - вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами, здатність держави підпорядковувати своїй волі поведінку людей та діяльність об'єднань, що знаходяться на її території. Специфічними ознаками державної влади є:

-- У кожній країні існує тільки одна державна влада.

-- Державна влада поширюється на всіх членів суспільства

-- Державна влада може розв'язувати загально суспільні проблеми

-- Вона має у своєму розпорядженні особливі механізм та апарат, яких не мають інші різновиди влад.

-- Державна влада встановлює правові норми.

--Влада характеризується суверенністю

Загальні засади організації державної влади в Україні визначені ст. 5 КУ її положення були офіційно протлумачені у рішенні КСУ від 05.10.05 № 6-рп\2005.

2. Конституційні загальні засади здійснення державної влади в Україні.

Держава функціонує через систему органів, установ і процедур, які у сукупності утворюють державний механізм. Складовою державного механізму є державний апарат, що включає створенні державою органи, які здійснюють діяльність від її імені у сфері правотворчості, правореалізації та правосуддя.

Конституційно-правове регулювання державного механізму здійснюється на таких принципах:

-- Принцип народного суверенітету, який виходить їх того, що джерелом влади є народ. (ст. 5 КУ)

-- Принцип представницької демократії, який означає, що державна влада здійснюється через виборні державні органи, які у свою чергу можуть формувати інші органи державної влади

-- Принцип поділу державної влади на три гілки, який означає, що кожна з гілок влади має певну самостійність і врівноважується іншими гілками.

У зв'язку з ускладненням функцій держави, на сьогодні існує значна кількість органів, які не належать до жодної із гілок влади, однак характеризуються всіма ознаками органів державної влади.

Для забезпечення рівності у стосунках між гілками влади, главою держави та іншими суб'єктами політичної системи була створена система стримування і противаг:

1) Різні терміни строків повноважень

2) Різні способи формування гілок влади

3) Право вето президента, щодо прийнятих парламентом законів

4) Депутатські запити (інтерпеляція)

5) Створення контрольних і слідчих комісій парламенту.

6) Необхідність одержання урядом при формуванні уряду довіри від парламенту. (інвеститура)

7) Промульгація - дії глави держави спрямовані на визнання і офіційне оприлюднення Закону прийнятого парламентом.

8) Скріплення підписом прем’єр-міністра та міністра актів Президента (контрасигнування)

9) Колегіальний характер уряду.

10) Конституційно-правова відповідальність вищих державних органів і посадових осіб

-- Принцип конституціоналізму - полягає в установленні можливості існування лише тих органів, що передбаченні конституцією та у необхідності прийняття ними рішень, що ґрунтуються на Конституції

-- Принцип законності (ч. 2 ст.19).

-- Принцип забезпечення реалізації прав та свобод особи (ч. 2 ст. 3 КУ).

-- Принцип професіоналізму, тобто наявності у посадових осіб комплексу прав і обов'язків, що утворюють їх правовий статус та надають можливість реалізовувати повноваження від імені держави.

-- Принцип юридичної відповідальності, тобто обов'язок посадових нести відповідальність за прийняття неконституційних чи неправомірних рішень.