Дефекти сталі після термообробки

1. Недогрів (нагрів доевтектоїдних сталей до температури між А_С1 і А_С3). В структурі залишається ферит.

Виправлення: відпал + правильне гартування.

2. Перегрів – нагрів і тривала витримка при температурах, значно вищих А_С3. В структурі – крупноголчастий мартенсит (крихкий, неміцний).

Виправлення: відпал + правильне гартування.

3. Перепал – нагрів до температур, близьких до t плавлення, утворення оксидів по границях зерен, дуже низькі механічні властивості – невиправний брак.

4. Гартівні тріщини – результат різкого охолодження або нагрівання, перегріву, нерівномірного охолодження (виникають структурні і термічні напруження).

5. Деформація і короблення – результат нерівномірного охолодження.

6. Окислення і зневуглецьовування – результат взаємодії сталі з газами, що знаходяться в нагрівальній печі.

Дефекти 3 – 6 не усуваються.

Контрольні питання

1. Що таке відпал сталі?

2. Для чого потрібен дифузійний відпал (гомогенізація)? Його режими?

3. Для чого потрібен рекристалізаційний відпал? Його режими?

4. Якій відпал використовують для зняття внутрішніх напружень? Його режими?

5. Які ви знаєте види відпалу другого роду (з фазовою перекристалізацією)?

6. Для чого потрібен повний відпал? Його режими?

7. Для чого потрібен неповний відпал? Його режими?

8. Для чого потрібен ізотермічний відпал? Його режими?

9. Що таке нормалізація доевтектоїдної та заевтектоїдної сталі? Її режими?

10. Що таке гартування сталі? Режими гартування доевтектоїдної та заевтектоїдної сталей?

11. Охарактеризуйте основні способи гартування:

11.1 Просте гартування в одному охолоднику;

11.2 Гартування у 2-х середовищах;

11.3 Ступінчасте гартування;

11.4 Ізотермічне гартування;

11.5 Поверхневе гартування: газовим полум’ям; лазерним променем; СВЧ.

11.6 Гартування з обробкою холодом.

12. Що таке загартовуваність?

13. Що таке прогартовуваність?

14. Що таке відпуск сталі? Його мета?

15. Охарактеризуйте основні способи відпуску:

Низький відпуск; середній відпуск; високий відпуск.

14. Що таке поліпшення сталі? Його режими?

15. Охарактеризуйте основні дефекти сталі після термообробки:

недогрів; перегрів; перепал; гартівні тріщини; деформація і короблення;

окислення і зневуглецьовування. Які дефекти не усуваються?

Тема 5.3. Хіміко-термічна обробка сталі план.

1. Суть і призначення хіміко-термічної обробки сталі.**

2. Цементація сталі – суть, призначення, види, режим проведення, режим термічної обробки після цементації.**

3. Азотування сталі – суть, призначення, режим проведення.**

4. Ціанування сталі – суть, призначення, види, режим проведення.*

Хіміко-термічна обробка – процес зміни хімічного складу, структури і властивостей поверхневого шару заготовки.

Для цього заготовку нагрівають у середовищі, збагаченому елементом, яким насичують, витримують певний час і охолоджують. Поверхневий шар заготовки збагачується металами або неметалами шляхом дифузії з метою підвищення поверхневої твердості, зносостійкості, жаростійкості, корозійної стійкості.

Хіміко-термічна обробка (х.т.о.) складається з трьох процесів:

1. дисоціація – розпад молекул дифузанту (елементу, яким насичують поверхню) з утворенням активних атомів;

2. адсорбція – вбирання активних атомів поверхнею сталі;

3. дифузія – проникнення адсорбованих атомів в глибину металу.

Атоми дифузанту утворюють з основним металом твердий розчин або хімічну сполуку.