
- •Конструкційні матеріали
- •Розділ і Виробництво чорних металів
- •Тема 1.1. Виробництво чавуну план
- •Контрольні питання:
- •Тема 1.2. Виробництво сталі план
- •Основні реакції і процеси виробництва сталі
- •Контрольні питання:
- •Розділ іі Кристалічна будова і механічні властивості металів
- •Тема 2.1. Кристалічна будова і кристалізація металів
- •Тема 2.2. Механічні властивості металів
- •Механічні властивості металів:
- •Випробування на твердість (статичне випробування)
- •Випробування на розтяг (статичне випробування)
- •Випробування на удар (динамічне випробування)
- •Розділ ііі Основи теорії сплавів
- •Тема 3.1. Основні поняття із теорії сплавів
- •Контрольні питання:
- •Тема 3.2. Діаграми стану подвійних сплавів
- •Поняття про діаграми стану сплавів, їх побудова.*
- •Діаграми стану для випадку утворення компонентами механічної суміші, твердого розчину необмеженого і обмеженого, хімічної сполуки.**
- •Зв’язок між діаграмами стану і властивостями.**
- •Діаграма стану сплавів-механічних сумішей (і роду)
- •Правило відрізків (важеля)
- •Діаграма стану для випадку утворення компонентами необмеженого твердого розчину (іі роду)
- •Діаграма стану для випадку утворення компонентами обмеженого твердого розчину (ііі роду)
- •Діаграма стану для випадку утворення компонентами хімічної сполуки (іv роду)
- •Зв’язок між властивостями сплаву і типом діаграми стану
- •Тема 4.1. Діаграма стану залізо-цементит
- •Діаграма стану Fe-Fe3c
- •Тема 4.2. Вуглецеві сталі План.
- •Тема 4.3. Чавуни план
- •Вплив домішок на структуру і властивості чавунів:
- •Розділ V. Термічна і хіміко-термічна обробка сталі
- •Тема 5.1. Основні положення термічної обробки сталі план
- •Перетворення в сталі при нагріванні
- •Перетворення в сталі при охолодженні
- •Контрольні питання
- •Тема 5.2. Термічна обробка сталі план
- •Відпал сталі
- •Нормалізація сталі
- •Гартування сталі
- •Поверхневе гартування.
- •Відпуск сталі
- •Дефекти сталі після термообробки
- •Контрольні питання
- •Тема 5.3. Хіміко-термічна обробка сталі план.
- •Цементація сталі
- •Цементація у твердому карбюризаторі.
- •Газова цементація.
- •Азотування
- •Ціанування
- •Контрольні питання
- •Розділ vі. Леговані сталі
- •Тема 6.1. Конструкційні леговані сталі план.
- •Класифікація легованих сталей:
- •Маркування легованих сталей
- •Контрольні питання
- •Тема 6.2. Інструментальні леговані сталі план.
- •Контрольні питання
- •Тверді сплави
- •Сучасні тверді сплави
- •Контрольні питання
- •Тема 6.3. Сталі і сплави з особливими властивостями план.
- •Контрольні питання
- •Розділ vіі. Кольорові метали та їх сплави
- •Тема 7.1. Мідь та її сплави план
- •Контрольні питання
- •Тема 7.2. Магній та його сплави план
- •Тема 7.3 Алюміній та його сплави план
- •Характеристика алюмінію**.
- •Алюмінієві сплави: класифікація, марки, термічна обробка, застосування.**
- •Контрольні питання
- •Тема 7.4. Титан та його сплави план
- •Контрольні питання
- •Тема 7.5. Антифрикційні сплави план
- •Контрольні питання
- •Розділ vііі. Основи ливарного виробництва
- •Тема 8.1. Технологія виготовлення відливок в разових формах план
- •Лиття за виплавлюваними моделями
- •Тема 8.2. Технологія виготовлення відливок
- •Відцентрове лиття
- •Лиття під тиском
- •Контрольні питання
- •Розділ іх. Обробка металів тиском
- •Тема 9.1. Теоретичні основи обробки металів тиском план.
- •Контрольні питання
- •Тема 9.2. Прокатне виробництво план
- •Сортовий:
- •2) Листовий:
- •Контрольні питання
- •Тема 9.3. Кування план
- •Контрольні питання
- •Тема 9.4. Волочіння і пресування план
- •Волочіння
- •Пресування
- •Контрольні питання
- •Тема 9.5. Штампування план
Тема 4.3. Чавуни план
Графітизація чавунів.
Діаграма стану залізо-графіт.
Фактори, що впливають на структуру чавунів.
Сірі чавуни, їх марки, властивості, застосування.
Високоміцні чавуни, марки, отримання, властивості, застосування.
Ковкі чавуни, спосіб одержання, марки, властивості, застосування.
Чавуни – залізовуглецеві сплави з вмістом вуглецю від 2,14 до 6,67%. Крім заліза й вуглецю, вони містять кремній, марганець, фосфор і сірку в більшій кількості, ніж сталі.
Мають добрі ливарні властивості, тому застосовуються для виготовлення відливок; достатньо міцні, дешевші від сталі, їх не можна обробляти тиском.
На структуру чавунів впливає хімічний склад і швидкість охолодження.
За структурою чавуни ділять на білі, сірі, ковкі та високоміцні.
Білі – чавуни, в яких весь вуглець перебуває у вигляді цементиту (злами мають білий колір). Кристалізація білих чавунів характеризується діаграмою стану Fe-Fe3C; в структурі вони містять тверду і крихку евтектику – ледебурит, тому не застосовуються для виготовлення деталей машин.
Сірі, ковкі, високоміцні чавуни широко використовують як конструкційні матеріали, всі вони в структурі містять включення графіту. При дуже повільно-му охолодженні залізо-вуглецевих сплавів відбувається виділення графіту.
Графітизація – виділення графіту з рідкого і твердого розчинів, а також з цементиту. Графіт – модифікація вуглецю, кристалічна решітка – ГЩУ, дуже низька твердість.
Процес графітизації чавуну відображає діаграма стану залізо-графіт (стабільної рівноваги) (рис.4.5). На діаграмі Fе-Fe3C поруч із суцільними лініями нанесені пунктирні лінії діаграми Fе-C, які переміщені дещо вліво і вгору (змінюється положення критичних точок по концентрації і температурі). Кристалізація відбувається аналогічно діаграмі Fе-Fe3C, тільки замість цементиту виділяється графіт. |
Рисунок 4.5. Діаграма стану залізо – графіт |
Фактори, що впливають на структуру чавунів:
хімічний склад;
швидкість охолодження;
модифікування.
Вплив домішок на структуру і властивості чавунів:
Вуглець (2,9-3,7%) знаходиться переважно у вигляді графіту, який частково порушує суцільність металічної основи, надаючи чавуну крихкості, робить чавун нечутливим до поверхневих концентраторів напружень (надрізів, виточок, отворів); покращує оброблюваність різанням; покращує ливарні властивості (знижує усадку, збільшує рідкотекучість).
Кремній (1,2-2,6%) посилює графітизацію чавуну і зменшує кількість Fe3C; покращує оброблюваність різанням і рідкотекучість.
Марганець (0,5-1,1%) протидіє графітизації, сприяє утворенню Fe3C; підвищує міцність чавуну, погіршує оброблюваність різанням, нейтралізує шкідливу дію сірки.
Сірка (не більше 0,12-0,15%) – шкідлива домішка; протидіє графітизації, сприяє виділенню Fe3C, знижує рідкотекучість, збільшує усадку, підвищує схильність до утворення тріщин.
Фосфор (не більше 0,2-0,3%) – шкідлива домішка, практично не впливає на графітизацію; створює тверду і крихку фосфідну евтектику, підвищуючи крихкість; збільшує рідкотекучість і зносостійкість.
Елементи-графітизатори – С, Si, Cu, Ni.
Елементи-антиграфітизатори – Mn, S, Cr.
Вплив швидкості охолодження на структуру чавунів: збільшення швид-кості охолодження гальмує виділення графіту і сприяє виділенню цементиту.
Щоб визначити металічну основу чавуну, користуються структурною діаграмою – залежністю між сумарним вмістом С і Si та швидкістю охолодження (товщиною стінки відливки) (рис.4.6).
І – білі чавуни (П + ЦІІ + Л), найбільша швидкість охолодження; V – феритні чавуни (Ф + Гр), найменша швидкість охолодження (повна графітизація); ІІ – половинчасті чавуни (П + ЦІІ + Гр); ІІІ – перлітні чавуни (П + Гр); ІV – ферито-перлітні чавуни (Ф + П + Гр).
|
|
Рисунок 4.6. Структурна діаграма.
Отже, регулюючи сумарний вміст С і Si та швидкість охолодження, можна одержати потрібну структуру металічної основи.
Вплив модифікування:
Для збільшення кількості центрів кристалізації в рідкий чавун перед розливанням вводять модифікатори – Al, Ca, Si, які сприяють утворенню дрібних включень графіту, підвищуючи міцність.
Сірі чавуни – чавуни, в яких більша частка вуглецю знаходиться у вигляді графіту пластинчастої форми. Металічна основа – Ф, Ф + П, П.
Марки сірих чавунів (по ГОСТ 1412-85):
СЧ10 (Ф + Гр) СЧ15, СЧ20 (Ф + П + Гр) СЧ25, СЧ30, СЧ35 (П + Гр)
«СЧ» - сірий чавун; число – межа міцності на розтяг σВ, кг с/мм2.
Наприклад: СЧ15 – сірий чавун з межею міцності на розтяг 15 кг с/мм2.
Сірі чавуни мають добрі ливарні властивості, легко обробляються різанням, гасять вібрації, найдешевші і найпоширеніші серед ливарних сплавів; міцність і пластичність невисокі (через пластинчасту форму графіту).
Застосування: СЧ10, СЧ15, СЧ20 – для маловідповідальних деталей; СЧ25, СЧ30, СЧ35 – для відповідальних виробів (деталі верстатів, автомобільних і тракторних двигунів, в авто-, хімічному, насосному машинобудуванні тощо).
Високоміцні чавуни – чавуни з кулястою формою графіту.
Металічна основа – Ф, Ф + П, П.
Одержують із сірих чавунів шляхом модифікування магнієм, кальцієм, цезієм, іттрієм тощо, які надають графіту кулястої форми. Графіт кулястої форми є меншим концентратором напружень і менше порушує суцільність металічної основи, ніж пластинчастий графіт, тому такий чавун найміцніший.
Марки високоміцних чавунів (по ДСТУ 3925-99): ВЧ350-22; ВЧ400-15; ВЧ450-10; ВЧ500-7; ВЧ600-3; ВЧ700-2; ВЧ800-2; ВЧ1000-2.
«ВЧ» - високоміцний чавун; перше число – межа міцності на розтяг σВ, МПа, друге число – відносне видовження δ, %. ( ВЧ450-10 – високоміцний чавун з межею міцності на розтяг 450 МПа та відносним видовженням 10%.)
Властивості – найвищі механічні властивості серед чавунів, добрі ливарні властивості.
Застосування – для відповідальних деталей: колінчастих валів, валків прокатних станів, шаботів молотів, корпусів парових турбін, супортів верстатів ...
Ковкі чавуни – чавуни з пластівчастою формою графіту, отримані шляхом графітизуючого відпалу відливок з білого чавуну.
Металічна основа – Ф, П, рідко – Ф + П.
Виготовляють відливки з білого чавуну, потім їх відпалюють з метою графітизації (рис.4.7). 1-а стадія графітизації (930-970оС): розпад евтектичного цементиту з утворенням аустеніту і графіту; 2-а стадія графітизації (720-740оС): графітизація евтектоїдного цементиту. В результаті – ковкий чавун з феритною основою і пластівчастим графітом. |
Рисунок 4.7. Графік графітизуючого відпалу при одержанні відливок з ковкого чавуну. |
При 1-стадійному відпалі (тільки 1-а стадія з t=930-970оС і потім швидке охолодження) одержують ковкий чавун з перлітною основою і пластівчастим графітом. Відпал триває декілька десятків годин.
Марки ковких чавунів (по ГОСТ 1215-79):
КЧ30-6; КЧ33-8; КЧ35-10; КЧ37-12 - феритні;
КЧ45-7; КЧ50-5; КЧ55-4; КЧ60-3; КЧ65-3; КЧ70-2; КЧ80-1,5 - перлітні.
«КЧ» - ковкий чавун; перше число – межа міцності на розтяг σВ, кг с/мм2, друге число – відносне видовження δ, %. Наприклад: КЧ37-12 – ковкий чавун з межею міцності на розтяг 37 кг с/мм2 і відносним видовженням 12%.
Властивості – міцніші і пластичніші, ніж сірі чавуни («ковкий» - умовна назва); відсутні ливарні напруження; висока корозійна стійкість. Застосування – відливки, що працюють під ударними або циклічними навантаженнями (корпуси редукторів, задніх мостів, муфти, арматура, вилки карданних валів, зубчасті колеса тощо).
|
|
Рисунок 4.8. Мікроструктури чавунів.
Залежність властивостей чавунів від структури:
Форма графіту впливає на міцність і пластичність:
|
СЧ |
ВЧ |
КЧ |
σВ, кг с/мм2 |
10-35 |
35-100 |
30-80 |
δ, % |
0,2-0,5 |
2-22 |
1,5-12 |
Металічна основа впливає на міцність і твердість:
|
Ф |
Ф + П |
П |
НВ |
150 |
200 |
250 |
σВ |
→ |
Контрольні питання:
1. Дайте визначення чавунів. Класифікація чавунів за структурою.
2. В якому вигляді перебуває весь вуглець в білих чавунах?
3. Що таке графітизація? Чим діаграма Fе-C відрізняється від Fе- Fе3C?
4. Які фактори впливають на структуру чавунів?
5. Як впливають на властивості чавуну домішки: вуглецю; марганцю; кремнію; фосфору; сірки? Елементи-графітизатори та антиграфітизатори.
6. Як впливає швидкість охолодження на структуру чавунів?
7. Якій вплив модифікування Al, Ca, Si чавунів?
8. В якій формі більша частка вуглецю находиться в сірих чавунах?
9. Як маркують сірі чавуни?
10. В якій формі вуглець знаходиться в високоміцних чавунах?
11. Як маркують високоміцні чавуни?
12. В якій формі вуглець знаходиться в ковких чавунах?
13. Як маркують ковкі чавуни?
14. Розгляньте залежність властивостей чавунів від структури.