9. Рекомендації щодо виконання розділу «висновки»

9.1. У висновках повинна бути подана інформація, що свідчить про ступінь оволодіння темою ДП студентом. «Класичні» висновки до будь-якої технологічної розробки – це комплексна відповідь на цілі і задачі. поставлені у Завданні.

9.2. У висновках рекомендовано знов нагадати читачеві про тему ДП, дати перелік основних робіт, що були виконані у процесі його розробки для досягнення поставлених у завданні задач. Стиль викладу матеріалів – суворий, «сухий», у минулому часі («виконано», «проведено», «розраховано», «вибрано» і т.і.). Доречно буде згадати про унікальність технічних рішень, запропонованих у ДП (використання нових високотехнологічних ЗТО, сучасний підхід до формування технології, інше). Крім цього, слід вказати найменування та розраховані значення окремих економічних величин, що підтверджують правильність прийняття рішень студентом.

9.3. Закінчувати розділ варто на мажорній ноті, із використанням оптимістичних формулювань, які свідчать про непереможне бажання студента застосувати підходи, прийняті у ДП, на реальному проекті.

9.4. При формуванні розділу, рекомендується користуватися запропонованими версіями висновків у типових пояснювальних записках до Курсового проекту і Курсової роботи.

10. Рекомендації щодо виконання списку використаної літератури

Рекомендований список використаної літератури включений до складу типової пояснювальної записки ДП та може корегуватися студентом (у сторону зменшення або збільшення кількості джерел інформації), в залежності від об’єму матеріалів, що були ним використані при розробці ДП.

11. Рекомендації щодо виконання додатків

11.1. Заповнення бланків ТП, Заявки на проектування технологічної оснастки, специфікацій дозволяється виконувати у вигляді рукопису, навіть якщо весь текст Пояснювальної записки був виконаний в електронному вигляді.

11.2. У бланках ТП необхідно обов’язково заповнити наступні графи: найменування операції; ЗТО; розряд робіт; норма часу на виконання операції. Сума норм часу по всіх операціях повинна дорівнювати трудомісткості виготовлення одного [Об’єкта].

Кожний бланк ТП обов’язково повинен бути підписаний студентом у штампі (графа «Розробив»).

11.3. У Заявці на проектування технологічної оснастки необхідно представити ескіз оснастки, заповнити відповідні графи, а на протилежній стороні бланку помістити специфічні технічні вимоги на оснастку, розроблені студентом у п. 2.10 ДП.

12. Рекомендації щодо виконання графічної частини

12.1. Рекомендовано наступні графічні матеріали (схема складання (монтажу, випробування) і ув’язки [Об’єкта]; цикловий графік; планування дільниці) виконувати в одному файлі (при підготовці електронних версій), для більш зручного транслювання їх на моніторі під час захисту ДП. електронні версії цих документів повинні бути представлені голові Циклової комісії не пізніше, ніж за 5 (п’ять) днів до оголошеної дати захисту ДП студентом.

12.2. Складальні креслення [Об’єкта] та технологічної оснастки для його складання (монтажу, випробування) необхідно виконувати на основі робочих креслень, що використовуються (використовувалися на підприємстві), із додержанням вимог Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД). Після розробки цих креслень, вони повинні бути роздруковані (накреслені) та подані нормоконтролеру на розгляд. Після внесення можливих правок креслення у «чистовому» вигляді знов подаються на підпис нормоконтролеру та керівникові ДП та додаються до пояснювальної записки у вигляді рулону. До кінця захисту ДП складання креслень у формат А4 забороняється! При виконанні креслень в електронному вигляді (із застосуванням CAD-програм), до складу ДП необхідно помістити CD-диск (DVD-диск) із кресленнями, які можна в подальшому редагувати.

ДОДАТОК 2

Якісні критерії виробничої технологічності авіаційних конструкцій

а) на уровне деталей:

1. Номенклатура применяемых конструкционных материалов, степень их освоенности предприятием-изготовителем, возможность сокращения номенклатуры материалов.

2. Унификация требований к термической, химико-термической обработке и покрытиям деталей.

3. Габаритно-массовые характеристики деталей, возможность изготовления на существующем у предприятия-изготовителя оборудовании.

4. Необходимость использования подъёмно-транспортных средств для перемещения деталей в процессе их изготовления, в соответствии с технологическим процессом.

5. Возможность использования рациональных заготовок, обеспечивающих минимальную технологическую себестоимость деталей.

6. Возможность уменьшения количества величин площадей обрабатываемых поверхностей заготовок.

7. Сложность формы деталей, возможность её упрощения.

8. Сокращение номенклатуры деталей за счёт заимствования, преемственности и унификации.

9. Оценка конструктивного исполнения отдельных элементов деталей на соответствие действующим отраслевым НТД.

10. Возможность унификации конструктивных элементов деталей.

11. Правильность назначения конструкторско-технологических баз, выбора линейно-угловых размеров и возможность их контроля.

12. Обоснованность и возможность обеспечения требований к точности обработки, шероховатости, взаимному расположению поверхностей и отверстий на деталях.

13. Наличие необходимого технологического оборудования.

14. Возможность применения CAD/CAM/CAE-систем для создания электронных моделей (ЭМ), разработки управляющих программ и обработки деталей, осуществления контроля на оборудовании с числовым программным управлением (ЧПУ).

15. Возможность использования неразрушающих методов контроля, возможность их реализации в зависимости от конструктивных особенностей и требований КД к выходным параметрам деталей.

16. Возможность применения типовых ТП изготовления деталей.

17. Возможность автоматизации и механизации ТП.

б) на уровне узлов, панелей, секций, отсеков, агрегатов:

1. Обоснованность требований к точности геометрических параметров сборочных единиц (СЕ), возможность обеспечения требуемой точности.

2. Применение методов базирования, основанных на создании с использованием CAD/CAM/CAE-систем технологических баз, их материализации с использованием программно-управляемого оборудования и контрольно-измерительных систем.

3. Возможность использования прогрессивных методов контроля точности, основанных на применении контактных и бесконтактных методов измерения и сравнения действительных геометрических параметров с параметрами ЭМ, как с эталонными объектами.

4. Габаритно-массовые характеристики СЕ, наличие такелажных узлов для перемещения СЕ.

5. Возможность обеспечения неизменности базирования СЕ в процессе сборки.

6. Возможность проведения сборки СЕ, предусматривающей минимизацию или исключение операций по установке-снятию соответствующих деталей, входящих в конструкцию СЕ.

7. Возможность проведения параллельной сборки подсборок, входящих в конструкцию СЕ.

8. Доступность мест соединения и контроля, ремонтопригодность.

9. Возможность применения наиболее прогрессивных крепежных систем для соединения деталей.

10. Унификация применяемых крепежных элементов.

11. Обеспечение сборки без механической обработки и подгонки деталей.

12. Возможность применения специализированных сборочных приспособлений (СП) для сборки СЕ.

13. Возможность использования прогрессивных технологических процессов сборки.

14. Возможность выполнения операций по герметизации и контролю герметичности на этапах изготовления подсборок.

15. Выполнение конструктивно-технологического членения планера на агрегаты и отсеки, обеспечивая:

• оптимальные циклы изготовления АК и его СЧ;

• максимальную технологическую законченность в АК сборочных и монтажных работ;

• унификацию СЕ, входящих в АК.

16. Выполнение технологического членения АК в виде отсеков и агрегатов на секции, панели и узлы, обеспечивая:

• минимальное количество стыков в конструкции агрегатов и отсеков;

• возможность максимального применения автоматизированного оборудования для выполнения соединений.

17. Вбеспечение доступа исполнительных органов оборудования в зону выполнения операций.

18. Разделение для агрегатов типа несущих плоскостей на носовую, хвостовую и кессонную части.

19. Назначение для каждого агрегата специальных конструкторских баз, не допуская совмещение строительных плоскостей крыла и горизонтального оперения (при их значительной стреловидности и V-образности) со строительными плоскостями фюзеляжа и всего планера.

20. Отражение в ЭМ, электронных и бумажных чертежах материализованных, в виде элементов конструкции, реперных точек и конструкторских баз, относительно которых задаются все размеры, подлежащие контролю.

21. Наличие в конструкции СЧ в качестве технологических баз СО и БО, в соответствии с картами согласования условий поставки деталей.

22. Введение в КД гарантированных зазоров по продольным и поперечным стыкам обшивок и панелей. Величину зазоров следует задавать из условия механизированного нанесения герметика при их заполнении.

23. Выполнение обшивок (панелей) цилиндрической или конической формы, поперечных и продольных стыков – прямолинейными.

ДОДАТОК 3

Приблизний перелік сучасних моделей засобів технологічного оснащення для виконання складальних, монтажних і випробувальних робіт у сфері авіабудування

ЗТО – засоби технологічного оснащення

КЕ – кріпильний елемент

МЗПИ – Московский завод пневматического инструмента

МІ – механізований інструмент

ПКМ – полімерний композиційний матеріал

СМЗ – Савеловский машиностроительній завод

СЗУ – свердлильно-зенкувальна установка

УкрНДІАТ – Український науково-дослідний інтститут авіаційної технології

У таблиці Д3.1 представлена відповідна інформація на МІ; у таблиці Д3.2 – на стаціонарне обладнання; у таблиці Д3.3 – на ЗТО, що вбудовуються у складальні пристрої; у таблиці Д3.4 – на інші ЗТО.

Таблиця Д3.1 – Основні технічні параметри та ціни на МІ

№ п/п	Найменування МІ	Модель	Вартість Ос, грн.	Потужність електро- двигуна W, кВт	Витрати стиснутого повітря Qп, м³/год.	Група ремонтної складності Грс	Компанія-виробник (країна)	Примітка
1	2	3	4	5	6	7	8	9
МІ для виконання отворів під КЕ з точністю по Н10...Н12
1	Дриль пневматична з пістолетною рукояткою	СМ 21-10-2300 СМ 21-6-12000	1 000	-	48	5	МЗПИ (Росія)
2		типу LBB	5 000		60		Atlas Copco (Швеція)	у комплект входить насадка для відсосу пилу та стружки
3		типу DR	5 000		51		Dessoutter (Німеччина)
4	Машина свердлильна ручна пряма	типу МС	4 500		60		УкрНДІАТ (Україна)
5	Машина свердлильна ручна кутова	типу МС-У	18 000
6	Машина свердлильна ручна кутова	УСМ 12-6-3000	2 000		36		СРСР, Росія
7	Машина з автоматичною подачею ріжучого інструмента	типу МСП	28 000		72	10	УкрНДІАТ (Україна)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
8	Машина з автоматичною подачею ріжучого інструмента	-	200 000	-	39	10	Recoulles
9							Lubbering
МІ для виконання отворів під КЕ з точністю по Н7...Н9
10	Машина розгортуюча з пістолетною рукояткою	типу МР	5 000	-	60,0	5	УкрНДІАТ (Україна)
11	Машина розгортуюча кутова	типу МР-У	18 000
12	Машина протяжна пряма	типу МПВ	18 000			10		працює у комплексі з насосом-мультиплікато-ром типу НПМ
МІ для постановки КЕ в отвори при посадці з натягом
13	Машина для затягування болтів і за технологічний хвостовик	3БНГ-6 2БНГ-8	15 000	-	-	5	Росія	працює у комплексі з насосом-мультиплікато-ром типу ПГА
14		типу МБЗ	20 000				УкрНДІАТ (Україна)	працює у комплексі з насосом-мультиплікато-ром типу НПМ
15		типу KTL	40 000		48		Alcoa (Франція)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
16	Одноударний молоток для постановки КЕ	типу БМ	12 000	-	3	5	УкрНДІАТ (Україна)
МІ для виконання заклепкових з`єднань
17	Клепальний молоток багатоударний	КМП-24 КМП-33 КМП-34	2 200	-	39	5	СРСР, Росія	працює у комплекті з підтримувачами
18		КМП-14 КМП-15	1 800		18
19	Прес переносний клепальний типу «скоба»	типу SA	8 000		36		VGL (представництво у Росії)	аналог назви – «прес-заклепочник»
МІ для виконання болт-заклепкових з`єднань
20	Машина для виконання болт-заклепкових з’єднань	1БП-5У 2БП-6У 1БП-5Т 1БП-6У	2 500	-	36	5	КНИАТ, МЗПИ (Росія)
21		1БГ-8У 2БГ-8 1БГ-10 2БГ-6			-	10		працює у комплексі з насосом-мультиплікато-ром типу ПГА чи НПМ
1	2	3	4	5	6	7	8	9
22	Машина для виконання болт-заклепкових з’єднань	типу PCS	40 000	-	-	10	Alcoa (Франція)	працює у комплекті з насосною станцією
МІ для згвинчування болтових з`єднань та з’єднань типу Hi-Lok
23	Гайковерт прямий реверсивний механічний	типу LTD	15 000	-	58	10	Atlas Copco (Швеція)	працює у комплекті із приладом для контролю і виміру крутного моменту і датчиком налаштування крутного моменту
24	Гайковерт кутовий реверсивний механічний	типу LTV	18 000			10
25	Гайковерт реверсивний механічний з пістолетною рукояткою	типу LTP/LMP	12 000			5
26	Шуруповерт прямий	типу LUM	9 900		30
27	Шуруповерт кутовий	типу LTV	12 000
28	Шуруповерт з пістолетною рукояткою	типу LUM	8 000
МІ для виконання з`єднань КЕ односторонньої постановки
29	Машина для виконання з’єднань КЕ односторонньої постановки (заклепками високого спротиву зрізу)	1ВП-8	1 700	-	48	5	МЗПИ (Росія)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
30	Машина для виконання з’єднань КЕ односторонньої постановки (заклепками із сердечником)	1СПГ-5	2 100	-	21	5	МЗПИ (Росія)
31	Машина для виконання з’єднань КЕ односторонньої постановки (типу Ergo-Tech, Ti-Matic, MS, Unimatic, Nut-Plate)	типу HFT та ін.	20 000 ... 28 000		48		ALCOA, CHERRY, AVDEL (Західна Європа, США)
МІ для виконання з`єднань КЕ типу Hi-Lok
32	Машина для виконання з’єднань КЕ типу Hi-Lok	-	40 000	-	58	10	Alcoa (Франція)
МІ для постановки і зняття пружинних фіксаторів
33	Інструмент для постановки і зняття пружинних фіксаторів	типу ИПСФ	2 400	-	18	5	УкрНДІАТ (Україна)	для пружинних фіксаторів типу ФП

Таблиця Д3.2 – Основні технічні параметри та ціни на стаціонарне обладнання

№ п/п	Найменування обладнання	Модель	Вартість Ос, грн.	Потужність електро- двигуна W, кВт	Витрати стиснутого повітря Qп, м³/год.	Група ремонтної складності Грс	Компанія-виробник (країна)	Примітка
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Стаціонарне обладнання для виконання заклепкових з`єднань
1	Автомат клепальний стаціонарний	типу CPAC	20 000 000	25	80	25	Brötje Automation (Німеччина)
2		АК-2,2-0,5	250 000	15	90		СМЗ (СРСР, Росія)
3	Прес клепальний стаціонарний пневмоважільний для одиночного клепання	КП-204М	13 000	-	15	18
4	Прес клепальний полуатоматичний стаціонарний для групового клепання	КП-503М	54 000	5	40
5		КП-602М	60 000
Стаціонарне обладнання для виконання зварних з`єднань
6	Напіватомат зварочний	А-547У	6 000	12	-	18	СРСР
7		Kaiser MAG 175R	1 700	6,5			KAISER
8		типу NBC	15 000	14			Shyuan
1	2	3	4	5	6	7	8	9
9	Напіватомат зварочний для аргоно-дугового зварювання	типу DECA MOS	3 600	3,5	-	10	Deca (Італія)
10	Випрямляч зварочний	УЗА 150/180	1 600	12			СРСР
11	Інвертор зварочний	типу NBC	1 300	8			KAISER
12	Апарат точкового (крапкового) зварювання	SW 60	15 000	11		18	Deca (Італія)
Стаціонарне обладнання для виконання отворів під КЕ з точністю Н10...Н12
13	Станок настольно-свердлувальний з механічною подачею ріжучого інструменту	2М112	4 500	0,55	-	10	СРСР, Росія
14	Станок радіально-свердлувальний з механічною подачею ріжучого інструменту	Knuth R32	27 500	0,75			Кнут (представництво в Україні)
15	Станок настольно-свердлувальний з автоматичною подачею ріжучого інструменту	Knuth KST-16	60 000	0,75		10
1	2	3	4	5	6	7	8	9
16	Свердлувально-зенкувальна установка	СЗУ	120 000	0,6	9	10	СРСР
Стаціонарне обладнання для виготовлення конструкцій із ПКМ
17	Автоклав	«SCHOLZ»	2 000 000	40	200	25	«SCHOLZ Maschinenbau» (Німеччина)
18	Просочувальна машина	УПСТ-1000М	10 000	3	80	18	СРСР
19	Установка для пропитки ленти	УЛС-2М	10 000		-
20	Машина для намотки	типу MAW	80 000				MIKROSAM (представництво у Росії)

Таблиця Д3.3 – Основні технічні параметри та ціни на ЗТО, що вбудовуються у складальні пристрої

№ п/п	Найменування ЗТО	Модель	Вартість Ос, грн.	Потужність електро- двигуна W, кВт	Витрати стиснутого повітря Qп, м³/год.	Група ремонтної складності Грс	Компанія-виробник (країна)	Примітка
1	2	3	4	5	6	7	8	9
ЗТО для виконання отворів під КЕ і конічних гнізд під потайні головки КЕ
1	Свердлувально-зенкувальна установка вбудована	СЗВУ	120 000	0,6	9	10	СРСР

Таблиця Д5.4 – Основні технічні параметри та ціни на інші ЗТО

№ п/п	Найменування ЗТО	Модель	Вартість Ос, грн.	Потужність електро- двигуна W, кВт	Витрати стиснутого повітря Qп, м³/год.	Група ремонтної складності Грс	Компанія-виробник (країна)	Примітка
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Допоміжне ЗТО для клепання заклепок
1	Підтримувач до клепального молотка багатоударного	-	500	-	-	5	СРСР, Росія	працює у комплекті з клепальним молотком
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Допоміжне ЗТО для згвинчування болтових з`єднань
2	Прилад для контролю і виміру крутного моменту	MicroTorque	15 000	-	-	10	Atlas Copco (Швеція)	працює у комплекті із гайковертом
3	Датчик налаштування крутного моменту	типу SRTT-B	5 000
Допоміжне ЗТО для забезпечення роботи пневмогідравлічного МІ
4	Насос-мультиплікатор	типу НПМ	30 000	-	36	18	УкрНДІАТ (Україна)	працює у комплекті з пневмогідрав-лічним МІ
5	Насос-мультиплікатор	типу ПГА	35 000		15		КНИАТ (Росія)
6	Насосна станція з електричним однофазним приводом	типу HK	50 000		69		Alcoa (Франція)
Допоміжне ЗТО для виконання конічних гнізд під потайні головки КЕ
7	Насадка з упором-обмежувачем глибини зенкування	типу RB	2 500	-	-	5	Recoulles
Допоміжне ЗТО для доводки заклепкових з`єднань і з`єднань КЕ одностронньої постановки
8	Машина для відкусу-вання хвостовиків сер-дечників КЕ односто-ронньої постановки	ПК-52 ОМ-3	1 400	-	48	5	МЗПИ (Росія)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
9	Машина для зачистки виступаючих частин потайних замикаючих головок заклепок і хвостовиків сердечників КЕ односторонньої постановки	ФМ-3 ЗМ-1	1 900	-	36	5	МЗПИ (Росія)
Допоміжне ЗТО для тимчасового кріплення елементів конструкції
10	Пружинний фіксатор	типу ФП	400	-	-	5	УкрНДІАТ (Україна)
Допоміжне ЗТО для виконання випробувальних робіт
11	Машина для випробування пружин	МИП-1	80 000	0,2	-	25	ИВТОЧМАШ (Росія)

ДОДАТОК 4

Перелік деяких скорочень,

що використовуються в авіаційній галузі

АК – авиационная конструкция

АП – Авиационные правила

АР МАК – Авиационный регистр МАК

АТ – авиационная техника

БО – базовое отверстие

ВВС – военно-воздушные силы

ВС – воздушное судно

ГК – государственная корпорация

ГОСТ – государственный стандарт

ДТМ – директивные технологические материалы

ДТП – директивный ТП

ЖЦ – жизненный цикл

ИКАО – Международная организация гражданской авиации

КД – конструкторская документация

КК – кессон крыла

КСТ – корпоративный стандарт

КТП – конструктивно-технологический параметр

ЛА – летательный аппарат

ЛЦИС – лазерные центрирующие измерительные системы

МАК – Межгосударственный авиационный комитет

ММ – металлический материал

МО – Министерство обороны

МПЭО – модель ПЭОИ

НД – нормативные документы

НТД – нормативно-технический документ

НЛГ – нормы летной годности

НЧК – носовая часть крыла

ОКР – опытно-конструкторские работы

ОКТР – опытно-конструкторские и технологические работы

ОСБ – отверстие под стыковой болт

ОСТ – отраслевой стандарт

ОТР – опытно-технологические работы

ОЧК – отъемная часть крыла

ПАО – публичное акционерное общество

ПКМ – полимерный композиционный материал

ПМИ – перспективный многофункциональный истребитель

ПРИМ – программно-инструментальный метод

ПЭОИ – полное электронное описание изделия

РТМ – руководящий технологический документ

СЕ – сборочная единица

СО – сборочное отверстие

СП – сборочное приспособление

СТО – средства технологического оснащения

СЧ – составная часть

ТД – технологическая документация

ТКП – технологическая координатная плита

ТП – технологический процесс

ТПП – технологическая подготовка производства

УП – управляющая программа

ФГУП – федеральное государственное унитарное предприятие

ФЦП – федеральная целевая программа

ХЧК – хвостовая часть крыла

ЧПУ – числовое программное управление

ЧЭ – чертеж электронный

ЭМ – электронная модель

BCAR (British Civil Airworthiness Requirements) – НЛГ Великобритании

CS – европейские НЛГ

FAR (Federal Aviation Regular) – НЛГ США

JAR (Joint Airworthiness Requirements) – западноевропейские НЛГ (НЛГ Евросоюза)

ICAO (International Civil Aviation Organisation) – Международная организация гражданской авиации

ДОДАТОК 5

Принципи визначення виробничих площ дільниці

После определения необходимого количества оборудования и производственных рабочих можно выполнять расчет площади производственного участка. Площади участка по функциональному назначению классифицируются на производственные и вспомогательные. Площадь участка зависит от количества производственных участков и отделений.

Производственные площади – это площади, непосредственно предназначенные для осуществления технологического процесса. Это площади, занятые оборудованием, рабочими местами и испытательными устройствами, площади для межоперационного складирования деталей, заготовок и полуфабрикатов, проходами и проездами между рядами станков (немагистральными), местами мастера и контролера участка.

В производственную площадь включаются также площади, занятые лабораторным оборудованием, местами для приготовления растворов, лаков, красок, клеев.

Вспомогательные площади – это площади, занимаемые участками для ремонта оборудования и оснастки, мастерскими по ремонту приспособлений, инструмента; заточными отделениями; помещениями для приготовления смазочно-охлаждающих материалов (СОМ), для контроля, для цеховых энергетических и санитарно-технических установок (трансформаторных подстанций, вентиляторных и т.д.). В состав вспомогательных площадей включают площади административно-технических и бытовых служб участка.

Складская площадь определяется как сумма площадей, ко­торые предназначаются для хранения материалов, химикатов, сжатых газов, готовых изделий и т.д.

Подсобная площадь – площадь общезаводских энергетических устройств состоит из суммы площадей, занимаемых котельными, насосными водопровода и канализации, компрессорными ТЭЦ, трансформаторными подстанциями, распределительными устройствами и т.д.

Административно-технические площади состоят из заводоуправления, технических кабинетов, архивов, технической библиотеки, бюро пропусков и т.д.

Площади бытовых устройств – площади занятые гардеробами, душевыми, умывальниками, столовыми, буфетами, медпунктами и т.п.

Площадь производственную можно определить по:

• технико-экономическим показателям;

• по удельной площади на одного производственного рабочего;

• по удельной площади на один сборочный агрегат.

Более точный путь – определение количества производственной площади по удельным нормам на единицу оборудования с последующей проверкой этой площади планировочными решениями. Вспомогательная площадь принимается по норме технического проектирования.

ДОДАТОК 6

Принципи розробки схеми планування виробничої дільниці

Планировка и компоновка – основные схемы, увязывающие все звенья заводского механизма и превращающие его в единственную сложнейшую систему технологических и инженерно-технических служб.

Планировка – это графическое изображение на плане участков и отделений производственных, вспомогательных, складских, энергетических, бытовых, административно-технических помещений цеха или цехов в корпусе, в соответствующем масштабе, а также всего оборудования, автоматических линий, стапелей (приспособлений), подъемно-транспортных устройств, инженерных сетей, прочих входящих.

На процесс проектирования авиационных предприятий влияет:

• многодетальность конструкции, разнообразие применяемых материалов, точность изготовления;

• непрерывная модернизация изделий, находящихся в производстве;

• мобильность производственных средств, связанная со сменной объектов производства, с совершенствованием технологий;

• систематическое внедрение в производстве результатов широко проводимой в отрасли научно-исследовательской работы в областях изыскания новых материалов, конструкций, технологических процессов и организационных форм.

Принципиальная технологическая схема участка агрегатно-сборочного цеха должна отвечать ряду требований. Прежде всего, схема размещения оборудования и оснастки должны быть подчинена требованием организации поточного производства. Это особенно необходимо, если учесть, что продукция агрегатно-сборочных цехов имеет, как правило, большие габариты, относительно большие массы и на различных этапах техпроцесса малую жесткость агрегатов. Поэтому, при компоновке участка сборки следует избегать излишней неоправданной транспортировки агрегатов от операции к операции, всякой возможности возвратных и петлевых перемещений агрегата и его частей в процессе производства.

Планировка расположения сборочной оснастки и оборудования в проектируемом участка зависит от габаритов собираемого отсека, агрегата, от принятой схемы технологии, которая должна предусматривать не только сборку в СП, но и монтаж самолетных систем (применительно к ЦЧК, это монтажи энергетических, топливной и противопожарной систем).

Исходные данные для проектирования участка:

• годовая программа выпуска;

• режим работы цеха;

• трудоемкости по видам выполняемых работ;

• габаритные размеры [Объекта] (чертежи общего вида, схема конструктивно-технологического членения, схема сборки);

• габаритные размеры СТО, каталоги СТО, нормативы авиационной отрасли, чертежи комплектов сборочных приспособлений;

• ТУ на сборку [Объекта];

• схема расположения такелажных точек и масса [Объекта];

• директивные ТП изготовления [Объекта].

При разработке планировки участка необходимо стремиться к наиболее экономному использованию площади. Установлены нормы минимально допустимых разрывов между элементами строительных конструкций (стены, колонны, отопительные приборы) и сборочными стапелями, приспособлениями для сборки узлов, панелей и секций агрегатов, а также расстояние между специфическим оборудованием (клепальный автомат, разделочный стенд). Расстояние между стапелями необходимо проверять по габаритам узлов и агрегатов. Верстаки, мелкое оборудование и приспособления могут стоять вплотную к строительным конструкциям.

Вытяжные ходы также можно установить вплотную к строительным конструкциям. Электрошкафы должны быть установлены на расстоянии 0,7 м от выступающих элементов строительной конструкции. Для транспортировки готовых отсеков крыла предусмотрена кран-балка с траверсой.

34