Пожежна небезпека технологічних процесів

При проведенні технологічних процесів небезпека пожеж та вибухів залежить від фізико-хімічних властивостей і кількостей використовуваних речовин, від конструктивних особливостей і режиму ( температура, тиск ) роботи апаратів і обладнання, а також від наявності джерел запалювання і умов для швидкого поширеня вогню.

При вирішенні профілактичних задач спочатку дають оцінку пожежної небезпеки технологічних процесів і окремих його вузлів, а потім на цій основі розробляють заходи для ліквідації небезпек.

Пожежну небезпеку речовин і матеріалів визначають по концентраційним та температурним межам запалювання і температурам спалаху. Співставляючи ці показники з параметрами технологічного процесу і кількості речовин, що використовуються, визначають категорію виробництва по по пожежо- і вибухонебезпец

Основні причини вибухів та пожеж у виробничих цехах наступні :

• утворення горючих сумішей в технологічних апаратах;

• вихід горючих парів і газів із технологчних апаратів в атмосферу приміщень і утворення сумішей в концентраціях небезпечних для запалювання або вибуху;

• розлив горючих рідин.

Загальними заходами для забезпечення пожежної безпеки при проведенні технологічних процесів являються :

• заміна небезпечних технологічних операцій менш небезпечними

• ізольоване розташування небезпечних технологічних установок і обладнання ( в приміщеннях і на відкритих площадках);

• зменшення кількості горючих і вибухонебезпечних речовин, які знаходяться у виробничих приміщеннях;

• запобігання утворення горючих сумішей в апаратах, газопроводах, вентиляційних системах і інш.;

• флегматизація горючих сумішей, застосування інгібіторів та інертних добавок;

• зберігання ЛЗР і проведення робіт з ними в середовищі інертного газу;

• механізація і автоматизація виробництва;

• герметизація обладнання, місць з»єднання комунікацій і апаратури, завантажувальних та вивантажувальних пристроїв;

• суворе дотримання стандартів і точне виконання встановлених режимів технологічного процесу;

• продувка водяним паром і інертними газами технологічних апаратів і комунікацій перед зупинкою їх на ремонт і перед пуском в експлуатацію;

• запобігання виникненю в небезпечних місцях джерел запалювання;

• запобігання поширення пожеж та вибухів в технологічних апаратах.

Можливість утворення горючих сумішей в апаратах, що містять ЛЗР та горючі рідини можна усунути виключенням вільного газо- та пароповітряного об”єму

( заповнення апарату різного роду насадками). Підбором температурного режиму ведення процесів за межами запалювання, введеням в аппарат добавок ( наприклад інертних газів).

Найбільш часто вибухи в апаратах проходять під час їх зупинок ( наприклад, на ремонт ) і пуску в експлуатацію. Горюча суміш утворюється при неповному зливі рідини або стравлювані газу, неповній продувці від горючих газів і парів, а також при недостатній герметичності відключених трубопроводів і апаратів, що містять вогненебезпечні продукти.

При застосуванні горючих газів аід тиском горюча суміш в приміщенні може утворитися в приміщенні при витоку газів із апарату, особливо у випадку аварії.Для розрахункової оцінки цієї небезпеки потрібно мати дані про вільний об»єм виробничого приміщення ( за мінусом об»єму, яке займає обладнання ), продуктивності приточно - витяжної вентиляції, властивостей використовуваних газів

( нижня концентраційна межа запалювання, температура запалювання, коефіцієнт дифузії ), умовах витоку або аварійного викиду газу ( тиск, температура, можливі місця витоку та розривів, площа отвору, через який витікає газ ), тривалість аварійного стану і перекриття магістралі, по якій газ поступає в приміщення.

На основі цих даних визначають кількість газу, яка може попасти в приміщення у випадку аварійної ситуації.

За наявності системи, заповненої газом під тиском, ця кількість рівна об”єму системи, помноженому на надлишковий тиск в ній, плюс та кількість газу, яка може появитися в аварійній ситуації.

Щоб оцінити пожежну небезпеку технологічної операції, зв”язаній з можливістю аварійного розливу горючих рідин або викиду їх із апарату, потрібно визначити, які горючі рідини, в якій кількості і протягом якого часу можуть утворювати при випаровуванні горючі суміші парів з повітрям.

В умовах деяких хімічних та нафтохімічних виробництв вогонь може поширюватися також по трубопроводам, по яким рухаються рідини, в газо- паро- пилеповітропроводах і на транспортерах, по яким рухаються тверді горючі речовини. Поширенню вогню можна запобігти, використовуючи наступні заходи:

• трубопроводах рідин встановлюють зворотні клапани, сітчасті фільтри

• ( вогнеобмежувачі) та гідравлічні затвори;

• на газопроводах встановлюють гідравлічні затвори, вогнеобмежувачі та розривні мембрани;

• на пилеповітропроводах встановлюють відключаючі шибери в місцях відсмокту і автоматичні вогензатримуючі засувки, що спрацьовують від термореле, термоелементів і інших подібних пристроїв. Крім того, при прокладці трубопроводів передбачають плавні переходи від труб з одним діаметром до труб з іншими діаметрами, плавні скруглення на поворотах, прокладають пилепроводи під великим кутом до горизонту і т.п. При переміщенні великих кількостей пилу замість автоматичних засувок часто використовують шнеки, в яких зняті один або два витки спіралі на вихіднім кінці.

• в протипожежних перегородках ( стінках ), які пересікають горизонтальні похилі транспортери, роблять автоматичні дверці або щитки з легкоплавкими замками. Крім такого захисту, в деяких випадках додатково влаштовують водяні завіси.

До пристроїв, що зменшують поширення вогню, відносяться також резервуари для аварійного зливу рідини.