Система протипожежного захисту.

Система протипожежного захисту – це сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеженння матеріальних збитків від неї.

Протипожежний захист об”єктів здійснюється за такими чотирма напрямками :

1. Обмеження розмірів та поширення пожежі.

• розміщення будівель та споруд на території об”єктаіз дотриманням протипожежних розривів та інших вимог пожежної безпеки;

• дотриманням обмежень стосовно кількості поверхів будівель та плоші поверху;

• правильне планування та розміщення виробничих цехів, приміщень, дільниць у межах будівель;

• розміщення пожежонебезпечних процесів та устаткування в ізольованих приміщеннях, відсіках, камерах;

• вибір будівельних конструкцій необхідних ступенів вогнестійкості;

• встановленням протипожежних перешкод у будівлях, системах вентиляції, паливних та кабельних комунікаціях;

• обмежування витікання та розтікання легкозаймистих та горючих рідин при пожежі;

• влаштування систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння.

2. Обмеження розвитку пожеж.

• обмеження кількості горючих речовин, що одночасно знаходяться в приміщенні;

• використання оздоблювальних будівельних та конструкційних матеріалів з нормативними показниками вибухопожежонебезпечності;

• ававрійне стравлювання горючих рідин та газів;

• своєчасне звільнення приміщень від залишків горючих маитеріалів;

• застосування для пожежлнебезпечних речовин спеціального устаткування із посиленним захистом від ппошкодження;

3. Забезпечення безпечної евакуації людей та майна.

• вибір такого об”ємно-планувального та конструктивного виконання будівлі, щоб евакуація людей була завершена до настання гранично-допустимих рівнів чинників пожеж;

• застосування будівельних конструкцій будівель та споруд відповідних ступенів вогенстійкості, щоб вони зберігали несучі та огороджувальні функції протягом всього часу евакуації;

• вибір відповідних засобів колективного та індивідуального захисту;

• застосування аварійного вимкнення устаткування та комунікацій;

• влаштування систем протидимного захисту, які запобігають задимленню шляхів евакуації;

• влаштування необхідних шляхів евакуації ( коридорів, сходових кліток, зовнішніх пожежних драбин), раціональне їх розміщення та належне утримання.

4. Створення умов для успішного гасіння пожежі.

• встановлення у будівлях та приміщеннях установок пожежної автоматики;

• забезпечення притміщень нормованою уількістю первинних засобів пожежогасіння;

• влаштування та утримання в належному стані території підприємства, під”їздів до будівельних споруд, пожежних водойм, гідрантів.

Вогнестійкість будівель та споруд.

Поширення пожежі у бідівлях та спорудах значною мірою залежить від вогнестійкості їх бужівельних конструкцій.

Вогнестійкість конструкцій - здатність конструкцій зберігати несучі та ( або ) огороджувальні функції в умовах пожежі.

За вогнестійкістю всі будівлі та споруди підрозділяються на вісім ступенів ( п”ять основних та три додаткових ), які характеризуються межами вогенстійкості основних будівельних конструкцій та межами поширення вогню по цих конструкціях.

Межа вогнестійкості конструкції - показник вогнестійкості конструкцій, який визначається часом ( в годинах ) від початку вогневого випробування за стандартного температурного режиму до настання одного з нормованих для даної конструкції граничних станів з вогенстійкості ( втрати тримкості, цілісності, теплоізолювальної здатності ), Межі вогнестійкості визначаються шляхом дослідження у спеціальних печах за відповідною методикою згідно ДСТУ Б.В.1.1.-4-98 “Будівельні конструкції. Методи випробування на вогнестійкість”.

Межа поширення вогню по будівельній конструкції – це розмір пошкодженної зони зразка ( в сантиметрах ) в полошині конструкції від межі зони нагрівання перпендикулярно їй до найвідаленішої точки пошкодження

( для вертикальних конструкцуій - вгору, для горизонтальних - в ккожний бік ).

Межа вогнестійкості будівельних констуркцій залежить від їх товщини чи площі поперечного перерізу та фізико – хімічних властивостей матеріалів, з яких вони виготовлені. Наприклад, стіни з червоної цегли товщиною 38 см мають межу вогнестійкості близько 11 год., а з натурального каменютакої ж товщини – 7 годин. Для перегородок із силікатної та червоної цегли товщино. 12 см межа вогнестійкості становить 2.5 год., гіпсових та гіпсошлакових перегородок товщиною 10 см – 1.7 год., дерев”яних ( товщина 15 см ), поштукатурених з оюох сторін ( товщина шару штукатурки 2 см ) – 0.75 год.

Підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій можна досягти шляхом :

• збільшення товщини та плолщі поперечного перерізу конструктивних елементів;

• збільшення товщини шару бетону в залізобетонних конструкціях, що працюють на прогин та розтяг;

• зменшення навантажень та вибору арматури з більш високими критичними температурами;

• нанесення штукатурних та облицювальних матеріалів з низькою теплопровідністю.