1.Група фізичних факторів :

• рухомі частини машин та механізмів, незахищені рухомі елементи вироб-ничого обладнання, пересувні вироби, заготовки, матеріали;

• підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

• підвищена чи понижена температура поверхні обладнання, матеріалів, та аномальна температура повітря робочої зони;

• підвищений рівень шуму, вібрації, ультра- і інфразвуку на робочому місці;

• підвищений чи понижений барометричний тиск і його різка зміна, підвищена чи понижена вологість та рухливість повітря в робочій зоні;

• підвищений рівень статичної електрики, підвищений рівень іонізуючих випромінювань та електромагнітних випромінювань ( підвищена напруженість електромагнітних полів струмів промислової частоти та смуги радіочастот);

• небезпечний рівень напруги в електричному колі, замикання якої може пройти через тіло людини;

• відсутність чи недостача природнього світла, недостатня освітленість робочої зони, підвищена яскравість світла, понижена контрастність, пряма чи відбита блисткість та підвищена пульсація світлового потоку;

• підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації.

2.Група хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Хімічні речовини, які відповідно до ГОСТ 12.0.003-74за характером впливу на організм людини поділяються на :

• загальнотоксичні : діють на центральну нервову систему, кров та кровотвірні органи (сірководень,ароматичні вуглеводні, окис вуглецю та інші );

• подразнюючі : діють на слизисту поверхню очей, носа , гортані, шкіру

( пари лугів та кислот, окисли азоту, аміак, сірчаний та сірчистий ангідрид );

• сенсибілізуючі речовини, що діють як алергени: які після відносно нетривкої дії викликають підвищену чутливість , та швидко розвиваються реакції, що викликають захворювання шкіри, астматичні явища, хвороби крові ( ртуть, альдегіди, ароматичні нітро - нітрозо - і аміносполуки ) ;

• канцерогенні : що приводять до розвитку злоякісних ( ракових ) пухлин

( продукти перегонки нафти, сажа, дьоготь, бензапірен, азбест та інш. ) ;

• мутагенні : що викликають порушення вроджених ознак людини, які відбиваються на його потомках ( сполуки свинцю, ртуть, окис етилена ) ;

• такі , що впливають на репродуктивну функцію ( ртуть, свинець, стирол, радіоактивні речовини )

Ця група поділяється на три підгрупи, що мають проникаючу дію :

через органи дихання, харчопереробний тракт та через шкіру.

3.Група біологіних небезпечних та шкідливих виробничих факторів : включає біологічні об”єкти, дія яких на працівників викликає травми чи

захворювання :

мікроорганізми ( бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки );

макроорганізми ( тварини, рослини )

4. Група психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів

по характеру дії поділяються на перевантаження

• фізичні ( статичні, динамічні, гіподинамія ),

• нервовопсихічні( розумові перевантаження, монотонність праці, емоціональні )

Слід зазначити, що існують й інші різновиди класифікацій шкідливих речовин : за переважаючою дією на певні органи чи системи людини ( серцеві, кишково-шлункові, печінкові, ниркові і т.д.), за основною шкідливою дією ( задушливі, наркотичні, подразнювальні і т.д.), за тривалістю дії ( моментальні, тимчасові, короткочасні та інш.

Виробничий пил досить поширений небезпечний та шкідливий виробничий чинник. З пилом стикаються робітники гірничодобувної промисловості, машинобудування, металургії, тескстильної промисловості, сільського господарства та ін. Залежно від походження пил може бути органічним ( тваринний, рослинний ), неорганічний ( металевий, мінеральний ) та змішаний.

Пил може здійснювати на людину фіброгенну дію, при якій у легенях відбувається розростання сполучних частин, що порушує нормальну будову та функцію органу. Шкідливість виробничого пилу зумовлена його здатністю викликати професійні захворювання легень, в першу чергу пневмоконіози.

Уражаюча дія пилу, в основному, визначається дисперсністю ( розмірами ) частинок пилу, їх формою та твердістю, волокнистістю, питомою поверхнею та ін..

Необхідно враховувати, що у виробничих умовах працівники, як правило, зазнають одночасного впливу кількох шкідливих речовин, у тому числі й пилу. При цьому, їхня спільна дія може бути взаємопідсиленою, взаємопослабленою чи «незалежною». На дію шкідливих чинників впливають також інші шкідливі і небезпечні чинники. Наприклад, підвищена температура і вологість дає значне м”язове напруження і в більшості випадків підсилюють дію шкідливих речовин.

Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах, проводяться попередні ( при прийнятті на роботу) та періодичні ( в залежності від токсичності речовин) медичні огляди .

Отруєння шкідливими речовинами можливе при їх концентрації в повітрі робочої зони, що більша за гранично-допустиму концентрацію ( ГДК ).

ГДК – це концетрація, яка при щоденній роботі за восьмигодинний (а також інший )робочий день, але не більше ніж 41 годину в тиждень, на протязі всього робочого стажу, не може викликати захворювань чи відхилень в стані здоров”я ( організмі ), що визначається сучасними методами досліджень в процесі роботи чи у віддаленому періоді життя даного і наступного покоління.

По степені дії на організм людини в залежності від ГДК, згідно ГОСТ !”.!.007-80 шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:

ГДК

надзвичайно небезпечні - < 0.1 мг\м³ - 1-й клас н\б,

високонебезпечні - 0.1 – 1 мг\м³ - 2-й клас н\б,

помірнонебезпечні - 1 - 10 мг\м^{3 -} 3-й клас н\б,

малонебезпечн - > 10 мг\м³ - 4-й клас н\б

Професійні отруєння - це порушення здоров”я, викликане отруйними речовинами, при їх проникненні в організм людини в умовах виробництва. Отруєння можуть бути гострими та хронічними.

Професійні захворювання - це захворювання, що виникає внаслідок тривалої дії на людину виробничих шкідливостей ( шум, вібрація, випромінювання, забруднене повітря , некомфортні температура чи вологість повітря, незручна поза та інше).

Отруйні речовини добре розчиняються в біологічних середовищах, потрапляють в кров та викликають порушення нормальної життєдіяльності. За фізіологічною дією шкідливі речовини поділяються на такі групи :

1. Обпікаючі -кислоти, луги, гашене вапно, аміак;

2.Подразнюючі - речовини, які викликають подразнення органів дихання ( хлор, окисли азоту, сірковий і сірчаний ангідрид, фосген тощо );

3.Кров”яні - змінюють склад гемоглобіну та ферментів крові (чадний газ, бензол, толуол, сірководень, свинець);

4.Нервові - викликають розлад нервової системи ( бензин, сірководень, метиловий спирт, тетраетилсвинець) ;

5.Ферментні - викликають такі зміни в молекулах організму, внаслідок яких вони стають нездатними до киснево-вуглекислого обміну, що веде до кисневого гололдування ( синильна кислота та її сполуки, ртуть );

6.Печінкові - фосфор, хлоровані вуглеводні;

7.Мутагени - впливають на генетичний апарат тканин ( етиленамін, хлоровані вуглеводні, сполуки свинцю та ртуті );

8.алергени - викликають зміни в реактивній здатності організму ( спо-луки нікелю, алкалоїди тощо );

9.Канцерогени - сприяють виникненню пухлин ( кам”яно-вугільна смола, ароматичгі аміни, бензапірен, тощо ).

ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях . На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих чинників.

Оцінка умов праці проводиться на підставі “Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженності трудового процесу”. Виходячи з принципів гігієнчної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1-й клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров”я працюючих, а й створюються умови для підтримування високого рівня працездатності.

2-й клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюється за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров”я працюючих і їх потомства в найближчому та віддаленому періоді.

3-й клас - шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) на його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступені.

4-й клас - небезпечні умови праці - умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційному аналізі визначення умов праці для окремих чинників виробничого середовища і трудового процесу. До чинників виробничого середовища, як витікає із карти умов праці, яка приведена нижче, відносять параметри мікроклімату, вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони, рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку, освітленості , випромінювань різної природи та інш. Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці. Під терміном “важкість праці” розуміють ступінь залучення до роботи м”язів та фізіологічні витрати енергії внаслідок фізичного навантаження . Напруженість праці відображає навантаження на центральну нервову систему і оцінюється за 16 показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режими праці.

Адекватна оцінка конкретних умов праці та характеру праці сприятиме обгрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.