Модуль 3. Технології управління розвитком і поведінкою персоналу підприємства сфери послуг

Тема 9. Управління розвитком персоналу підприємства сфери послуг

1. Зміст і завдання розвитку персоналу.

2. Організація системи управління розвитком персоналу.

3. Характеристика learning-організацій (рос. − самообучающихся организаций).

4. Форми і методи навчання персоналу.

5. Організація і методологічне забезпечення системи безперервного професійного навчання персоналу.

6. Методика обчислення витрат на розвиток персоналу.

7. Управління кар’єрами працівників.

8. Інновації в управлінні персоналом.

Тема 10. Ділова оцінка персоналу на підприємстві сфери послуг

1. Об’єктивна необхідність та значення оцінювання персоналу.

2. Процес оцінювання персоналу: суть, цілі, функції.

3. Методи і способи оцінювання персоналу.

4. Атестація персоналу.

Тема 11. Мотивація й стимулювання персоналу сфери послуг

1. Місце мотивації персоналу підприємств сфери послуг.

2. Матеріальна мотивація трудової діяльності.

3. Методи нематеріальної мотивації персоналу.

4. Зміни у структурі мотивів як об’єктивна закономірність.

5. Управління мотивацією і стимулюванням трудової діяльності.

6. Вибір організаційної форми мотиваційного впливу на працівників різних видів діяльності в сфері послуг.

Тема 12. Етика ділових відносин та організаційна культура

1. Загальні закономірності між особових відносин.

2. Зовнішній вигляд ділової людини.

3. Ведення ділової бесіди.

4. Етика спілкування по телефону.

5. Організаційна культура в системі управління персоналом: сутність, структура і функції.

6. Типи організаційної культури та їх особливості.

7. Методи управління організаційною культурою.

Приклади тестових завдань до модульної контрольної роботи

1. До методів управління не відносяться:

а) адміністративно-розпорядчі;

б) нормативні;

в) соціально-психологічні;

г) економічні.

2. Згідно теорій мотивації цінність – це поняття, що виражає:

а) відчуття людиною нестачі чогось важливого для її життєдіяльності;

б) позитивну або негативну значимість предмета або явища, специфічне відображення у свідомості людини їх значущості;

в) психологічні властивості працівника;

г) індивідуальні потреби працівників підприємства або організації.

3. В управлінському спілкуванні суб’єкт і об’єкт управління обмінюються інформацією у формі:

а) Генеральної угоди, трудового договору, колективної угоди;

б) рішень, задумів, ідей, звітів, доповідей, повідомлень;

в) законів та нормативних актів;

г) електронних носіїв інформації.

4. Якщо працівник не дотримується норм і правил поведінки, які прийняті в групі, не відповідає очікуванням, які ставляться до нього з боку групи, то виникає конфлікт:

а) міжособистісний;

б) між особистістю і групою;

в) міжгруповий;

г) внутрішньоособистий.

5. До складових розвитку персоналу підприємства не відноситься:

а) первинна професійна підготовка персоналу, перепідготовка та підвищення кваліфікації;

б) оцінювання, атестація персоналу та планування його трудової кар’єри;

в) виробнича адаптація персоналу;

г) удосконалення соціально-психологічного клімату в колективі.

6. Трудова кар’єра значною мірою залежить від:

а) тривалості навчання;

б) потенційних можливостей працівника та його професійних інтересів, нахилів, здібностей;

в) рівня розвитку навчально-виробничих комплексів підготовки фахівців на виробництві;

г) рівня контролю знань та успішності.

7. Оцінювання персоналу відповідає об’єктивним потребам як роботодавців, так і працівників. До основних об’єктивних потреб підприємств в оцінюванні персоналу не відноситься потреба в одержанні інформації для:

а) вдосконалення навичок і здібностей працівників;

б) виявлення перешкод у роботі й пошук способів їхньої ліквідації;

в) визначення індивідуального трудового внеску та кращого використання працівника на підприємстві;

г) диференціації рівнів матеріальної винагороди.

8. Сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей підприємства − це:

а) винагородження;

б) стимулювання;

в) адаптація;

г) мотивація;

9. Під матеріальною мотивацією слід розуміти:

а) прагнення до лідерства в колективі;

б) прагнення людини обійняти вищу посаду, виконувати складнішу і відповідальнішу роботу;

в) прагнення достатку, певного рівня добробуту, матеріального стандарту життя;

г) прагнення працювати у сфері діяльності, яка вважається більш престижною.

10. Вирішальна роль щодо застосування результатів оцінки персоналу належить:

а) експерту з оцінки персоналу;

б) кожному працівникові окремо;

в) планово-фінансовому відділу;

г) керівництву підприємства.