48. Порівняльна характеристика матриці Бостонської консультативної групи та матриці «Дженерал Електрик».

БКГ В основі матриці лежить таке твердження: "із збільшенням ринкової частки зменшуються питомі витрати виробництва і зростає прибуток у результаті економії на масштабах виробництва". Це твердження випливає з ефекту дослідної кривої. Ефект дослідної кривої (або кривої досліду) формулюється так: "з кож ним подвоєнням обсягів виробництва питомі витрати знижуються на 10 — 30%". В основі матриці – темп росту ринку та відносна ринкова частка.

Значення і переваги матриці Бостонської консультативної групи:

• матриця дає змогу порівняти конкурентні позиції СГП у складі портфеля бізнесу підприємства;

• вона дає змогу раціонально розподіляти ті фінансові ресурси, які має підприємство (первинне призначення цієї матриці полягало у визначенні потреб і напрямів фінансування диверсифікованих під-

приємств);

• матриця дає можливість визначення стратегій подальшого розвитку СГП підприємства;

• їй властива певна простота використання: визначення ринкової частки і темпів росту ринку не потребують надто великих зусиль.

МАК КІНСІ

В основі 2 фактори – привабливість ринку і конкурентоспроможність СГП. Привабливість ринку включає місткість ринку, темпи зростання ринку, рентабельність, рівень конкуреції, розмір інвестицій, ризик ринку, наявність і доступність матеріально – техн ресурсів, державне регулювання економіки. Конкурентоспроможність включає: якість товару, абсол ринк частка, ВРЧ, привабл ассортименту, ефективність каналів збуту, ефект-ість рекл д-сті, р-нь цін, фін рес-си, виробнияі можливості.

Переваги матриці "Мак Кінсі — Дженерал Електрик":

• порівняно з матрицею Бостонської консультативної групи являє собою більш детальний метод стратегічного аналізу;

• дає змогу визначити стратегічний стан стратегічних господарських підрозділів підприємства;

• пропонує стратегічні альтернативи розвитку СГП підприємства;

• вказує напрями пріоритетного інвестування портфеля бізнесу підприємства.

49. Різновиди маркетингової стратегії диференціації та їх характеристика.

Стратегія диференціації полягає в створенні нових товарів та послуг чи модифікації існуючих, що задовольняють виявлені потенційні можливості. Ця стратегія базується на інноваційному процесі і відповідно на значних інвестиціях.

Маючи продукцію з новою споживчою вартістю, що більш повно задовольняє виявлену потенційну потребу і яка є відмінною від товарів конкурентів, фірма стає монополістом на ринку. Вона може диктувати ціни, використовувати цінову політику «зняття вершків «, і отримувати таким чином високі прибутки.

На ринках, для яких характерна гостра конкурентна боротьба, СД найбільш оптимальна.

Існує досить багато варіантів стратегії диференціації, зокрема:

- стратегія лідерства – функціонування фірми, що має принципово нові продукти, виробництво яких засновано на унікальних запатентованих виробах (наприклад, лідерство у застосуванні найновітніших технологій);

- стратегія якості і надійності – здійснення еволюційних поетапних удосконалень в технології, а отже й порівняно недорогих змін продукції, що забезпечують підвищення і диференціацію якості, надійності, дизайну;

- стратегія комплексного збуту, тобто продаж товарів разом з супутніми послугами, які не надаються фірмами-конкурентами.

Ризики, пов’язані з використанням СД обумовлені тим, що створення і модифікація товарів і послуг потребують значних капіталовкладень. При цьому слід враховувати, що між моментом вкладень в розробку і часом випуску товарів на ринок існує розрив, іноді від 3-5 років. В цей момент можливі несприятливі зміни у зовнішньому середовищі фірми. В результаті у фірми можуть виникнути труднощі з реалізацією нової продукції, а значить велика вірогідність того, що вона не окупить вкладення, здійснені в розробку цієї продукції.