3. Оформлення результатів перевірок

За результатами будь-якої перевірки необхідно скласти довідку, у якій висвітлити виявлені порушення вимог законодавства. У резолютивній частині дати оцінку стану справ щодо відповідності контрольної діяльності територіальних підрозділів органів державного контролю у цій сфері з урахуванням кінцевих результатів – своєчасності виявлення ними порушень закону і дієвості вжитих заходів до їх усунення, відшкодування збитків і притягнення винних осіб до відповідальності.

При складанні довідки необхідно посилатися на нормативно-правові акти, вказувати лише конкретні, обґрунтовані і підтверджені у ході перевірки факти порушень закону, причини та умови, що їм сприяють, обов’язково зазначити конкретних посадових осіб, з вини яких допущені виявлені порушення. У разі залучення фахівців до перевірки, їх висновки мають відображатися окремими довідками, які долучаються до основної довідки.

Порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

За виявленими порушеннями закону прокурор вживає заходів до їх усунення, а також причин і умов, що їм сприяють, притягнення винних осіб до відповідальності і поновлення порушених прав громадян та стягнення збитків, завданих державі, використовуючи повноваження, передбачені ст.20 Закону України «Про прокуратуру».

Протест можна принести на правові акти індивідуального чи нормативного характеру, а також на незаконні рішення і дії посадових осіб, що суперечать вимогам закону (ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»). Разом з тим, слід мати на увазі, що у разі, коли на підставі рішення відповідного органу, яке суперечить вимогам чинного законодавства, вже виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, слід звертатись до суду з позовом про визнання цього нормативно-правового акта недійсними.

Контролюючими органами можуть видаватися постанови, накази, розпорядження, правила, інструкції, положення. Це можуть бути як нормативні, так і індивідуальні акти (одноособові чи колегіальні). Крім письмових актів, прокурор може опротестувати і усний акт керівника чи іншої посадової особи. Це можуть бути усні розпорядження і вказівки у сфері охорони навколишнього природного середовища, які мають юридичні наслідки і тягнуть за собою порушення екологічних прав і свобод громадян та інтересів держави. Такі усні акти можуть, зокрема, виражатися у відмові керівників і посадових осіб від вчинення дій, які приписуються законом.

Протест підлягає обов’язковому розгляду не пізніше, ніж у десятиденний термін з моменту його надходження адресату, у випадку принесення протесту на рішення представницького органу влади – на найближчому пленарному засіданні. При виняткових обставинах, що вимагають негайного усунення порушення закону, прокурор вправі установити скорочений термін розгляду протесту. Усні акти підлягають опротестуванню прокурором у звичайному порядку, але перед принесенням протесту прокурор має витребувати пояснення від осіб, що видали незаконний акт, а при необхідності – і від інших осіб.

Найчастіше приймаються незаконні чи необґрунтовані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Це виражається в перевищенні повноважень при накладенні адміністративних стягнень, у притягненні до відповідальності при відсутності або недоведеності вини, при відсутності причинного зв’язку між діями особи і наслідками, що настали, накладенні стягнень після закінчення термінів його застосування тощо. Має місце також видання незаконних усних наказів і розпоряджень, що дозволяють, наприклад, залпові викиди і скиди забруднюючих речовин, продовження роботи цехів і ділянок при несправних чи непрацюючих газоочисних, пиловловлюючих і водоочисних установках тощо.

Найхарактернішими помилками прокурорів при принесенні протестів є:

• принесення протестів на правові акти, які через давність видання фактично втратили юридичне значення;

• посилання в протестах на підзаконні акти при одночасній відсутності посилання на закон;

- відсутність в заключних частинах досить конкретних вимог про характер дій щодо усунення порушень, вказівок на зупинення дій опротестованих актів, які не були реалізовані на момент опротестування, та ін.

Припис про усунення очевидних порушень закону слід вносити посадовим особам державних органів контролю, підприємств або керівникам у разі, коли порушення закону може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуте (ст.22 Закону України «Про прокуратуру»). Слід наголосити, що припис вноситься лише за наявності одночасно двох підстав: очевидності порушення закону і можливості настання істотної шкоди, якщо воно не буде негайно усунуте. Ці підстави мають оціночний характер. У приписі можна поставити питання про усунення порушень у формі видання незаконних актів, вчинення дій і прояв бездіяльності органа чи посадової особи. Потрібно обов’язково зазначити, які конкретно дії мають бути вчинені (скасовано незаконне розпорядження, припинено незаконну діяльність, (наприклад, ведення будівельних робіт, які загрожують безпеці навколишнього природного середовища), або взагалі утриматися від реалізації певних проектів). Оскарження припису не зупиняє його виконання, припис повинен бути виконаний негайно. За невиконання припису передбачена адміністративна відповідальність за ст.185-6 КпАП та кримінальна (у разі настання передбачуваної істотної шкоди або інших тяжких наслідків).

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, з урахуванням виявлених порушень, вноситься керівнику державного органу, підприємства, організації, у якому виявлено порушення, або відповідного органу вищого рівня (ст.23 Закону України «Про прокуратуру»). Подання вноситься за узагальнюючими матеріалами, які прокурор одержав під час перевірки виконання законів. При цьому, слід урахувати обсяг і характер повноважень посадової особи, якій адресовано подання. У поданні обов’язково перераховуються причини виявлених порушень закону (фактори, що безпосередньо породжують правопорушення) та умови, які сприяють цим порушенням (явища, що сприяють дії причин порушень). Підставою для внесення подання можуть бути не лише незаконні дії, але й протиправна бездіяльність посадових осіб у сфері охорони довкілля. До подання, поряд із пропозиціями (вимогами), спрямованими на усунення порушень законів, часто включаються пропозиції (вимоги), спрямовані на притягнення до відповідальності осіб, що порушили закон. Подання повинно бути викладено юридично обґрунтовано, стисло, грамотно.

Найпоширеніші недоліки практики внесення подань це:

• малозначність приводів для письмового реагування, коли порушення закону можливо усунути чи запобігти їм за усними вимогами прокурора;

• підміна поданнями протестів, коли в заключній частині подань ставиться питання про перегляд незаконних актів та дій посадових осіб;

• поверховість фактичного та правового аналізу порушень законності у сфері охорони довкілля та їх причин;

• відсутність вказівок на конкретних правопорушників, які підлягають притягненню до відповідальності у процесі здійснення нагляду;

• неконкретність вимог щодо заходів, які слід ужити для усунення правопорушень, що стосуються довкілля, і деяких відповідей про вжиті заходи тощо.

Подання підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш, як у місячний строк, має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Дисциплінарні провадження порушуються прокурором щодо посадових осіб контролюючих органів за невиконання або неналежне виконання ними своїх обов’язків шляхом внесення відповідної постанови (ст.24 Закону України «Про прокуратуру»). За невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, проступок, який дискредитує державного службовця, крім дисциплінарних стягнень (ст.147 КЗпПУ), можуть застосовуватись такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність, затримка до 1 року присвоєння чергового рангу або призначення на вищу посаду (ст.14 Закону України «Про державну службу»).

Адміністративні провадження порушуються прокурором щодо посадових осіб або громадян у зв’язку з порушенням законів про охорону навколишнього природного середовища шляхом внесення відповідної постанови (ст.24 Закону України «Про прокуратуру»).

Постанови про адміністративне правопорушення можуть бути винесені за скоєння правопорушень, передбачених ст.ст. 91-1, 62, 72, 77, 77-1, 78, 78-1, 79, 79-1, 80, 81, 82, 82-1, 82-2, 82-3, 82-4, 82-5, 82-6, 83, 83-1, 85, 85-1, 86-1, 87, 88, 88-1, 88-2, 89, 90, 90-1, 91, 91-1, 91-2, 91-3, 91-4 КУпАП. Прокурорські повноваження у здійсненні нагляду за додержанням законів при провадженнях у справах про екологічні правопорушення конкретизовані у ст.250 КУпАП, відповідно до якої прокурор (його заступник) має право: порушувати провадження у справі про адміністративне правопорушення, знайомитися з матеріалами справи, перевіряти законність дій органів (посадових осіб) під час провадження по справі, брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, які виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; опротестовувати постанову та рішення за скаргою у справі про адміністративне правопорушення, зупиняти виконання постанови, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

Також до заходів прокурорського реагування належать постанови про порушення кримінальної справи (відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.36 Кримінального процесуального кодексу України, який набирає чинність 19.11.2012, прокурор буде не порушувати кримінальну справу, а починати досудове розслідування) та позови або заяви до суду.

Прокурор має право звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, заподіяних державі чи громадянам екологічними правопорушеннями. Позов пред’являється прокурором до суду відносно винних осіб (ст. 20 п.6, ст.33, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Крім того, Постановою Верховної Ради України «Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 29.10.1992 р. №2751 регламентується механізм звернення прокурора до суду з заявами про припинення екологічно небезпечної діяльності тощо.

Про стан додержання законів рекомендується інформувати органи місцевої виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Повідомляти громадськість через засоби масової інформації, сприяти формуванню здорового екологічного світогляду у громадян, створенню обстановки нетерпимості до будь-яких екологічних правопорушень, осуду громадськістю правопорушників, підвищенню відповідальності кожної посадової особи, керівника підприємства за дотриманням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Структурний підрозділ з питань

захисту прав громадян та інтересів

держави в екологічній сфері