2.5. Організація та проведення перевірок в органах держрибохорони.

На території міста Севастополя контроль за додержанням законодавства в сфері охорони водних живих ресурсів здійснює Східно-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

Перевірці підлягають наступні питання:

• обґрунтованість видачі дозволів, промислового квитка та талона користувачу (видаються на підставі заявки на видачу дозволу, повідомлення Держкомрибгоспу про виділення квоти користувачу водних живих ресурсів, документа про плату за спеціальне використання водних живих ресурсів, акта про виконання робіт з відтворення водних живих ресурсів (якщо такі виконувались), документ про внесення плати за видачу дозволу);

• чи перевіряється перед видачею дозволів стан підготовки до ведення промислу;

• своєчасність видачі дозволів (видається у двотижневий термін після подання користувачем водних живих ресурсів документів);

• чи здійснюється контроль за своєчасністю повернення дозволів по закінченню терміну їх дії (в десятиденний термін);

• правильність встановлення термінів дії промислових квитків та талонів до них (промисловий талон дійсний протягом 5 років з дня його видачі, талон до промислового квитка дійсний протягом терміну дії відповідного дозволу);

• чи здійснюється контроль за належним зберіганням талонів, наявністю на підприємстві особи, на яку видано талон (про звільнення особи, на яку видано талон, орган рибоохорони повідомляється негайно);

• як здійснюється контроль за веденням робіт з відтворення водних живих ресурсів (всі користувачі, що здійснюють промисел, повинні щорічно в термін до 01 грудня поточного року подавати на затвердження до державних органів рибоохорони узгоджений з науковими установами план заходів на наступний рік щодо відтворення та рибницько-меліоративних робіт, а також щотижня та після закінчення робіт з відтворення подавати звітні дані про обсяги їх виконання);

• стан здійснення державного контролю за використанням та охороною водних живих ресурсів, своєчасність виявлення фактів порушення правил рибальства та інших порушень (скидання неочищених стоків, руйнування гідротехнічних споруд тощо), своєчасність направлення матеріалів про порушення правил рибальства до суду або правоохоронних органів, підрахування та стягнення збитків, вилучення незаконних знарядь лову;

• чи звертається увага при проведенні перевірок щодо виконання суб’єктами господарювання вимог Режимів, науково-біологічних обґрунтувань щодо заселення та вилову кількості та видового складу водних живих ресурсів;

• чи обладнані гідротехнічні споруди рибозахисними пристроями, стан їх експлуатації, додержання періодичності обстеження їх водолазною службою;

• своєчасність винесення наказів про встановлення термінів заборони на лов (добування) водних живих ресурсів, своєчасність їх доведення до відома користувачів водних живих ресурсів;

• чи мали місце випадки перенесення термінів заборони ведення промислу або продовження терміну його тривалості (не більше, ніж на 15 діб та за погодженням з науковими підприємствами);

• чи мали місце факти надання дозволів на ведення лову рослиноїдних риб та інших водних живих ресурсів в період заборони ( надання такого дозволу можливе лише на підставі обґрунтувань наукових підприємств);

• чи у кожному випадку виявлення фактів браконьєрства вилучаються знаряддя лову (добування), плавучі та наземні транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно виловлені водні живі ресурси (вилучений незаконно добутий користувачем улов включається в рахунок виділеної йому квоти, в зв’язку з чим при проведенні перевірки слід з’ясувати, чи переглянуто відповідну квоту з урахуванням скоєного порушення правил рибальства; улов інспекцією рибоохорони відбирається та здається на рибоприймальні пункти або в торгівельну мережу);

• правильність застосування методик при розрахунку збитків, завданих рибному господарству (методика, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 36 від 18.05.95, не поширюється на: а) проведення обчислення розмірів шкоди, яка заподіяна рибному господарству внаслідок незаконного добування або знищення цінних видів риб; б) при оцінці збитків, заподіяних рибним запасам внаслідок будівництва, реконструкції та розширення підприємств, споруд та інших об’єктів і проведення будь-яких видів робіт на рибогосподарських водоймах; в) збитки, заподіяні внаслідок порушень правил рибальства);

• повнота вжитих заходів у випадках виникнення ситуацій, загрозливих для існування водних живих ресурсів (задуха, обезводнення, масові паразитарні та інші епізоотії тощо). Слід мати на увазі, що у таких випадках державні органи рибоохорони можуть дозволяти вилов водних живих ресурсів у водних об’єктах або їхніх ділянках, включаючи заборонені зони (за винятком територій та об’єктів природно-заповідного фонду), всіма засобами та знаряддями і в будь-який період року;

• чи у повному обсязі органами рибоохорони використовуються повноваження, покладені на них чинним законодавством у частині припинення дії дозволів на спеціальне використання водних живих ресурсів та промислового квитка (не тільки у випадках порушення ліцензійних умов, перевищенні квот вилову, а й при систематичних порушеннях в частині ведення обліку вилученої риби, відсутності промислових талонів, журналів, неподання звітності про обсяги вилученої риби);

• чи контролюється інспекцією рибоохорони своєчасність надання користувачем примірника розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом);

• чи здійснюється контроль за достовірністю звітних даних про обсяги використання водних живих ресурсів;

• чи з’ясовуються в ході перевірок законність розміщення в межах прибережних захисних смуг та водоохоронних зон будь – яких будівель, споруд, виробництв тощо (будь-яка діяльність в межах прибережних захисних та водоохоронних зон проводиться з урахуванням обмеженого режиму господарської діяльності, будь-яке будівництво заборонено). Слід мати на увазі, що заготівля лісу на берегах рік та їх приток, що є місцями нересту цінних видів риб, інших водних живих ресурсів, на відстані менше, ніж 1 км від берега, а в районі розміщення рибницьких господарств із розведення риб на відстані менше, ніж 3 км, заборонена;

• наявність в інспекції рибоохорони громадських інспекторів, дотримання законодавства при їх призначенні (громадськими інспекторами можуть бути особи, які досягли 18 років; заява громадянина, який бажає бути громадським інспектором, подається до територіального органу рибоохорони разом з поданням організації, підприємства або установи, що його рекомендує, або письмове клопотання держінспектора рибоохорони);

• чи відповідають посвідчення зразку, що встановлений Головрибводом, чи обліковуються вони у журналі спеціально уповноваженою особою (посвідчення підписується тільки керівником інспекції рибоохорони);

• дотримання термінів дії посвідчень громадських інспекторів (видаються терміном на 1 рік із щорічним продовженням за позитивними результатами роботи);

• чи ведеться в інспекції рибоохорони картка обліку проведеної роботи на кожного громадського інспектора ;

• чи надаються громадськими інспекторами щорічні звіти про проведену роботу (не пізніше 01 січня наступного за звітним роком);

• ефективність роботи громадського інспектора (кількість складених протоколів, дотримання адміністративного законодавства при виявленні правопорушень).