2.2. Організація та проведення перевірок додержання вимог законів в органах ветеринарної медицини

Державний контроль за додержанням ветеринарного законодавства у місті здійснює Головне управління ветеринарної медицини у м. Севастополі, ДЗ «Державна лабораторія ветеринарної медицини», яке має підрозділи на ринках кожного району міста.

Перед початком перевірки з органів ветеринарної медицини необхідно витребувати інформацію щодо:

• кількості підприємств, установ та організацій, які займаються забоєм, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією продукції тваринного походження;

• кількості виданих ветеринарних документів;

• кількості внесених пропозицій щодо призупинення, поновлення або анулювання (скасування) експлуатаційних дозволів;

• кількості виданих наказів, розпоряджень та приписів про обов’язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (включаючи забій, вимушений забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об’єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об’єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднюючі речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків);

• кількості виданих наказів, розпоряджень та приписів стосовно вилучення з обігу товарів та засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам або технічним регламентам;

• кількості виданих розпоряджень та приписів стосовно призупинення, закінчення строку дії, поновлення і анулювання (скасування) експлуатаційних дозволів та ветеринарних документів;

• ринків та торгівельних майданчиків;

• суб’єктів господарювання, які займаються вирощуванням та розведенням риби, користувачів мисливських угідь;

• наявності ліцензованих підприємств, які займаються виготовленням ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та засобів ветеринарної медицини;

• накладених адміністративних стягнень, тощо.

У ході перевірки доцільно ознайомитись з матеріалами проведених органами ветеринарної медицини перевірок щодо оцінки ветеринарно-санітарного стану та якості виготовленої продукції на підприємствах, установах та організаціях, при цьому особливу увагу звернути на виявлені факти порушення вимог законодавства та реагування на них - внесення приписів, накладення адміністративних стягнень, винесення постанов про обмеження, заборону або припинення діяльності. Встановити, чи мали місце випадки нереагування на виявлені порушення або обмеження реагування шляхом внесення припису.

Окрім цього, слід вивчити стан контролю за своєчасним і повним виконанням приписів, постанов (наявність інформації суб’єктів господарювання про стан виконання приписів або проведення фахівцями ветеринарної служби перевірок в порядку контролю).

У лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи необхідно перевірити додержання вимог Закону України «Про ветеринарну медицину», Положення про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агарної політики України 15.04.2002 №16. Зокрема, наступні питання:

• чи мають лабораторії свідоцтва про акредитацію, чи забезпечені вони пристосованим службовим приміщенням, вимірювальною технікою, засобами випробувань, реактивами;

• ведення фахівцями ЛВСЕ відповідних журналів реєстрації (достовірність ведення можливо перевірити шляхом співставлення довідок про проведення експертизи, які видаються суб’єктам господарювання, з даними журналів) ;

• шляхом співставлення даних про надходження продукції на ветсанекспертизу з даними про результати проведення ветсанекспертизи з’ясувати, чи вся продукція була досліджена на предмет її якості та безпечності;

• чи дотримуються вимоги законодавства в частині прийняття продукції для проходження ветсанекспертизи після обов’язкового пред’явлення документа, що посвідчує особу її власника або продавця;

• чи дотримуються вимоги щодо пред’явлення відповідних супровідних документів (зокрема, Ф.1, Ф.2) на м’ясо, рибопродукти, мед та ін. перед проведенням ветсанекспертизи (дані щодо кількості проведених досліджень м’яса, рибо продуктів, меду та ін., співставити з кількістю ветеринарних документів за Ф. 1, Ф. 2 );

• чи здійснюється державний ветеринарно-санітарний контроль фахівцями ЛВСЕ, кількість притягнутих до відповідальності, відповідність чинному законодавству накладених штрафів;

• кількість продуктів харчування рослинного та тваринного походження, що затримані, зняті з реалізації, утилізовані, повернуті власнику (підстави, загальна кількість продуктів, подальше поводження з ними);

• додержання дирекцією ринків (торгівельних майданчиків) вимог щодо надання торгових місць лише після отримання на продукцію висновку ветеринарно-санітарної експертизи (надання місця для торгівлі посвідчується квитанцією про сплату збору) ;

• наявність на ринках договорів з відповідними установами, організаціями на проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації (обов’язково наявність актів виконаних робіт, ведення журналів проведення таких робіт);

• наявність у суб’єктів господарювання, які займаються забоєм, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією продукції тваринного походження, лабораторії ветсанекспертизи (наявність службового приміщення, необхідного обладнання та матеріалів, ведення журналів);

• як здійснюється ветеринарно-санітарний контроль у випадку відсутності офіційного ветлікаря безпосередньо на підприємстві ;

• чи у всіх випадках вироблена продукція пройшла лабораторні дослідження за показниками, що визначені ветеринарно-санітарними вимогами (співставити кількість виробленої продукції та на яку кількість видані ветеринарні свідоцтва за Ф.2);

• наявність фактів закупки сировини тваринного походження без відповідних ветеринарних документів, а також виготовлення харчових продуктів із сировини тваринного походження, забороненої до використання, у тому числі із м’яса трупів тварин (факт можливо виявити шляхом витребування інформації в управлінні ветеринарної медицини про дату проведення досліджень та кількості продуктів харчування, на які видані ветдокументи господарству, яке проводило продаж м’ясопродуктів, та співставити з датою та кількістю продуктів, які отримало переробне підприємство);

• стан усунення порушень, виявлених під час перевірок органами державного контролю та нагляду (своєчасність, повнота);

• відповідність чинному законодавству на сільгосппідприємствах порядку вимушеного забою тварин, утилізації (попередній огляд фахівця ветеринарної служби таких тварин );

• наявність договорів із спеціалізованими підприємствами на доставку тварин у разі їх загибелі та відходи від забою тварин (співставити дані господарства про кількість вимушено забитих тварин та переданих спецпідприємствам з даними, які маються на такому підприємстві, щодо кількості отриманих та утилізованих тварин);

• чи обладнані користувачами мисливських угідь майданчики для відстріляної на полюванні дичини згідно з ветеринарно-санітарними вимогами;

• чи забезпечується проведення ветеринарно - санітарної експертизи дичини, що призначається для використання з метою споживання (обов’язково наявність висновків такої експертизи) ;

• факти загибелі тварин, невластивої їм поведінки; чи у кожному випадку користувачі мисливських та рибальських угідь інформували про це установи ветеринарної медицини;

• чи отримали суб’єкти господарювання, які займаються вирощуванням та розведенням риби, позитивну ветеринарно-санітарну оцінку стану водних об’єктів;

• чи підтверджується якість та безпека живої риби, інших водних живих ресурсів, вирощених у ставках (ветеринарне свідоцтво видається державними органами ветеринарної медицини один раз на всю партію вирощеної живої риби чи інших водних живих ресурсів);

• випадки утилізації суб’єктами господарювання за рішенням державних органів ветеринарної медицини продуктів лову.