2. Особливості організації проведення перевірок в контролюючих органах за галузями законодавства.

Контролюючі органи не завжди оперативно реагують на факти екологічних правопорушень, при цьому не з’ясовуються обставини забруднення навколишнього середовища, визначення розмірів заподіяної природі і людині шкоди. Аналіз перевірок свідчить, що матеріали з контролюючих органів надсилаються несвоєчасно, а також часто не містять всієї необхідної інформації. Зі свого боку, прокурори не завжди на це відповідно реагують. Увагу прокурорів повинні також привертати факти браконьєрства (порушень правил полювання і рибальства), самовільної порубки лісу і, особливо, зростання кількості подібних злочинів. Першочергове втручання прокурорів необхідно у випадках радіоактивного забруднення місцевості і конкретних об’єктів, порушення правил транспортування, зберігання радіоактивних та інших токсичних відходів.

2.1. Організація та проведення перевірок додержання вимог законів в органах санітарно-епідеміологічної служби.

На території міста діє державний заклад «Севастопольська міська санітарно-епідеміологічна станція» та 2 районні відокремлені структурні підрозділи, яким підконтрольні 4,5 тис. об’єктів.

Санітарно-епідеміологічний нагляд на підприємствах водного транспорту Севастопольського регіону забезпечує К;римська басейнова санітарно-епідеміологічна станція.

Повноваження органів державної санітарно-епідеміологічної служби в сфері охорони довкілля визначені ст.ст. 33, 39-42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», ст. 24 Закону України «Про відходи», ст. ст. 39, 43 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», ст. ст. 3, 25 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» і «Положенням про державну санітарно-епідеміологічну службу України», затвердженим наказом Президента України від 06.04.2011 №400/20, Положенням про територіальні органи Державної санітарно-епідеміологічної служби України, затвердженим наказом Міністерство охорони здоров’я України.

У вказаних органах перевірці підлягають:

• стан здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері охорони водних ресурсів, атмосферного повітря, поводження з відходами;

• стан взаємодії між органами, установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби та іншими спеціально уповноваженими органами, що здійснюють державний нагляд і контроль за додержанням природоохоронного законодавства;

• повнота та своєчасність вжиття заходів до усунення порушень законодавства (використання всіх передбачених законодавством форм цивільної, фінансової, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності), здійснення контролю за їх виконанням, виявлення конкретних винних осіб, вирішення питання про їх відповідальність, обґрунтованість та відповідність призначеного покарання (звернути увагу на дієвість та своєчасність цих заходів, реальне виконання приписів та постанов органів контролю, їх претензійну та позовну роботу);

• чи в усіх необхідних випадках передавалися матеріали за фактами порушення вимог законодавства в правоохоронні органи; чи не було фактів приховування злочинів;

• законність прийнятих рішень щодо обмеження, тимчасову заборону чи припинення діяльності підприємств, установ і організацій, водних об’єктів у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм (за відсутності позитивного висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, відступ від затвердженого проекту тощо) (ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»).

• законність прийнятих рішень про відновлення діяльності об’єктів, експлуатацію яких заборонено у зв’язку з порушенням вимог чинного законодавства.

Особливості перевірок за галузями законодавства.

В сфері охорони атмосферного повітря:

• чи наявна інформація про відсутність санітарно-захисних зон навколо підприємств і об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин в атмосферне повітря. Які заходи вжито до усунення порушень;

• чи враховується санітарно-епідеміологічною службою при погодженні документів на отримання дозволу на викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря відсутність навколо підприємств санітарно-захисної зони. Якщо ні, з’ясувати причини;

• чи здійснюється лабораторний контроль за станом атмосферного повітря в межах санітарно-захисних зон;

• чи проводяться лабораторні дослідження та випробування з метою визначення впливу повітря на стан здоров’я і життя людини;

• відповідність вимогам законодавства про охорону атмосферного повітря висновків по проектах відведення земельних ділянок під забудову та інші види землекористування;

• чи погоджувалась проектна документація з будівництва, реконструкції та розширення об’єктів, діяльність яких негативно впливає на стан атмосферного повітря. Забезпечення здійснення санітарного нагляду за реалізацією погодженої документації;

• чи обмежувалась, тимчасово заборонялась або припинялась діяльність підприємств і об’єктів, яка здійснювалась з порушенням законів про охорону атмосферного повітря та санітарних норм. Стан забезпечення контролю за виконанням таких рішень;

• чи виконуються вимоги законодавства щодо опечатування та опломбування діяльності підприємств;

• здійснення координації діяльності місцевих органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

В сфері охорони водних ресурсів:

• чи є в санітарно-епідеміологічній станції перелік водних об’єктів, які використовуються для питного водопостачання;

• законність погодження дозволу на спеціальне водокористування (ст. 44 Водного кодексу України);

• як здійснюється контроль за додержанням підприємствами режиму зон санітарної охорони цих водних об’єктів (ст. 93 Водного кодексу України);

• чи виявлялися органами санітарного нагляду факти невідповідності якісних характеристик питної води встановленим стандартам і нормативам, факти скиду неочищених чи недостатньо очищених стічних вод. Чи приймалися у зв’язку з цим рішення про припинення використання неякісної води (ст.ст.55, 58 Водного кодексу України);

Слід врахувати, що основні вимоги якості води та порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на цьому напрямку передбачений Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» затвердженими наказом Міністерством охорони здоров’я України №400 від 12.05.2010.

Вимоги щодо стану поверхневих вод та порядок здійснення нагляду регулюється Санітарними правилами та нормами по охороні вод від забруднення, №4680-80, затвердженими Мінздравом СРСР.

В сфері поводження з відходами:

• наявність інформації про всі об’єкти, де здійснюється накопичення та розміщення відходів;

• здійснення контролю за виконанням вимог законодавства про відходи, дотриманням державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів під час утворення, збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

• проведення обстежень для видачі погодження про надання земельної ділянки з розміщення відходів, проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, надання висновків щодо проектної документації на відведення земельних ділянок, техніко-економічних обґрунтувань і розрахунків проектів будівництва, розширення, реконструкції об'єктів, призначених для поводження з відходами, відповідно до ст.ст. 11, 15 Закону України «Про санітарне і епідеміологічне благополуччя населення»;

• здійснення контролю за виконанням вимог законодавства щодо зберігання та знищення (захоронення) біологічних відходів (відходів біотехнологій), зокрема, біологічних відходів лікувально-профілактичних установ, наявність даних щодо роботи муфельних печей, захоронення відходів вказаної категорії тощо;

• здійснення контролю щодо утворення та утримання скотомогильників, біотермічних ям, їх паспортизація;

• дотримання порядку одержання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, поховання, знищення й утилізацію отруйних речовин, у т.ч. промислових відходів, продуктів біотехнології, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 №440;

• додержання вимог законодавства при наданні дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, поховання, знищення й утилізацію отруйних речовин, у т.ч. токсичних промислових та інших відходів відповідно до ст.ст. 16, 25 «Про санітарне і епідеміологічне благополуччя населення».

Під час перевірки виконання органами СЕС покладених на них функцій особливу увагу приділити здійсненню контролю в сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами. Зокрема з’ясувати:

• стан роботи з паспортизації хімічних складів для зберігання пестицидів і агрохімікатів (Державних санітарних правил 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»);

• наявність фактів розкрадання пестицидів та агрохімікатів внаслідок неналежної їх охорони, вжиті заходи реагування (в т.ч. порушення кримінальних справ органами внутрішніх справ);

• наявність непридатних, знеособлених і заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин, заходи, вжиті до вирішення проблеми їх зберігання, транспортування та знищення, стан роботи з перезатарення пестицидів та агрохімікатів.