1. Загальні положення.

Система державного контролю в галузі охорони довкілля складається з суб’єктів та об’єктів відповідного контролю, контрольної діяльності, зв’язків між ними, а також комплексу нормативного регулювання взаємодії цих елементів між собою.

Контролюючи охорону довкілля в Україні, відповідні органи державної влади підтримують екологічний правопорядок, здійснюють у межах своєї компетенції необхідні заходи щодо контролю за екологічною в цілому та природоохоронною зокрема діяльністю господарюючих та інших суб’єктів, захищають екологічні інтереси суспільства і держави тощо. Належне виконання цими органами своїх повноважень є також важливою запорукою реалізації цілей і завдань державного контролю в галузі охорони довкілля, досягнення соціально корисних результатів у природоохоронній сфері.

Правозахисна прокурорська діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища поширюється на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідного рівня, у тому числі і на спеціально уповноважені органи, які здійснюють управління і державний контроль у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин, підприємства, установи, організації, та забезпечується шляхом нагляду за додержанням та застосуванням ними законів. Прокурори оцінюють діяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та будь-яких контролюючих органів, їх посадових осіб, посадових осіб підприємств, установ, організацій у прийнятті ними рішень тільки з позиції відповідності закону.

Слід зазначити, що природоохоронні прокурори правозахисну діяльність здійснюють на об’єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також при використанні земель природно-заповідного, водного фонду, лісогосподарського призначення, в органах державного контролю, діяльність яких поширюється на кілька адміністративних районів.

Транспортні прокурори правозахисну діяльність здійснюють на об’єктах, віднесених до їх компетенції.

Правовими підставами діяльності прокурорів у сфері охорони навколишнього природного середовища є Конституція України, Закон України «Про прокуратуру», наказ Генерального прокурора України №3/2 гн від 04.10.2011 року «Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин» та інші законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти.

Прокурорська діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища складається з:

• виявлення порушень екологічного законодавства, встановлення причин та обставин, що сприяють цим порушенням, а також осіб, що порушили закони (стадія виявлення екологічних порушень);

• усунення виявлених порушень законів про охорону довкілля, причин цих порушень та умов, що їм сприяють (своєчасність та повнота реагування), (стадія усунення правопорушень);

• притягнення у встановленому порядку до відповідальності осіб, що допустили порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стадія притягнення порушників до відповідальності);

• фактичне поновлення прав і свобод громадян, територіальних громад та інтересів держави, відшкодування збитків; (стадія поновлення прав, свобод та інтересів громадян чи держави);

• попередження порушень законодавства у сфері охорони довкілля (стадія попередження правопорушень).

Предметом прокурорської діяльності є:

• правові акти, що видаються відповідними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, їх відповідність чинному законодавству;

• дії (бездіяльність) посадових осіб щодо застосування приписів закону.

Слід відрізняти поняття «контроль» і «нагляд».

Спеціальні органи екологічного контролю, які постійно здійснюють державний контроль за дотриманням законів та відомчих нормативно-правових актів, що стосуються природного середовища, діють водночас із прокурорським наглядом у сфері охорони довкілля.

Здійснення екологічного контролю – це регламентована законодавством діяльність державних органів та спеціалізованих формувань громадських екологічних організацій, спрямована на спостереження та перевірку дотримання юридичними та фізичними особами вимог екологічного законодавства, а також на застосування заходів запобігання екологічним правопорушенням.

Наглядом по суті є перевірка, а також спостереження з метою перевірки. Отже, він має вужчу сферу застосування, ніж контроль, та здійснюється лише органами прокуратури. Тобто, лише прокурор здійснює нагляд за додержанням законності в діяльності контролюючих органів.

Метою правозахисної діяльності прокурора у сфері охорони навколишнього природного середовища є:

• збереження, використання, охорона та відтворення природних ресурсів;

• захист життя і здоров’я громадян, навколишнього природного середовища від негативного впливу господарської та іншої діяльності;

• відшкодування збитків, заподіяних природним ресурсам унаслідок порушення природоохоронного законодавства, нецільового використання бюджетних та інших коштів, виділених на охорону довкілля, ліквідацію наслідків екологічного забруднення, природних і техногенних явищ та їх попередження.

Приводами для проведення прокурорської перевірки можуть бути (ст.19 Закону України «Про прокуратуру») :

• результати аналізу стану законності (з використанням статистичних та аналітичних даних відповідних контролюючих, правоохоронних, інших державних органів, даних моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, Єдиного державного реєстру судових рішень, матеріалів кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справ, тощо.);

• повідомлення у засобах масової інформації про порушення законів;

• скарги та заяви громадян та юридичних осіб;

• безпосереднє виявлення прокурором порушень законодавства.

Підставою для проведення перевірки є наявність у прокурора достатньої (вірогідної) інформації про порушення закону, які потребують його втручання.

Таким чином, прокурорські перевірки переважно можуть проводитися:

а). у природоохоронних та інших контролюючих органах при отриманні відомостей про порушення ними законів чи за неналежного виконання посадових (службових) обов’язків (перевірки у цих органах можуть проводитися і за відсутності таких відомостей);

б). при виникненні аварій, катастроф, залпових викидах та скидах забруднюючих речовин в атмосферу і водні об’єкти, що заподіяли чи можуть у майбутньому заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу чи здоров’ю людей (у цих випадках прокурор може, не проводячи перевірки, порушити кримінальну справу);

в). коли екологічне правопорушення привернуло увагу та викликало гострий резонанс громадськості;

г). при надходженні до прокуратури матеріалів з природоохоронних та інших органів для вирішення питання щодо наявності в діях посадових осіб складу злочину.

Під час проведення перевірки, згідно зі ст.20 Закону України «Про прокуратуру», прокурор має право в установленому законом порядку витребовувати необхідну інформацію, у тому числі і ту, що містить комерційну, банківську чи державну таємницю, вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз, викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

При проведенні перевірок в усіх органах контролю слід дотримуватись основних етапів проведення цих перевірок, зокрема:

1.Визначення конкретного органу контролю, який є об’єктом перевірки;

2.Підготовка до здійснення перевірки, яка включає до себе:

• підбір та вивчення профільного законодавства по конкретних напрямках нагляду, локальних нормативних актів органів контролю;

• витребування у разі необхідності інформації у спеціально-уповноважених органів державного контролю, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та інших органів;

• аналіз наявних в прокуратурі матеріалів, в тому числі і з проведених раніше перевірок як прокуратурою, так і контролюючими та правоохоронними органами, актів прокурорського реагування;

• консультації з фахівцями;

При проведенні комплексних перевірок доцільно залучати спеціалістів інших органів контролю, зокрема, органи державної контрольно-ревізійної служби, тощо з метою забезпечення повноти та якості таких перевірок.

• складання плану проведення перевірки, встановлення її тривалості, строку її початку і закінчення, послідовності окремих наглядових дій.

3.Перевірка безпосередньо на конкретному об’єкті;

Коло питань, що підлягають з’ясуванню при проведенні перевірки в органах управління та контролю, насамперед, залежить від виду перевірки: тематична (з конкретного питання чи їх групи) чи комплексна. Проте, в кожному випадку слід встановити, чи в повному обсязі працівники вказаних структур використали надані законом повноваження по виявленню і усуненню порушень закону, притягнули винних осіб до відповідальності, суворо дотримуючись при цьому закону в частині розмірів стягнень та законності застосування санкцій.

Порушення законів можуть бути виявлені прокурором наступними методами:

• ознайомлення з журналами обліку справ про адміністративні правопорушення, накладення фінансових (штрафних) санкцій. Слід співставити строки прийняття рішень з встановленими законодавчо, визначити, чи не накладались стягнення після закінчення строків, чи не звільнялись безпідставно винні юридичні особи та громадяни від відповідальності;

• вивчення матеріалів справ про притягнення до відповідальності, скарг на рішення про накладення штрафних санкцій, притягнення до адміністративної відповідальності;

• аналіз стану розгляду скарг, що надходили в орган контролю, чи розглянуто належним чином, поновлено права громадян, проконтрольовано виконання прийнятого по скарзі рішення;

• вивчення матеріалів судових справ за адміністративними позовами органів контролю до суб’єктів господарювання про усунення порушень законодавства, в задоволенні яких відмовлено за безпідставністю позовних вимог та суб’єктів господарювання до суб’єктів владних повноважень про скасування висновків актів перевірок контролюючих органів та прийнятих за їх результатами рішень, які задоволено судами.

При здійсненні перевірки в обов’язковому порядку необхідно ознайомитись з посадовими обов’язками працівників органу контролю для забезпечення повноти перевірки та якісної підготовки документів реагування за її наслідками.

4.Складання довідки за результатами перевірки з пропозиціями щодо заходів, які за її наслідками необхідно вжити прокурору, та безпосередньо документів прокурорського реагування.

5.Контроль за виконанням вимог прокурора щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно наказу прокурора міста № 30 від 08.04.2011, органи прокуратури міста Севастополя в екологічній сфері забезпечують правозахисну діяльність щодо додержання вимог чинного законодавства органами контролю:

• Державною екологічною інспекцією у м. Севастополі;

• Севастопольською міською санітарно-епідеміологічною станцією та її районними підрозділами:

• Головним управлінням ветеринарної медицини в м. Севастополі;

• Східно-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства;

• Державною інспекцією з карантину рослин у м. Севастополі;

• відділом державного екологічного контролю за використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів та об'єктів ЧФ РФ державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції;

• ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство».