- •1.Антоніми, порівняння, перифраз
- •2. Граматичні категорії іменника та його синтаксичні функції
- •3. Джерела та етапи розвитку франц мови: романізація..
- •4. Синтаксис. Роль синтаксису у виборі авторського стилю
- •5 .Класифікація фігур і тропів. Метафора та її різновиди
- •6. Класифікація функціональних стілив франц мови
- •6. Le style
- •7. Кольористичні епітети та їх роль
- •8. Коротка характеристика історичних умов розвитку країни та мови. Створення основи нац. Мови
- •9. Лінгвістичний знак. Денотація та конотація знаку
- •10. Метонімія та її різновиди.
- •11. Наголос у французькій мові. Види нголосу у слові, ритміній групі, реченні
- •12. Опис та його форми в художньому творі
- •13.Основні понятя граматичної теорії: грам значення,форма, категорія.
- •2.2.2. L'unité lexicale et le mot graphique
- •2.3. Le sens
- •2.4. La classe grammaticale
- •14. Основні типи дериватів: їх грамат категорія,семантичний клас та спосіб утворення( суфіксація,префіксація,конікпсія)
- •9.1. Les affixes
- •9.2. Le sens des affixes
- •9.2.1. Synonymie, homonymie et polysémie des affixes
- •Variations de l'affixe
- •9.3. La dérivation non affixale
- •9.4. La préfixation et la suffixation
- •15. Персоніфікація. Символ. Алегорія. Гіпербола. Літота.
- •Périphrases à valeur affective
- •Valeurs d'emploi
- •Valeurs d'emploi
- •16. Полісемія як принцип мовної економії. Розвиток значення слова засобами метафори та метонімії.
- •18. Принципи виділення частин мови у французькій граматиці
- •19. Просте речення та його типи. Головні члени речення та їх загальна характеристика.
- •20. Різновиди фонетики. Взаємозвязок фонетики з іншими науками.
- •21. Розвиток та становлення стилістики франц мови від початку 19 ст до наших днів. Шарль Баллі.
- •22. Синонімія і антонімія як відношення відповідності протиставлення
- •23. Система фонем французькій мові та їх класифікація
- •24. Стилістична класифікація фразеологічних висловлювань
- •25. Типи мовлення в худ. Творі. Використання історичних висловлювань.
- •26. Типологія складних слів
- •27. Типологія словотворчих у французькій мові La typologie des procédés de formation
- •9.4. La préfixation et la suffixation
- •9.3. La dйrivation non affixale
- •28. Типологія французьких омонімів
- •29. Формування французької літературної мови
- •Formation de la langue francaise
- •Les premiers textes
26. Типологія складних слів
Les mots construits
Les mots français sont construits: par composition, en assemblant deux (ou plus) mots français ou grecs et latins: poissochat,omnivoreou par dérivation: impoli, spontanéité. La dérivation, comme processus historique, est une relation orientée entre deux mots: l'un primitif et l'autre dérivé.
La dérivation affixale est marquée morphologiquement par l’ajout d’un affixe (préfixe ou suffixe): spontanéité est dérivée de spontané.
La dérivation régressive se fait au contraire par le retrait d'un suffixe: agresser a été tiré de agression et agresseur.
La dérivation impropre se fait par le changement de catégorie grammaticale sans changement de forme: personne (subst.) > personne (pron.), sauf (adj.) > sauf (prépos.). Le terme la dèrivation impropre est aujourd'hui remplacé par celui de conversion, emprunté а la grammaire anglaise et employé dans une perspective synchronique.On appelle dèverbaux ou postverbaux les noms dèrivés de verbe sans affixation: oubli-> oublier, ennui-> (s')ennuyer, emploi-> employer, balai-> balayer, appui-> s 'appuyer, essai-> essayer. (Les noms formés du radical des verbes en -yer sont du genre masculin et s'écrivent avec i а la fin).
Les types de mots composés NOMS
Type de procédé |
Modéle |
Exemple |
1. Composition |
V + N |
perce-neige, porte-bonheur |
|
N+N |
porte-fenétre, sac poubelle |
2. Lexicalisation |
(Prйp. + N (ou pronom) |
а-coté, sans-papiers, chez-soi |
de syntagme |
Dét.numéral cardinal + N |
véhicule а deux-roues, repas pris а quatre- heures |
|
groupe verbal |
touche-а-tout, va-nu-pieds |
|
phrase , |
sauve qui peut qu’en dira-t-on, suivez-moi jeune homme |
|
|
infiniment petit . |
|
Adj. + adj. |
clair-obscur |
3. Syntagmes nominaux figés |
N + adj. Adj.+ N N + Participe passé adjectivé |
poids lourd grand magasin poule mouillée |
Adjectifs
Type de procédé |
Modèle |
Exemple |
1. Composition |
Adj. + adj. |
sourd-muet, bleu vert |
Adj. + N |
bleu roi |
|
2. Syntagmes adjectivés
|
N + Prep + N |
une robe à la mode |
groupes nominaux prépos. |
à cran, en forme, d'accord |
|
groupes nominaux variés |
fleur bleue, bon marché |
|
structures diverses |
comme il faut, tout ouïe |
|
|
|
|
Verbe
Type de procédé |
Modèle |
Exemple |
Locution verbale |
V+N |
avoir lieu, rendre froid |
|
V + Dét. + N |
prendre la mouche |
|
V + Adj. (employé comme adverbe) |
voir rouge, tenir bon. tomber bien/mal |
|
expressions verbales imagées |
tirer le diable par la queue, mettre le feu aux poudres |
ADVERBES |
||
Type de procédé |
Modèle |
Exemple |
1. Composés liés |
Adv, + adv. |
bientôt |
|
Dét+N |
Quelquefois
|
|
|
|
|
Prép. + Prép |
Dessous
|
|
Adv.+Adj(ou N) |
là-bas |
|
Prep +Pron |
pourquoi |
|
groupes prepositionels |
en revanche, de travers, par hasard
|
|
|
à armes égales
|
PREPOSITIONS
Type de procédé |
|
Modèle |
Exemple |
1. Composés liés |
|
Prép. + Adv. |
depuis, par delà |
|
|
Adv. + Part passé |
hormis |
prépositives |
|
Prép. et Adv. ou N. |
au-dessus de, grâce à |
CONJONCTIONS
Type de procédé |
Modèle |
Exemple |
1. Composés liés ou partiellement liés |
Adv. +Conj+que Pron. + que Prcp. - Pron. * que Prép.+ N + que |
puisque quoique parce que afin que |
2. Locutions conjonctives |
Adv. + que Prép. + que Prép + N + que |
bien que, alors que pour que, sauf que en sorte que |
3 . Ad verbes connecteurs |
|
en effet par conséquent |
DETERMINANTS
Type de procédé |
Modèle Exemple |
|
' l. Composés |
Article partitif féminin |
de la |
Certains numéraux cardinaux |
dix-huit, deux cents, vingt et un |
|
Certains indéfinis + Adv. |
beaucoup de |
|
Adjectif (ou N) Déterminants démonstratifs composés |
plein de, une foule de ce livrc-là |
|
PRONOMS
Type de procédé |
Modèle |
Exemple |
1. Composés |
Pronoms personnes en même |
moi-même |
|
Pronoms personnels |
le mien |
|
Pronoms démonstratifs en -ci, -là |
celui-ci |
|
Certains indéfinis |
quelqu'un, n'importe qui, qui de droit, tout un chacun |
|
Pronom interrogatif (sujet) |
qu'est-ce qui |
|
Pronom relatif ou interrogatif |
lequel |
|
Pronoms démonstratifs |
ceci, cela |