7. Підстави та порядок призначення позбавлення права обіймати певні посади юбо займатися певною діяльністю.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю — вид кримінального покарання, відповідно до якого особі забороняється обіймати певні посади (наприклад, працювати лікарем) чи займатися певною діяльністю (наприклад, керувати транспортним засобом; слід відрізняти це покарання від аналогічного адміністративного стягнення).

Метою призначення цього покарання є недопущення особи до певних посад чи до певної діяності, щоб ця особа не могла використовувати свою посаду для подальшої злочинної діяльності та вчинення нових злочинів.

Покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю є як основним, так і додатковим покаранням. За один і той самий злочин його не може бути призначено і основним, і додатковим одночасно.

Застосування цього покарання як основного можливе на строк від двох до п'яти років за умови, що воно передбачене в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України чи якщо суд визнає за необхідне перейти до більш м'якого покарання на підставі статті 69 КК України.

Застосування цього покарання як додаткового можливе на строк від одного до трьох років за умови, що воно передбачене в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України як обов'язкове; якщо воно факультативне, але суд визнає за неможливе збереження за особою права продовжувати обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; може бути призначено при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням; в разі переходу до більш м'якого покарання суд може і не призначати цей вид покарання.

Під обійманням певної посади слід розуміти обіймати будь-які посади: платні чи безоплатні, виборні чи призначувані, тимчасові чи постійні тощо; під діяльністю можна розуміти будь-яку діяльність: професійну, підприємницьку чи іншу (право полювання чи керування автомобільним транспортом — за аналогією з відповідним адміністративним стягненням). Якщо в санкції статті прямо не вказано вид діяльності чи перелік посад, суд має вказати це у вироку.

При призначенні даного виду покарання як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи позбавлення волі воно поширюється на весь час відбування основного покарання і на строк, встановлений вироком суду з моменту відбуття основного покарання. В разі призначенні даного виду покарання як додаткового до інших видів основного покарання строк обчислюється, а також у разі звільнення від основного покарання з випробуванням — з моменту набрання вироком законної сили.

Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю — при призначенні як основного, так і додаткового покарання, — покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи — на органи внутрішніх справ. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, яке призначене як додаткове до арешту, обмеження чи позбавлення волі/тримання у дисциплінарному батальйоні, покладається на адміністрацію відповідної установи. Вона також не може використовувати засудженого на роботах, виконання яких йому заборонено відповідно до вироку; після відбуття засудженим основного покарання або в разі умовно-дострокового звільнення чи заміни покарання більш м'яким надсилає копію вироку до кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання чи служби засудженого.

Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, контролює дотримання вимог вироку суду засудженим, власником підприємства, установи, організації за місцем роботи засудженого, вживає заходів до припинення порушень вимог вироку, розшукує засуджених у разі їх неявки. В разі невиконання власником місця роботи засудженого до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення його до відповідальності.

Власник підприємства, установи, організації (тут і надалі: або уповноважений ним орган) за місцем роботи засудженого зобов'язаний: не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду звільнити засудженого з посади або від труду професійної діяльності з відповідним записом до трудової книжки, повідомивши про це кримінально-виконавчу інспекцію; надавати їй всі необхідні документи.

Органи, які мають право анулювати дозвіл на заняття певними видами діяльності, повинні не пізніше трьох днів після одержання копії вироку суду анулювати дозвіл на заняття забороненим видом діяльності, вилучивши відповідний документ, який надає даній особі це право, і повідомивши кримінально-виконавчу інспекцію.

Засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю зобов'язаний виконувати вимоги вироку суду, надавати документи, з'являтися за викликом на вимогу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця роботи і проживання. В разі неприбуття за викликом засудженого може бути піддано приводу органом внутрішніх справ. Поважними причинами неявки визнаються: несвоєчасне одержання вироку, хвороба, інші обставини, які фактично позбавляють можливості вчасно прибути за викликом і документально підтверджені. Засудженому забороняється виїжджати за кордон без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

В разі ухилення від відбування покарання засудженим він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до 389 статті Кримінального кодексу України.