
- •Тема1 Поняття, завдання, функції, принципи кримінального права. Система кримінального права. Наука кримінального права.
- •1. Поняття та предмет кримінального права як галузі права, учбової дисципліни, науки.
- •2.Завдання та функції кримінального права, як галузі права.
- •3. Принципи кримінального права
- •4. Система кримінального права
- •5. Наука кримінального права та її співвідношення із суміжними галузями
- •Тема2 Кримінальний закон
- •1. Поняття, ознаки та значення кримінального закону
- •2. Структура та система кримінального закону
- •3. Поняття та структура кримінально-правової норми
- •4. Поняття та значення тлумачення кримінального закону
- •5. Загальні положення щодо дії кримінального закону у часі. Зворотна сила кримінального закону
- •6. Принципи дії кримінального закону у просторі та за колом осіб
- •7. Видача осіб, які вчинили злочин (екстрадиція)
- •Тема 3 Поняття злочину та його види
- •1. Поняття злочину за кримінальним правом
- •2. Ознаки злочину
- •3. Поняття та ознаки малозначного діяння
- •4. Види злочинів
- •Тема 4 Кримінальна відповідальність та її підстави
- •1.Поняття кримінально-правового відношення. Об’єкт, суб’єкт, зміст кримінальних правовідносин
- •2. Юридичні факти у кримінальному праві
- •3. Поняття та форми реалізації кримінальної відповідальності
- •4. Межі та стадії кримінальної відповідальності
- •4. Підстави кримінальної відповідальності
- •Тема 5 Склад злочину та його види
- •1. Поняття та значення складу злочину
- •2. Функції складу злочину
- •3. Елементи та ознаки складу злочину
- •4.Види складу злочину
- •5. Співвідношення понять злочину та складу злочину
4. Підстави кримінальної відповідальності
Підстави кримінальної відповідальності - вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК.
Склад злочину - це єдина підстава кримінальної відповідальності, в межах якої можна виділити дві сторони:
Фактична сторона : вчинення в реальній дійсності суспільно небезпечного діяння;
Юридична сторона : передбачає також діяння в КК.
Підставою кримінальної відповідальності є встановлення судом певної відповідності фактичної і юридичної сторін вчиненого. Відсутність такої відповідності свідчить і про відсутність підстави кримінальної відповідальності, тобто складу злочину.
Кримінальна відповідальність як реакція держави на вчинення особою злочину, знаходить своє вираження у певному правозастосовному акті органу держави - обвинувальному вироку, в зв’язку з цим, розрізняють матеріальну і процесуальну підстави кримінальної відповідальності.
Матеріальною підставою визнається злочин, а процесуальною - обвинувальний вирок. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Частина 3 ст. 2 КК передбачає, що ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.
Тема 5 Склад злочину та його види
1. Поняття та значення складу злочину
Уперше термін «склад злочину» (corpus delicti) застосував у 1581 р. відомий італійський криміналіст Фарінацій. Однак тривалий час це поняття використовувалось не як кримінально-правове, а як кримінально-процесуальне і криміналістичне.
У XVI-XVII ст. під ним розумілись різноманітні сліди злочину, які залишались після його скоєння: труп, знаряддя вбивства, сліди злочину та ін. - все те, що давало підстави стверджувати про наявність злочинного діяння.
Лише наприкінці XVII - початку XVIII ст. поняття corpus delicti поступово стало входити у понятійний апарат матеріального кримінального права.
У вітчизняній кримінально-правовій літературі воно увійшло в понятійний апарат у другій половині XIX - на початку XX ст.
В «Учебнике уголовного права» В. Д. Спасович зазначав, що «совмещая в себе и внешнюю объективную и внутреннюю субъективную сторону преступления, оно обозначает: совокупность всех признаков содержимых в понятии преступления».
Л. Є. Владимиров цим поняттям визначав:
1) сукупність ознак злочину;
2) те, що залишається після злочину в зовнішньому світі - труп, залишки пожежі тощо.
О. Ф. Кістяківський складом злочину називав «существенно-необходимые признаки, без которых или без одного из них преступление немыслимо».
3 часом це поняття набуло того змісту, який притаманний йому в сучасній кримінально-правовій науці. Наприклад М. С. Таганцев вже вказував, що це поняття визначає «совокупность характерологических признаков преступного деяния».
Подальша наукова розробка поняття «склад злочину» пов'язана з іменами видатних учених-криміналістів радянського періоду М. І. Бажанова, Я. М. Брайніна, В. М. Кудрявцева, В. П. Курляндського, Б. С Нікіфорова, А. А. Піонтковського, А. Б. Сахарова, В. В. Сташиса, А. М. Трайніна, В. Я. Тація, В. М. Чвіхвадзе, М. Д. Шаргородського, Б. С. Утєвского та ін.
Склад злочину необхідно відмежовувати від самого злочину, тому що вони не співпадають, а лише співвідносяться як явище (конкретний злочин) і юридичне поняття про нього (склад конкретного виду злочину). Злочин - це конкретне суспільне небезпечне діяння.
Склад же злочину являє собою юридичне поняття про злочини певного виду (склад крадіжки, вбивства, зґвалтування, грабежу і т.д.), у якому об'єднані найбільш істотні, найбільш типові й універсальні їхні ознаки.
Поряд зі складом конкретного злочину в теорії кримінального права виділяють загальне поняття складу злочину. Вчення про загальне поняття складу злочину грунтується на теоретичному узагальненні типізованих ознак, властивих всій сукупності складів конкретних злочинів. Отже, це не законодавче, а теоретичне поняття. У ньому узагальнені ознаки, що характеризують об'єктивні і суб'єктивні ознаки всіх складів злочинів, передбачених чинним кримінальним законодавством.
Отже, склад злочину – сукупність встановлених кримінальним законом, об’єктивних і суб’єктивних ознак (елементів), що характеризують суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин.
Різним є практичне призначення загального і конкретного складів злочинів. Загальне поняття складу злочину, як наукова абстракція, є засобом пізнання конкретних складів, містить рекомендації з їх конструювання, дозволяє здійснювати їх наукову класифікацію. Конкретний же склад злочину містить всі описані в законі ознаки певного виду злочинів. Тому встановлення цих ознак у суспільне небезпечних діях особи свідчить про те, що нею вчинений злочин.
Слід зазначити, що поняття «склад злочину» є науковою дефініцією, науковою абстракцією і не має нормативного характеру. Він визначає на узагальненому рівні зміст ознак, які характеризують об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону складу злочину. При цьому чинний кримінальний кодекс з успіхом використовує поняття, які складають цей кримінально-правовий інститут у нормах Загальної частини КК.
Що стосується норм Особливої частини КК, то всі вони побудовані на підставі характеристики ознак, які в сукупності утворюють поняття «склад конкретного злочину». Разом з тим норми Особливої частини КК не вказують всіх ознак складу конкретного злочину, відсилаючи до норм Загальної частини КК, де вони містяться. Оскільки законодавець не в змозі (та у цьому і немає необхідності) виділити і нормативне закріпити всю сукупність ознак конкретного злочину. Будь-який конкретний злочин (вбивство, крадіжка, хуліганство) мають безліч ознак. Чимало з них взагалі не мають безпосереднього відношення до розв'язання питання про злочинність і караність діяння. Тому законодавець виділяє з усієї сукупності ознак, які характеризують той чи інший злочин, найбільш важливі, значущі й найтиповіші, що однаково притаманні всім злочинам даного виду.
Значення складу злочину:
1.визначається криміналізація суспільно небезпечних діянь на законодавчому рівні;
2. підстава кримінальної відповідальності;
3. кваліфікація злочину і розмежування суміжних злочинів.