
- •1.Сутність і значення фінансового ринку
- •2. Суб’єкти фінансового ринку. Держава як суб’єкт фінансового ринку
- •3. Фінансові активи та їх види. Властивості фінансових активів
- •4. Фінансові інструменти та їх види
- •5.Основні напрямки розвитку фінансового ринку
- •6. Необхідність фінансового регулювання фінансового ринку
- •7. Національний банк як орган державного регулювання фінансового ринку
- •8. Методи регулювання банківської діяльності
- •9. Державна політика на валютному ринку
- •10. Державні органи регулювання діяльності учасників фондового ринку і ринку фінансових послуг
10. Державні органи регулювання діяльності учасників фондового ринку і ринку фінансових послуг
Основною метою регулювання ринку фінансових послуг є забезпечення стабільного та динамічного розвитку вітчизняного фінансового сектору та його ефективного впливу на розвиток усієї економічної системи.
До головних напрямів реалізації цієї мети належать:
— проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
— захист інтересів споживачів фінансових послуг;
— створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;
— створення умов для ефективної мобілізації та розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;
— забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;
— додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;
— запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;
— сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
Державне регулювання діяльності на ринку фінансових послуг в Україні здійснюють:
1) щодо ринку банківських послуг — Національний банк України;
2) щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів — Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
3) щодо інших ринків фінансових послуг — Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) мають право на доступ до інформаційних баз даних одне одного, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг, і зобов'язані своєчасно повідомляти один одному про будь-які спостереження та висновки, необхідні для виконання покладених на них обов'язків.
Державне регулювання ринку банківських послуг здійснює Національний банк України, який є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. № 679-ХІУ та іншими законами України.
Державне регулювання ринку цінних паперів та похідних цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).
Державне регулювання ринку цінних паперів — здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних і запобігання зловживанням та порушенням у цій сфері.
Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
З метою координації діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада.
До складу Координаційної ради входять керівники державних органів, що у межах своєї компетенції здійснюють контроль або інші функції управління щодо фондового ринку та інвестиційної діяльності в Україні. Очолює Координаційну раду Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Склад та Положення про Координаційну раду затверджує Президент України за поданням Голови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів і їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
Центральне місце у реалізації НБУ контролюючих функцій посідає депозитарій за ОВДП. Він здійснює контроль за співвідношенням обсягу емісії ОВДП та кількістю останніх в обігу, а також за станом виконання угод з облігаціями між депонентами на вторинному ринку. Депозитарій має такі повноваження:
отримання за запитом на безоплатній основі інформації від депонентів щодо стану рахунків депозитарного обліку ОВДП;
видача розпоряджень депонентам щодо усунення недоліків депозитарного обліку ОВДП;
застосування штрафних санкцій до депонентів, передбачених угодою про депозитарне обслуговування, у разі порушення вимог чинного законодавства, нормативних документів щодо обліку облігацій та проведення операцій із ними;
блокування рахунків депозитарного обліку депонентів за рішенням Правління НБУ та правоохоронних органів.
Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).
Держфінпослуг є уповноваженим органом — спеціальним органом виконавчої влади, на який покладено функції регулювання ринків фінансових послуг, і може встановлювати додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законодавством. Держфінпослуг працює за колегіальним принципом на основі Положення, затвердженого Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.