
- •1.Поясність, що означає поняття «medium aevum»; як його розуміли різні науковці; чиє розуміння домінує в сучасній науці? з чим у вас асоціюється це поняття? Аргументуйте свою думку.
- •2. Назвіть основні характерологічні категорії середньовічної культури. Кількома реченнями охарактеризуйте кожну категорію (час, простір, право, багатство, труд, власність, за Гуревичем).
- •3.Поясніть, в чому полягав теоцентризм і антропоцентризм Середньовічного суспільства. Наведіть приклади.
- •4.Назвіть і охарактеризуйте чинники, які формували культуру раннього Середньовіччя (античність, християнство, варварські племена).
- •5. Назвіть і охарактеризуйте чинник, що формували культуру високого Середньовіччя.
- •6. Назвіть найважливіші події раннього Середньовіччя. Вкажіть імена найвідоміших людей, вкажіть їх заслуги.
- •7. Назвіть найважливіші події Високого Середньовіччя. Вкажіть імена найвідоміших людей, їхні заслуги.
- •10. Доведіть, використовуючи приклади з текстів, що символізм- це основна характеристика середньовічного ставлення до світу.
- •11. Розкрийте поняття «середньовічна антропологія»: людина земна і людина небесна.
- •13. Поясніть як середньовічною свідомістю сприймався час і простір
- •15. Жанри, які з’явились в добу середньовіччя
- •16. Опишіть періодизацію та жанрову типологію релігійної л-ри
- •17 . Жанр твору Августин визначає як сповідь…
- •19. Жанр видіння
- •21. Такий як 17.
- •22. Приклад
- •23. Хроніка
- •24. Вкажіть та прокоментуйте магістральний сюжет архаїчного епосу
- •25. Виокремте основні мотиви «Повісті про Байле Доброї Слави». Назвіть ті тексти, в яких зустрічаються ті ж мотиви. Поясніть причину такого запозичення.
- •26. Охарактеризуйте міфологічну картину світу давніх скандинавів.
- •27. Доведіть, що Беовульфа можна назвати «культурним героєм». Наведіть приклади з тексту.
- •28. Доведіть, що у « Беовульфі » присутні казкові мотиви. Прокоментуйте їх.
- •29. Знайдіть християнські мотиви в «Беовульфі». Розкрийте їхню специфіку.
- •31 Розкажіть, як розумілися поняття «честь, обов’язок, васальське служіння» в «Пісні про мого Сіда». Наведіть приклади.
- •33. Порівняйте «Пісню про Роланда» та «Слово про Ігорів похід»
- •34. Знайдіть спільне і відмінне між текстами героїчного епосу античності та доби Середньовіччя (наприклад, Ахілл і Сігурд)
- •35. Схарактеризуйте національні епоси з точки зору їх спільності та відмінності.
- •37. Опишіть специфіку жанру фабліо, його функцію та визначені цим особливості форми.
- •38. Опишіть специфіку жанру фарсу, його функцію та визначені цим особливості форми.
- •39. Опишіть специфіку жанру рицарського роману, його функцію та визначені цим особливості форми.
- •40. Опишіть специфіку жанру балада, його функцію та визначені цим особливості форми.
- •44.Схарактеризуйте,у чому проявлялася амбівалентність та карнальність лірики вагантів і голіардів(на прикл.Аналізу певних творів.)
- •45.Жанри ліричної поезії.
- •46.Особливості куртуазності у ліриці німецьких поетів.
- •48.Специфіка фабліо (на прикладі тексту титам)
46.Особливості куртуазності у ліриці німецьких поетів.
«Міннезанг» використовується в декількох значеннях.
У широкому розумінні поняття міннезанг об'єднує кілька жанрів: світську лицарську лірику, любовну (латиною і німецькою) поезію вагантів і шпільманів, а також більш пізню «придворну (куртуазну) сільську поезію » (нім. höfische Dorfpoesie).
У вузькому сенсі під міннезангом розуміють зовсім конкретний стиль німецької лицарської лірики - куртуазну літературу, що виникла під впливом трубадурів Прованса, Франції і Фландрії. Мінезінгери - німецькі ліричні поети-співаки, оспівували лицарську любов, любов до Дами, служіння Богу і сюзерену, хрестові походи. Основні жанри: любовна пісня (Minnelied), шпрух, Лейх, хрестова пісня.Міністериал, яким найчастіше був мінезингер, особливо на зорі розвитку куртуазної лірики, в 1150-1160 р., був зобов'язаний служити своєму панові і його родині. У службу мінистериала-поета входило й написання пісень, що розважали його панів. От чому деякі німецькі дослідники наполягають на тому, що лірика мінезингерів набагато більше офіційна, абстрактна в зображенні улюбленої дами, більш умовна у вираженні почуттів до неї, ніж поезія трубадурів. Пісні мінезингерів частіше були звернені саме до їхніх пані, які чекали поклоніння за етикетом придворної служби, лицарської "культури", одним з видів якої й було додавання пісень на честь чоловіка і жінки заступника й сюзерена: людина, що стояла незмірно нижче тієї, до кого він звертався зі своїми шанобливими строфами, не смів признаватися їй у палких почуттях. Однак поряд з такою лірикою міністериалів всі частіше виникали й добутки більш складного й глибокого характеру, що створили згодом славу німецької лицарської лірики XІІ-XІІІ ст.Прикладом куртуазності є Кансона Гартмана Фон Ауе,де ми бачимо звернення до дами,яка образила поета,бачимо його страждання й внутрішні почуття.На мою думку,у вірші Фона Кюренберга ми також бачимо страждання чоловіка,що проводить параллель між коханою жінкою і птахом,вона не змогла жити з чоловіком.,якого не любила.Також про те,що в ліриці проводиться параллель «дівчина-здобич» ми бачимо у вірші Ульріха Фон Вюртемберга(чоловік,що так і не зміг завоювати серце коханої).
47.Міська культура середньовіччя.Жанри міської літератури.
Урбанізація-10-11ст.,пік-13ст.Формується новее бачення світу,нова людина.Тричленна ієрархічна модель трансформується:купці-порушники спокою.Нові соц.групи-міщани(бюргери),цехові ремісники,купці,лихварі тощо.Праця шанується,бо ремесло-дохід.На поч.13 ст.-перші університети.Магістри-священики.Студенти-наймобільніша частина.Вони сприяли культурному обміну,бо подорожували з міста в місто,з країни в країну.В 12ст. перекладають латиною грецьких,античних трактатів. Література, яка створювалась у місті, відбила світогляд і буття молодого третього стану.Міщани-особисто вільні люди,не залежали від сеньйора,захищені від свавілля сеньйора своїм цехом.Створ.самоуправління-ратуша.Міста став.центром зовн. Та внутр. Торгівлі.Незалежний міщанин бачив світ по-іншому.Вільний дух міста формував прагнення до успіху.Любов-плотське почуття.Цінується розум,хитрість,діловитість,практицизм.Місто-місце складання нових етичних норм.В місті утвор. літ-ра,яка відбиває світогляд бюргера(міщанина).Клерикальна і лицарська літ-ра трансформується.Міській літ-рі властивий дидактизм(елементи повчання).Лицарська літ-ра-об*єкт пародій. «Кентерберійські оповідання»Чосера втілюють новий світогляд.В міській літ-рі на перший план виходять такі «нелицарські» та «недуховні» якості,як здоровий глузд,кмітливість,розважливість,спритність та хитрість.Міській літературі властиве своє худ.мовлення, алегоричність, смислова заданість.Для поетики міськ.літ.характерне зображення повсякдення в його низьких проявах,значний елемент дидактизму,використання народної,а подеколи й жаргонної мови. «Роман про троянду»-алегорична поема.Міська літ-ра сміхотворна.Пародія з комічною та сатиричною метою імітує попередній твір,героїв,жанр,стиль.В середньов. Застос.до високих форм буття(релігія).Сміх допомагав людині долати страх.В карнавалі не було нічого богохульного. «Пасхальний сміх».Жанри міської літ-ри:фабліо(віршоване оповідання комічного або сатиричного змісту.),тваринний епос.