46.Особливості куртуазності у ліриці німецьких поетів.

«Міннезанг» використовується в декількох значеннях.

У широкому розумінні поняття міннезанг об'єднує кілька жанрів: світську лицарську лірику, любовну (латиною і німецькою) поезію вагантів і шпільманів, а також більш пізню «придворну (куртуазну) сільську поезію » (нім. höfische Dorfpoesie).

У вузькому сенсі під міннезангом розуміють зовсім конкретний стиль німецької лицарської лірики - куртуазну літературу, що виникла під впливом трубадурів Прованса, Франції і Фландрії. Мінезінгери - німецькі ліричні поети-співаки, оспівували лицарську любов, любов до Дами, служіння Богу і сюзерену, хрестові походи. Основні жанри: любовна пісня (Minnelied), шпрух, Лейх, хрестова пісня.Міністериал, яким найчастіше був мінезингер, особливо на зорі розвитку куртуазної лірики, в 1150-1160 р., був зобов'язаний служити своєму панові і його родині. У службу мінистериала-поета входило й написання пісень, що розважали його панів. От чому деякі німецькі дослідники наполягають на тому, що лірика мінезингерів набагато більше офіційна, абстрактна в зображенні улюбленої дами, більш умовна у вираженні почуттів до неї, ніж поезія трубадурів. Пісні мінезингерів частіше були звернені саме до їхніх пані, які чекали поклоніння за етикетом придворної служби, лицарської "культури", одним з видів якої й було додавання пісень на честь чоловіка і жінки заступника й сюзерена: людина, що стояла незмірно нижче тієї, до кого він звертався зі своїми шанобливими строфами, не смів признаватися їй у палких почуттях. Однак поряд з такою лірикою міністериалів всі частіше виникали й добутки більш складного й глибокого характеру, що створили згодом славу німецької лицарської лірики XІІ-XІІІ ст.Прикладом куртуазності є Кансона Гартмана Фон Ауе,де ми бачимо звернення до дами,яка образила поета,бачимо його страждання й внутрішні почуття.На мою думку,у вірші Фона Кюренберга ми також бачимо страждання чоловіка,що проводить параллель між коханою жінкою і птахом,вона не змогла жити з чоловіком.,якого не любила.Також про те,що в ліриці проводиться параллель «дівчина-здобич» ми бачимо у вірші Ульріха Фон Вюртемберга(чоловік,що так і не зміг завоювати серце коханої).

47.Міська культура середньовіччя.Жанри міської літератури.

Урбанізація-10-11ст.,пік-13ст.Формується новее бачення світу,нова людина.Тричленна ієрархічна модель трансформується:купці-порушники спокою.Нові соц.групи-міщани(бюргери),цехові ремісники,купці,лихварі тощо.Праця шанується,бо ремесло-дохід.На поч.13 ст.-перші університети.Магістри-священики.Студенти-наймобільніша частина.Вони сприяли культурному обміну,бо подорожували з міста в місто,з країни в країну.В 12ст. перекладають латиною грецьких,античних трактатів. Література, яка створювалась у місті, відбила світогляд і буття молодого третього стану.Міщани-особисто вільні люди,не залежали від сеньйора,захищені від свавілля сеньйора своїм цехом.Створ.самоуправління-ратуша.Міста став.центром зовн. Та внутр. Торгівлі.Незалежний міщанин бачив світ по-іншому.Вільний дух міста формував прагнення до успіху.Любов-плотське почуття.Цінується розум,хитрість,діловитість,практицизм.Місто-місце складання нових етичних норм.В місті утвор. літ-ра,яка відбиває світогляд бюргера(міщанина).Клерикальна і лицарська літ-ра трансформується.Міській літ-рі властивий дидактизм(елементи повчання).Лицарська літ-ра-об*єкт пародій. «Кентерберійські оповідання»Чосера втілюють новий світогляд.В міській літ-рі на перший план виходять такі «нелицарські» та «недуховні» якості,як здоровий глузд,кмітливість,розважливість,спритність та хитрість.Міській літературі властиве своє худ.мовлення, алегоричність, смислова заданість.Для поетики міськ.літ.характерне зображення повсякдення в його низьких проявах,значний елемент дидактизму,використання народної,а подеколи й жаргонної мови. «Роман про троянду»-алегорична поема.Міська літ-ра сміхотворна.Пародія з комічною та сатиричною метою імітує попередній твір,героїв,жанр,стиль.В середньов. Застос.до високих форм буття(релігія).Сміх допомагав людині долати страх.В карнавалі не було нічого богохульного. «Пасхальний сміх».Жанри міської літ-ри:фабліо(віршоване оповідання комічного або сатиричного змісту.),тваринний епос.