18. Розвиток електронного ринку інформаційних послуг. Електронні уряди: проблеми та перспективи.

Інформаційні послуги це: надання комунікаційних каналів для передачі інформації; збір та первинна обробка Інформації; надання доступу; розповсюдження інформації

Європейський ринок Інформаційних послуг. Східній ринок Європі.

Програма “Політика дій у сфері інформаційного ринку” - становлення внутрішнього ринку електронних інформаційних послуг.

“Політика дій у сфері інформаційного ринку” була впроваджена в життя протягом 1989-1990.

“Політика дій у сфері Інформаційного ринку” - друга фаза впроваджувалася протягом 1991-1995 рр.

Основні положення програми: вдосконалення ринку інформаційних послуг; подолання законодавчих та адміністративних бар'єрів; підтримка стратегічних інформаційних ініціатив.

Електронна комерція, як система інформаційного маркетингу - фінансові операції; електронні гроші; комерційні аукціони; електронне ведення бізнесу.

Пряма і непряма комерція. Непряма електронна комерція - електронне замовлення реальних товарів. Пряма електронна комерція - постачання нематеріальних товарів.

19. Інформаційна стратегія єс.

Стратегія ЄС. у галузі комунікацій. Європа і глобальне інформаційне суспільство. Група Бангмана та її завдання теоретично обґрунтувати концепцію інформаційного майбутнього Європи. В Програмі розкривається можливість утворення нових ринків: ринок покупців; ринок продавців; ринок малих та середніх підприємців; аудіовізуальний ринок

Розвиток цифрової мережі ISDN (Integrated Service Digital Network). Програма “Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій” Брюссель 1994, Програма “Європейське Інформаційне Суспільство у Дії”.

Налагодження зв’язків європейських ЗМІ. Транскордонне телебачення та завдання телебачення. Координація зусиль всіх держав, що підписали програму. Створення відповідних внутрішніх державних органів, визначається компетенція кожного органа.

Міжнародна політика Ради Європи в галузі комунікацій. 1-а нарада Відень грудня 1986р. Тема - майбутнє телебачення в Європі. Проблема стимулювання виробництва аудіовізуальної продукції та трансляція її за кордон: створення умов для стимулювання інвестицій; розвиток освіту; об'єднання роботи кіно і телебачення; посилення співробітництва; подолання адміністративних перешкод.

2-а нарада "Інформаційна європейська політика у міжнародному контексті” Стокгольмі листопада 1988р. 3-я нарада "Який шлях оберуть ЗМІ в 90-х рр.” Нікосії 1991р. Нове економічне, політичне та технологічне середовище, як фактор для розвитку ЗМІ у 90-х рр.

4-а нарада Прага 1994 р. 5-а нарада Салонікі 1997 р. Прийняття політичної декларації, де говориться про появу нових технологій і розвивиток нового інформаційного суспільства.

20. Концепція інформаційної безпеки України (за щорічною доповіддю інституту стратегічних досліджень).

Причини її появи: серйозність інформаційної небезпеки; неадекватність конкретного реагування держави на інформаційні загрози; відсутність конкретних заходів держави по забезпеченню конституційного права громадян.

У червні 1995 року в Києві Всеукраїнський форум: "Інформаційний простір і безпека України". Концепція інформаційної безпеки закладена Закони "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства". "Про рекламу", "Про державну таємницю", "Про авторські і суміжні права".

Концепція національної безпеки України від 16 січня 1997 р. Концепція має забезпечити: єдність принципів формування і проведення державної політики національної безпеки; поєднання підходів до формування законодавчої бази. Головними об'єктами національної безпеки є: громадянин - його права і свободи; суспільство - його духовні та матеріальні цінності; держава - її конституційний лад, суверенітет. Основними принципами забезпечення національної безпеки є: пріоритет прав людини; верховенство права; пріоритет, договірних (мирних) засобів у вирішенні конфліктів; адекватність заходів захисту національних інтересів; демократичний цивільний контроль за воєнною сферою; баланс інтересів особи, суспільства та держави; розмежування повноважень органів державної влади. Загрози національній безпеці України: у політичній сфері; в економічній сфері. В економічній сфері: недопущення незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів; контроль за експортно-імпортною діяльністю; боротьба з протиправною економічною діяльністю.