- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни кременчуцький національний університет
- •1.1 Приро́дний газ
- •1.2 Хімічний склад
- •1.3 Властивості природного газу
- •1.4 Фізичні властивості
- •1.5 Поширення
- •1.6 Видобуток природного газу
- •1.7 Транспортування природного газу
- •1.8 Застосування
- •1.9 Пропан
- •1.10 Пропан товарний
- •1.11 Пропан-бутанова суміш товарна
- •II Розрахункова частина
- •3 Методика виконання роботи
- •3.1 Визначення ступеня руйнувань під час вибуху
- •3.2 Визначення очікуваного характеру пожеж
- •3.3 Оцінювання ступеня можливих уражень персоналу
- •3.4 Графічна частина
- •3.5 Загальні висновки і рекомендації
II Розрахункова частина
3 Методика виконання роботи
Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних належать не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібнодисперсному стані (вугільний пил, деревний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних).
Наслідками таких вибухів є:
- руйнування будівель, споруд, обладнання;
- пожежі;
- ураження людей.
Оцінювання наслідків можливого вибуху на вибухонебезпечному об'єкті передбачає такі елементи:
Визначити ступінь руйнування елементів цеху.
Визначити очікуваний характер пожеж.
Оцінити ступінь можливих уражень виробничого персоналу.
4. Зробити висновки і сформулювати рекомендації.
3.1 Визначення ступеня руйнувань під час вибуху
Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (АР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, у свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини <2 і відстанню від досліджуваної точки до центра вибуху Ь.
Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який розділяють на три зони.
Зона
І – зона детонаційної хвилі (знаходиться
в межах хмари вибуху) має
радіус
,
м:
(1)
де
–
кількість
вуглеводневого продукту.
У
межах цієї зони надзвичайно великий
надлишковий тиск ударної хвилі вибуху:
Зона 2 – зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R2:
.
(2)
Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховують за формулою:
(3)
де
відстань
від вибуху до вибраної точки в межах
зони 2.
Зона 3 – зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск у цій зоні може бути розрахований за формулою:
(4)
або визначений за допомогою графіків (рис.1)
Після визначення величини надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатка А).
ПРИКЛАД 1
Умова.: Визначити можливий ступінь руйнування будівлі цеху зі стінами з металевим каркасом, що знаходиться на відстані 600 м від вибухонебезпечного сховища, де зберігається 600 т зрідженого пропану.
Розв'язок.
1. Визначимо за формулами (1), (2), у яку зону осередку вибуху потрапляє наш об'єкт.
Радіус зони 1:
Радіус зони 2:
2.
Для зони 3 за допомогою графіків (рис.1)
знаходимо величину надлишкового тиску
ударної
хвилі на відстані
від
центра вибуху Q
= 600
т
пропану.
Це буде
.
3. З додатка А визначаємо, що будівля цеху зі стінами з металевим каркасом з надлишковим тиском 45 кПа отримає повні руйнування. З додатка Б визначаємо, якого характеру руйнування очікуються під час можливої аварії.
Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 600 т пропану будівля цеху може отримати повні руйнування. З додатка Б визначаємо, що це: Зміщення фундаменту і деформація основних деталей, розриви в кабельних мережах і трубопроводах.
